Серед автомобільних інформаційно-розважальних систем Android Auto тривалий час вважалася одним із найстабільніших і найфункціональніших рішень. Вона інтегрована у велику кількість автомобілів різних виробників, хоча в останні роки частина автовиробників поступово відмовляється від підтримки Android Auto та Apple CarPlay на користь власних програмних платформ. Для використання Android Auto достатньо під’єднати смартфон до автомобіля дротовим способом через USB-кабель або бездротово, якщо це підтримується як телефоном, так і мультимедійною системою авто.

Після підключення частина застосунків зі смартфона відображається на екрані автомобіля, а керування ними оптимізоване для водіння. Користувач також має доступ до основних налаштувань Android Auto, які дозволяють змінювати поведінку системи, спосіб підключення та окремі параметри інтерфейсу. Водночас існує менш відомий факт: Android Auto має приховане меню розробника, яке відкриває доступ до додаткових налаштувань і може зробити користування системою зручнішим у довгостроковій перспективі.

Приховане меню Android Auto

Подібно до операційної системи Android, яка має приховане меню для розробників, Android Auto також оснащена таким інструментом. Різниця полягає в тому, що доступ до нього здійснюється не через загальні налаштування смартфона, а через спеціальний розділ, присвячений саме Android Auto. Це робить процес менш очевидним для більшості користувачів.

Назви пунктів меню можуть дещо відрізнятися залежно від виробника смартфона, версії Android і оболонки. Проте на сучасних пристроях, таких як актуальні моделі Google Pixel або флагманські смартфони Samsung серії Galaxy, загальна логіка доступу залишається однаковою.

Як знайти секретне меню Android Auto на смартфоні

Найпростіший спосіб знайти потрібні налаштування полягає у відкритті загального меню налаштувань смартфона та використанні пошуку за запитом «Android Auto». У багатьох моделях телефонів цей розділ також можна знайти вручну в категорії, пов’язаній із підключеними пристроями або підключенням до автомобіля.

Після відкриття налаштувань Android Auto необхідно прокрутити сторінку вниз до розділу з інформацією про версію та дозволи. Цей пункт зазвичай має назву на кшталт «Інформація про версію та дозволи». Після відкриття цього розділу потрібно натиснути на нього приблизно десять разів поспіль. У разі успішного виконання цієї дії з’явиться службове повідомлення з підтвердженням і запитом на дозвіл увімкнення параметрів розробника.

Після активації режиму розробника слід повернутися у верхню частину сторінки налаштувань Android Auto, відкрити меню з додатковими параметрами, яке зазвичай позначене іконкою з трьома крапками, та вибрати пункт «Налаштування розробника». Саме в цьому розділі зосереджені приховані можливості системи.

Що можна змінити в налаштуваннях розробника

На відміну від стандартного меню розробника Android, яке містить десятки параметрів для тестування, налагодження та оптимізації системи, меню розробника Android Auto є значно простішим і менш насиченим. Більшість пунктів орієнтовані на розробників і тестувальників застосунків, а не на звичайних користувачів. Проте існує щонайменше два налаштування, які можуть бути корисними в повсякденному використанні.

Перший важливий параметр – це «Бездротовий Android Auto». Увімкнення цього пункту дозволяє смартфону підключатися до сумісних мультимедійних систем автомобіля та сторонніх бездротових адаптерів без використання кабелю. У більшості сучасних пристроїв цей параметр активний за замовчуванням, однак у деяких випадках він може бути вимкнений. Якщо планується використання Android Auto у бездротовому режимі, варто переконатися, що цей перемикач увімкнений.

Другий параметр, на який слід звернути увагу, має назву «Невідомі джерела». За своєю логікою він аналогічний стандартному налаштуванню Android, яке дозволяє встановлювати та використовувати застосунки не з Google Play. У контексті Android Auto цей параметр дозволяє відображати в інтерфейсі системи застосунки, які не були встановлені з офіційного магазину Google. Це може бути актуально для користувачів, які віддають перевагу смартфонам із мінімальною інтеграцією сервісів Google або використовують альтернативні джерела програмного забезпечення. Без увімкнення цього параметра такі застосунки не з’являтимуться на екрані Android Auto.

Інші налаштування в меню розробника, як правило, стосуються внутрішніх механізмів роботи системи, журналювання, тестових режимів та експериментальних функцій. Для більшості користувачів вони не мають практичної цінності та не впливають на щоденний досвід використання Android Auto.

Загалом приховане меню Android Auto є інструментом, який у першу чергу створений для розробників, але окремі його параметри можуть бути корисними і для звичайних водіїв. Усвідомлене використання цих налаштувань дозволяє краще адаптувати систему до власних потреб без втручання в основні компоненти автомобільної мультимедійної платформи.

The post Як отримати доступ до секретного меню Android Auto appeared first on .

Під’єднання iPhone до зарядки зазвичай є одним із найнудніших моментів дня. Той самий стандартний звук. Те саме відчуття повної буденності. Водночас Apple непомітно надала інструменти, які дозволяють перетворити цю дію на щось значно цікавіше. За бажання iPhone може «святкувати» кожне підключення до живлення звуком відкриття пляшки шампанського. Для цього не потрібні жодні злами системи чи неофіційні модифікації. Достатньо стандартного застосунку «Команди».

Що потрібно перед початком

Цей спосіб працює на iPhone з iOS 14 або новішою версією. Якщо використовується iOS 18, можливості ще ширші. Також знадобиться застосунок «Команди», який зазвичай уже встановлений на пристрої.

Далі необхідно підготувати короткий звуковий ефект відкриття шампанського. Оптимальна тривалість становить одну або дві секунди. Безкоштовний звуковий файл можна завантажити з інтернету та зберегти у застосунку «Файли» на iPhone. Формати MP3 або WAV підходять без обмежень.

На цьому підготовчий етап завершено. Далі починається налаштування.

Створення автоматизації для заряджання

Потрібно відкрити застосунок «Команди» та перейти на вкладку «Автоматизація» внизу екрана. Далі слід натиснути «Нова автоматизація», прокрутити список і вибрати пункт «Зарядний пристрій».

Після цього необхідно вибрати умову «Під’єднано». Це означає, що iPhone реагуватиме в той момент, коли до нього підключається кабель або він кладеться на бездротову зарядку. Далі слід натиснути «Далі».

На цьому етапі визначається дія, яка виконуватиметься після підключення зарядки.

Варіант 1. Використання звукового файлу, наприклад звуку відкриття шампанського

Потрібно натиснути «Додати дію» та знайти дію «Запустити команду». Цей спосіб найкраще підходить у випадку, якщо необхідно відтворювати короткий звуковий ефект, а не повноцінну музичну композицію.

Для цього потрібно створити окрему команду, яка відтворює підготовлений аудіофайл. Найпростіший варіант полягає у використанні дії «Відтворити звук» або «Відтворити музику», пов’язаної з локальним файлом або треком. Якщо звук збережено у «Файлах», команда може відтворювати аудіо безпосередньо звідти.

Після налаштування дії слід натиснути «Далі».

Ключовий момент полягає в тому, щоб вимкнути опцію «Запитувати перед запуском». Потрібно підтвердити вибір, натиснувши «Не запитувати». Це дозволяє відтворювати звук миттєво, без додаткових підтверджень.

Після цього слід натиснути «Готово».

Варіант 2. Озвучення привітання голосом Siri

Якщо немає бажання працювати зі звуковими файлами, можна скористатися альтернативним варіантом. Замість ефекту відкриття шампанського Siri може вимовляти святкову фразу.

Для цього потрібно вибрати «Додати дію», знайти дію «Озвучити текст» і ввести, наприклад, фразу «За зарядку» або «Підключення відбулося». Доступні налаштування голосу, висоти та швидкості мовлення, що дозволяє зробити озвучення серйозним або навмисно комічним.

Тут діє те саме правило. Опцію «Запитувати перед запуском» необхідно вимкнути, після чого натиснути «Готово».

Перевірка та коригування

Після завершення налаштування достатньо під’єднати iPhone до зарядки. Якщо все виконано правильно, одразу після стандартного звуку заряджання пролунає обраний ефект відкриття шампанського або голосове повідомлення.

Якщо потрібен лише користувацький звук без стандартного сигналу, пристрій можна перевести у беззвучний режим. Команда все одно відтвориться.

За потреби гучність, тривалість або сам ефект можна змінити. У цьому і полягає зручність застосунку «Команди». Жодне з цих налаштувань не є незворотним, і їх завжди можна змінити або вимкнути.

The post Як змінити звук зарядки iPhone appeared first on .

Якщо клавіатура Magic Keyboard не реагує так, як очікується, розуміння того, як правильно під’єднати Magic Keyboard до iPad, допоможе уникнути зайвого роздратування. Magic Keyboard від Apple розроблено так, щоб він працював одразу з сумісними моделями iPad, однак проблеми з налаштуванням усе ж можуть виникати залежно від моделі пристрою, версії програмного забезпечення або фізичного під’єднання.

Цей матеріал пояснює, як правильно під’єднати Magic Keyboard, що слід перевірити, якщо він не реагує, і як переконатися, що все працює належним чином.

Які моделі iPad сумісні з Magic Keyboard

Перед під’єднанням необхідно переконатися, що конкретна модель iPad підтримує Magic Keyboard. Magic Keyboard від Apple призначений лише для окремих моделей iPad Pro та iPad Air і під’єднується за допомогою Smart Connector, а не через Bluetooth.

Для тих, хто ще визначається, чи є Magic Keyboard доцільним доповненням до власного робочого середовища, у профільних оглядах детально розглядаються питання сумісності та довгострокової цінності цього аксесуара.

Apple публікує перелік підтримуваних моделей і відмінності в конструкції для кожної версії Magic Keyboard на офіційній сторінці Magic Keyboard для iPad.

Як під’єднати Magic Keyboard до iPad

Під’єднання Magic Keyboard є простим процесом, оскільки не потребує сполучення або заряджання.

Покрокова інструкція

• Переконатися, що на iPad встановлено останню версію iPadOS

• Розмістити Magic Keyboard на рівній поверхні

• Сумістити iPad з магнітним конектором на клавіатурі

• Дати змогу магнітам зафіксувати iPad на місці

Після правильного кріплення Magic Keyboard автоматично під’єднується через Smart Connector. Жодних екранів налаштування або повідомлень про підтвердження не з’являється. Введення тексту має працювати одразу.

Apple також описує офіційний спосіб під’єднання у власному довідковому матеріалі, де підтверджується, що сполучення через Bluetooth не потрібне.

Як переконатися, що під’єднання працює

Після приєднання клавіатури рекомендується виконати такі дії:

• Відкрити програму «Нотатки» або Safari

• Почати вводити текст для перевірки введення

• Скористатися трекпадом, щоб перевірити рух курсора

Якщо клавіатура і трекпад реагують, під’єднання виконано успішно.

Що робити, якщо Magic Keyboard не під’єднується

Якщо введення тексту не працює або трекпад не реагує, причина зазвичай пов’язана з неправильним вирівнюванням, наявністю бруду на конекторі або програмним збоєм.

Найпоширеніші способи усунення проблеми:

• Від’єднати iPad від клавіатури та під’єднати знову

• Перезавантажити iPad

• Очистити Smart Connector сухою тканиною

• Оновити iPadOS до актуальної версії

Для цього сценарію існують окремі детальні інструкції з усунення несправностей, які покроково описують можливі рішення.

Magic Keyboard і Bluetooth-клавіатури

На відміну від Bluetooth-клавіатур, Magic Keyboard:

• Не потребує сполучення

• Не потребує заряджання

• Під’єднується миттєво через Smart Connector

Це робить його більш надійним за умови правильного кріплення, але водночас обмежує сумісність лише певними моделями iPad.

Коли може знадобитися повторне під’єднання Magic Keyboard

Зазвичай повторно під’єднувати Magic Keyboard не потрібно, за винятком таких випадків:

• iPad часто знімається з клавіатури

• Оновлення iPadOS спричиняють тимчасові проблеми з введенням

• Smart Connector забруднюється

У більшості ситуацій просте від’єднання та повторне приєднання клавіатури повністю вирішує проблему.

The post Як підключити Magic Keyboard до iPad appeared first on .

Довгий час вчені ретельно уникали заяв, що інші тварини мають мову. Зараз, завдяки штучному інтелекту, вони близькі до її розшифровки.

Атлантичний афаліна

Чи стане афаліна першим нелюдським видом, мову якого розшифрують?

Софі Коен-Боденес зрозуміла, що натрапила на щось важливе, коли побачила, як каракатиця витягує дві щупальця вгору, об’єднуючи інші шість. Вона назвала це знаком «вгору» – і цікаво, що тварина повторювала цей рух у відповідь на відео іншої каракатиці з подібними рухами. Це був перший натяк на те, що ці морські істоти, родичі восьминогів, можуть спілкуватися за допомогою своєрідної мови жестів.

Протягом десятиліть дослідники уникали заяв про мову у будь-яких тварин, окрім людей. Зараз це змінюється завдяки здатності ШІ виявляти закономірності у величезних масивах даних про звуки та дії тварин. Додатково дослідження стимулює новий Coller Dolittle Challenge, який ставить за мету створення алгоритму для спілкування з не людськими організмами або, щонайменше, розуміння їхньої «мови». Цьогорічний переможець отримав $100 000 на дослідження, трохи випередивши Коен-Боденес. Виклик, організований Тель-Авівським університетом та філантропічним фондом Джеремі Коллера, також пропонує $10 млн першій команді, яка розкриє загадку міжвидового спілкування.

Як дослідники прагнуть публікувати результати, каракатиці – лише один із дивовижних прикладів тварин, які виявляються більш «балакучими», ніж ми думали. Ці нові відкриття вселяють надію, що, як вигаданий доктор Дулітл, ми колись зможемо говорити з тваринами. Але це також піднімає великі питання: що таке мова, чому її важко приписати не людським видам і що це означатиме, якщо ми нарешті розшифруємо, що говорять інші тварини.

Якщо у вас є домашні тварини, ви, без сумніву, з ними спілкуєтеся – знаєте, коли вони голодні або хочуть прогулянку. Але це не те саме, що мова. Людська система спілкування включає словниковий запас та граматичні правила, використовує звуки, які вивчаються у інших, поділені на семантичні категорії, як-от іменники та дієслова, і має синтаксис, що визначає порядок слів у реченнях. Це дозволяє створювати нові слова та комбінувати їх у абсолютно нові речення, обговорювати гіпотетичні події поза власним простором і часом.

Це вражаючий перелік, і навіть якщо інша тварина мала б подібну систему, не ясно, як ми могли б це довести. Деякі дослідники вважають, що наша зацикленість на власному способі спілкування заважає нам зрозуміти можливості інших видів. Таку думку поділяє Коллер: «Ми самовпевнено переконали себе, що ми єдині живі істоти, на яких варто звертати увагу».

Каракатиці

Звичайні каракатиці (Sepia officinalis) мають мало спільного з нами. Тим не менш, Коен-Боденес та Пітер Нері виявили, що вони використовують рухи щупалець для створення чотирьох знаків: «вгору», «бік», «крутити» та «корона». За допомогою алгоритму, який аналізує відео взаємодій, вчені виявили, що тварини реагують на ці знаки, навіть відчуваючи вібрації у воді. Значення рухів досі не повністю зрозуміле, але «корона» може означати тривогу через зміни в оточенні. Каракатиці відходять назад і змінюють колір на помаранчевий або чорний, що асоціюється з небажанням взаємодіяти. Для солітарних, еволюційно давніх видів це досить дивовижно.

Інші види

• Солов’ї можуть миттєво змінювати висоту звуку, щоб імітувати іншого солов’я – важлива характеристика людської мови, раніше не помічена у не людських тварин.

• Мармозетки використовують індивідуальні «іменні» сигнали, що є новинкою для приматів.

• Африканські слони теж мають довільні звуки як «імена».

Дельфіни

Дельфіни мають набагато складніше спілкування, ніж «іменування». Дослідження 170 дельфінів у Сарасотській затоці, Флорида, показало 22 «неособисті» свистки, які повторюються у різних тварин. Найпоширеніший – для позначення несподіваного чи незнайомого. Інші свистки попереджають про небезпеку. У поєднанні з «підписними» свистками, здатністю швидко навчатися і піднімати тон при спілкуванні з молоддю, це робить спілкування дельфінів надзвичайно складним.

Штучний інтелект як прискорювач

ШІ дозволяє аналізувати великі масиви даних і виявляти закономірності. Але це лише початок: дослідники повинні зрозуміти контекст та значення комунікації. Наприклад, орангутани можуть відкладати тривожні сигнали на 20 хвилин після виявлення хижака – це ускладнює визначення значення сигналу.

Інші способи комунікації – зміна кольору, виділення запахів, дотики, вирази обличчя або електричні розряди у риб – ще більше ускладнюють завдання.

Хто перший?

• Кити та дельфіни мають величезний архів записів і соціально складну структуру спілкування.

• Птахи (наприклад, волові сойки та папуги) цікаві через подібність їхнього вокального навчання до людського.

Якщо ми розшифруємо мову будь-якого іншого виду, це відкриє нові способи розуміння світу, аналогічно до того, як ми відкрили ультрафіолетове бачення бджіл. Це також посилить наше розуміння та повагу до інших видів.

«Вивчення комунікації змушує багатьох сказати: «Вау, вони схожі на нас!»», – зазначає Йовел.

За матеріалами: NewScientist

The post Незабаром ми зможемо говорити з тваринами. Хто буде першим? appeared first on .

Тривожні голоси, що лунають у публічному просторі, дедалі гучніші. Їх об’єднує одна тема: занепокоєння тим, що штучний інтелект руйнує мислення людини. Колись страх стосувався «розумної машини», яка може вийти з-під контролю й знищити людство. Тепер, коли чат-боти стали повсякденністю, увага змістилася від апокаліптичних сценаріїв до поступової деградації навичок. Особливо це відчувають педагоги, які помічають ознаки того, що називають «дескілінгом» – втратою майстерності.

Ця тривога небезпідставна. Учні, які звертаються до ШІ, щоб той переказав сюжет «Дванадцятої ночі», можуть так і не навчитися самостійно розуміти Шекспіра. Майбутні юристи, що покладаються на автоматизовані системи юридичного аналізу, можуть не розвинути інтерпретаційних умінь, які раніше вважалися невід’ємними. Дослідження у Великій Британії показало: чим частіше молоді користувачі звертаються до ШІ для пошуку інформації чи прийняття рішень, тим нижчі їхні результати у тестах на критичне мислення. Інше дослідження продемонструвало, що лікарі, які звикли до систем автоматичного виявлення поліпів, з часом гірше справляються без неї.

Та питання полягає не в тому, чи існує дескілінг – це вже очевидно, – а в тому, яким саме він є. Не кожна втрата навички є руйнівною. Історія технологій засвідчує, що одні форми знань зникають, поступаючись місцем іншим.

Страх перед тим, що нова технологія притупить розум, з’явився не сьогодні. Ще Сократ у діалозі «Федр» розповідав міф про єгипетського бога Тота, який подарував людям письмо. Цар Тамус застерігав: письмо не примножить пам’ять і мудрість, а зробить людей забудькуватими, бо вони покладатимуться на зовнішні знаки замість власного розуму. Сократ погоджувався з ним. Проте сам факт, що цей діалог дійшов до нас, зобов’язаний саме письму.

Критики не були цілком неправі. У дописемних культурах барди пам’ятали епоси, а сказителі тримали в голові покоління родоводів. Письмо зробило це непотрібним, дозволивши сприймати думки без зусиль. Але натомість воно створило нові можливості – коментар, історію, науку, право. Як зазначав історик Вальтер Онг, «письмо – це технологія, яка перебудовує мислення».

Кожна технологічна зміна не лише спрощує роботу, а й змінює саму сутність діяльності. Мореплавці, що користувалися секстантами, втратили вміння читати зорі, але отримали точнішу навігацію. Механіки часів «Форда-Т» знали кожен гвинт свого авто, а сучасний водій лише натискає кнопку запуску. Рахівниці поступилися місцем калькуляторам, ті – комп’ютерам. Індивідуальна майстерність слабшала, але ефективність зростала.

Проте деякі зміни мають глибші наслідки. Вони впливають не лише на те, що людина може робити, а й на те, ким вона себе відчуває. Соціолог Шошана Зубофф у 1980-х роках спостерігала, як оператори паперових фабрик переходили від ручного контролю до роботи з комп’ютерами. Їхня праця ставала чистішою, безпечнішою, але втрачала сенс. Подібне відбувалося в пекарнях, де замість пекарів, що визначали готовність хліба за запахом, з’явилися працівники, які натискали кнопки на екрані.

Те саме спостерігається у сфері культури. Колись любов до музики означала вміння її виконувати. Після появи грамофона більшість слухачів стали споживачами, а не творцями. Здобутки техніки розширили доступ до краси, але зменшили особисту причетність до неї.

Коли технології входять у побут, з’являється новий тип залежності. З часом люди почали не запам’ятовувати факти, а лише місце, де їх знайти. Проте людське мислення завжди виходило за межі мозку – у символи, інструменти, спільноти. Людина стала людиною саме тому, що навчилася передавати знання далі.

Розвиток знань неминуче веде до спеціалізації. Жодна окрема людина вже не здатна виготовити навіть простий олівець без допомоги складної мережі спеціалістів. Науковці розуміють дедалі менше поза своїми вузькими галузями, і навіть у математиці геніальність тепер полягає не в самотньому відкритті, а в умінні поєднувати чужі результати в одне ціле.

Знання більше не є особистою власністю – воно стало відносинами між людьми. Ми живемо всередині мережі розподіленого інтелекту, спираючись на фахівців і системи, що розширюють наші можливості. Це природно привело до появи штучного інтелекту – ще одного учасника цієї мережі.

Відмінність між «знанням» і «умінням» дедалі розмивається. Великі мовні моделі, як-от ChatGPT, не лише зберігають інформацію, а й імітують розуміння. Вони здатні вести діалог і коригувати відповіді, створюючи ілюзію мислення. Питання тепер у тому, чи підсилює це людський інтелект, чи навпаки – поступово його замінює.

Втім, зупинити процес неможливо. Людство може лише навчитися керувати ним. Найважливішим залишається не порівняння людини з машиною, а розуміння того, як людина, що користується машиною, відрізняється від тієї, яка не користується.

Досвід медицини показує, що співпраця з ШІ може бути корисною, якщо людина зберігає здатність до оцінювання. Пілот, який лише спостерігає за автопілотом, втрачає навички ручного керування. Але якщо використання ШІ супроводжується навчанням, перевірками та критичним мисленням, то система стає безпечнішою.

У багатьох професіях роль людини зміщується від створення до оцінювання. Програмісти, що працюють із системами автогенерації коду, витрачають менше часу на написання і більше – на перевірку. Майстерність переходить від виконання до контролю.

Такі зміни потребують базової компетентності. Неможливо втратити навичку, якої ніколи не було. Тому освіта стає ключовою ланкою. Дослідження Гарварду показало, що добре спроєктований навчальний ШІ може навіть перевершувати традиційне викладання, якщо налаштований на розвиток мислення, а не на видачу готових відповідей.

Але не всі дисципліни піддаються автоматизації. Гуманітарні науки формують уміння аргументувати, сумніватися, шукати власний голос – те, чого не навчиш за допомогою підказок. Можливо, діалог і усне мислення, до яких закликав Сократ, знову повернуться на перший план.

Ризик найнебезпечнішої форми дескілінгу полягає у втраті людських якостей – судження, уяви, співпереживання. Якщо ці здатності не тренувати, вони зникають. Тоді мова, думка, навіть емоції стають автоматичними, а розум – відбитком алгоритму.

І все ж більшість форм втрати навичок у довгій перспективі виявлялися природними й навіть корисними. Людство перестало користуватися телеграфом, ручними друкарськими машинами, плівковим монтажем – разом із технологією зникали й відповідні ремесла. Замість цього з’являлися нові професії та можливості.

Дескілінг може бути й звільненням від рутини. Обчислювальні програми позбавили бухгалтерів ручного підрахунку, відкривши шлях до аналітики. Автоматизація праці дозволила людям більше мислити, менше повторювати. Учені тепер витрачають менше часу на формальності й більше – на пошук істини.

В історії розвитку цивілізації жоден набір умінь не залишався незмінним. Знання завжди переходили з рук у системи, з особистих навичок – у колективний розум. Генеративний штучний інтелект є лише новим етапом цього процесу – черговим відображенням людського прагнення розширити власні можливості.

Справжнє завдання сьогодні – зберегти контроль над цими системами і залишатися авторами власних рішень. Людство завжди навчалося співіснувати зі своїми інструментами – від пера до комп’ютера. Тепер необхідно навчитися співпраці з тими, хто здатен навчатися у відповідь. І головне – не втратити здатність розрізняти, які навички варто передати машинам, а які мають залишатися в людських руках.

За матеріалами: The Atlantic

The post Епоха втрати кваліфікації. Чи буде ШІ розвивати нас – або обмежуватиме нас? appeared first on .

Попри те, що змінювати яскравість ліхтарика можуть лише власники моделей iPhone Pro, сам ліхтарик на iPhone залишається надзвичайно корисною функцією. Його можна налаштувати для доступу кількома способами, зокрема з екрана блокування або через Центр керування. Достатньо торкнутися відповідного значка, коли потрібно підсвітити замкову щілину в темряві або знайти щось під меблями, і спалах камери забезпечить рівне постійне світло. Якщо руки зайняті покупками або іншими речами, ліхтарик можна увімкнути за допомогою простого голосового запиту.

Достатньо сказати Siri: «Hey Siri, turn on the flashlight» або «Hey Siri, turn off the flashlight», і вбудований голосовий асистент виконає команду. Додаткових налаштувань для керування ліхтариком через Siri не потрібно. Якщо голосовий асистент увімкнений на iPhone, достатньо просто віддати відповідну команду. Активація ліхтарика через Siri особливо зручна для підсвічування робочого простору, коли руки зайняті. Цей спосіб також дозволяє залишати на екрані відкритими фотографії, повідомлення, документи або відео, одночасно використовуючи ліхтарик.

Існує також спосіб керування ліхтариком голосом без виклику Siri. Для цього можна налаштувати Голосові ярлики у додатку «Налаштування» в розділі «Універсальний доступ» і призначити певні слова конкретним діям. Наприклад, шанувальники всесвіту Гаррі Поттера можуть увімкнути ліхтарик словом «Lumos», а вимкнути словом «Nox» – саме так у книгах і фільмах вмикається та вимикається світло на кінчику чарівної палички. Водночас голосові ярлики не працюють, коли телефон заблокований. У такому разі для керування ліхтариком доведеться скористатися Siri або кнопкою, фізичною чи на екрані.

Якщо значок ліхтарика відсутній на екрані блокування, його можна додати або прибрати. Для цього потрібно торкнутися і утримувати екран блокування, натиснути «Налаштувати», а потім натиснути знак «-» у верхньому лівому куті значка, щоб видалити ярлик. Поки екран налаштування активний, можна також натиснути знак «+» і додати новий ярлик на екран блокування. Це може бути додаток або дія iPhone, наприклад відкриття віртуального пульта Apple TV. Ярлики можна видаляти, щоб вони не перекривали частини шпалер, які мають залишатися видимими.

Якщо в Центрі керування немає значка ліхтарика, його легко додати. Потрібно відкрити Центр керування, провівши пальцем вниз від правого верхнього кута на iPhone з Face ID або вгору знизу на моделях з кнопкою Home. Далі слід торкнутися і утримувати порожнє місце на екрані, щоб увійти в режим налаштування, після чого натиснути «Додати елемент керування» внизу екрана. У списку потрібно знайти значок ліхтарика, натиснути його для додавання, а потім перетягнути у зручне місце на сітці. У європейських користувачів використовується той самий значок, але він може мати назву «torch».

Ліхтарик також можна прив’язати до кнопки дії на iPhone 15 Pro та новіших моделях. Це один з найпрактичніших варіантів використання кнопки дії, однак його активація замінить будь-яку дію, яка була налаштована раніше. Для цього потрібно відкрити «Налаштування», перейти до розділу «Кнопка дії» та вибрати ліхтарик зі списку доступних дій.

Крім того, на iPhone існує маловідома функція «Дотик ззаду», яку також можна використати для керування ліхтариком. У налаштуваннях слід перейти до «Універсальний доступ», далі «Дотик», а потім «Дотик ззаду». У цьому меню можна прив’язати вмикання або вимикання ліхтарика, а також інші дії, до подвійного або потрійного дотику по задній панелі iPhone. Поєднання Siri з одним або кількома такими ручними способами активації ліхтарика надає гнучкість у різних ситуаціях, хоча може знадобитися певний час, щоб визначити, яка комбінація налаштувань є найзручнішою.

The post Як увімкнути ліхтарик iPhone, не торкаючись телефону appeared first on .

Мобільні телефони пройшли довгий шлях розвитку з моменту свого першого публічного появлення. Від базової функції голосових викликів до SMS, а згодом і до повноцінних смартфонів з додатками, сучасний телефон сьогодні здатний виконувати майже всі завдання, які раніше вимагали повноцінного персонального комп’ютера. За його допомогою можна відкривати гараж, замовляти продукти, викликати таксі та навіть спостерігати за домашніми тваринами під час відсутності. Проте існує ще одна функція, про яку знають не всі, але яка може виявитися несподівано корисною – керування комп’ютером.

Справді, комп’ютером можна керувати безпосередньо з мобільного пристрою. Водночас можливий і зворотний сценарій – керування Android-смартфоном з персонального комп’ютера, включно з більшістю моделей на базі Android. Це реалізується двома способами: через віддалене керування або через локальне керування. У випадку віддаленого керування з’єднання відбувається через інтернет, що дозволяє отримувати доступ до ПК або Mac з будь-якого місця. Локальне керування, навпаки, передбачає, що обидва пристрої мають бути підключені до однієї Wi-Fi-мережі або з’єднані через Bluetooth.

Обидва типи керування підтримуються навіть на пристроях зі старими версіями Android, що робить їх зручним способом повторного використання застарілих смартфонів. Нижче наведено покроковий опис того, як налаштувати керування комп’ютером за допомогою Android-смартфона, використовуючи Chrome Remote Desktop для віддаленого доступу та Unified Remote для локального керування.

Віддалений доступ до екрана комп’ютера через Chrome Remote Desktop

Chrome Remote Desktop є одним з базових Android-додатків для керування ПК або Mac з мобільного пристрою. Програма працює шляхом віддзеркалення екрана комп’ютера на дисплеї Android-смартфона, що дозволяє користуватися обчислювальними можливостями ПК або Mac, перебуваючи в іншій кімнаті або навіть поза домом. Головна умова полягає в тому, щоб комп’ютер був увімкнений і підключений до інтернету.

Для налаштування Chrome Remote Desktop на комп’ютері з Windows або macOS необхідно виконати такі дії:

• Відкрити браузер Google Chrome.

• Перейти на сайт remotedesktop.google.com/access.

• Увійти до облікового запису Google, якщо вхід ще не виконано.

• Натиснути кнопку завантаження для налаштування віддаленого доступу.

• Встановити розширення Chrome Remote Desktop у браузері з нового вікна.

• Повернутися до вкладки Chrome Remote Desktop та натиснути Accept & Install.

• Запустити інсталятор Chrome Remote Desktop Host.

• Задати назву комп’ютера.

• Натиснути Next.

• Створити PIN-код із шести або більше цифр.

• Натиснути Start для завершення налаштування.

• Надати всі необхідні дозволи для роботи Chrome Remote Desktop Host.

Після цього комп’ютер буде готовий до віддаленого доступу. Для підключення з Android-смартфона необхідно виконати такі кроки:

• Завантажити Chrome Remote Desktop з Play Store.

• Відкрити додаток.

• Увійти в той самий обліковий запис Google.

• На головному екрані вибрати комп’ютер для підключення.

• Ввести PIN-код, створений під час налаштування на комп’ютері.

• Натиснути стрілку для початку з’єднання.

Через короткий проміжок часу на екрані смартфона з’явиться зображення робочого столу комп’ютера, після чого стане доступна повноцінна взаємодія. Можна масштабувати зображення, відкривати програми та файли, а також користуватися екранною клавіатурою, яка містить клавішу Windows та функціональні клавіші.

Перетворення Android-смартфона на локальний пульт керування за допомогою Unified Remote

У випадках, коли необхідно керувати комп’ютером з Android-смартфона в межах однієї кімнати і немає потреби у відображенні екрана, доцільно скористатися Unified Remote. Цей додаток об’єднує в одному рішенні одразу кілька функцій комп’ютера, зокрема мишу, клавіатуру, кнопку живлення, файловий менеджер, керування мультимедіа та командний рядок.

Unified Remote працює виключно в межах локальної мережі, тобто смартфон і комп’ютер повинні бути підключені до однієї Wi-Fi-мережі або з’єднані через Bluetooth. За відсутності такого з’єднання додаток не функціонуватиме.

Додаток є кросплатформним і доступний для Windows, macOS, Android та інших систем, що спрощує налаштування. Для початку роботи необхідно виконати такі дії:

• Підключити смартфон і комп’ютер до однієї Wi-Fi-мережі.

• Встановити Unified Remote на Android-смартфон і Unified Remote Server на комп’ютер.

• У мобільному додатку натиснути кнопку «I’ve installed the server».

• За потреби увімкнути Bluetooth для альтернативного способу з’єднання.

• Натиснути «Let’s get started» для переходу на головний екран.

Для використання смартфона як миші необхідно:

• Вибрати пункт Basic Input у меню.

• Надати додатку всі необхідні дозволи.

• Використовувати жести, показані на екрані, наприклад дотик двома пальцями для правої кнопки миші або довге натискання для виділення об’єктів чи тексту.

Для введення тексту з Android-смартфона на комп’ютері слід:

• Вибрати пункт Keyboard у розділі Remotes.

• Вводити текст за допомогою екранної клавіатури.

• Використовувати стандартні комбінації клавіш, такі як Ctrl + C для копіювання або Ctrl + A для виділення всього.

• Відкривати меню «Пуск» за допомогою клавіші Win на Windows.

Варто враховувати, що через бездротовий характер роботи Unified Remote може виникати незначна затримка між діями, виконаними на смартфоні, та їх відображенням на комп’ютері.

The post Як керувати комп’ютером за допомогою телефону Android appeared first on .

За результатами щорічного звіту незалежної французької компанії nPerf, яка спеціалізується на вимірюванні якості інтернет-послуг, Vodafone очолив рейтинг фіксованого інтернету в Україні за 2025 рік.

Дослідження проводилося у період з 1 січня по 31 грудня 2025 року серед операторів національних мереж. У загальному заліку інтернет для дому Vodafone Gigabit Net набрав 117 434 nPoints, випередивши середній показник по ринку – 112 926 nPoints.

Серед основних показників:

• швидкість завантаження – 200,5 Мбіт/с, якої цілком достатньо для стабільного HD-стрімінгу;
• швидкість вивантаження – 196,4 Мбіт/с, що особливо важливо для відеоконференцій та хмарних сервісів;
• якість перегляду вебсторінок – 70,1%;
• якість стрімінгового відео (YouTube) – 79,7%, що свідчить про стабільність і високу якість послуги в реальному часі.

Оператор також очолив рейтинг у категорії Wi-Fi-з’єднання, що особливо важливо, оскільки саме так більшість користувачів підключаються до домашнього інтернету.

Дослідження базується на тестах, виконаних користувачами в реальних умовах через спеціальний додаток nPerf на Android і iOS, а також через вебсайти компанії та партнерів. Щоб гарантувати точність результатів, використовували ретельні методи фільтрації, а тести проводили як у період пікового навантаження (з 18:00 до 23:00), так і в інший період доби.

Рейтинг якості nPerf за 2024 рік очолював телеком-оператор Vega, який відповідає у групі компаній Vodafone за розвиток фіксованого зв’язку.

Послуги інтернет-доступу надаються за енергоефективною сучасною технологією PON, що забезпечує не лише високу швидкість, а й стійкість до знеструмлень – понад 100 годин безперервної роботи за наявності резервного живлення у користувача.

The post Визначеноно лідера з якості фіксованого інтернету в Україні appeared first on .

Компанія Kitsoft у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України оновила доступність порталу «Дія» для людей з інвалідністю. Зміни стосуються як публічної частини сайту, так і кабінету громадянина, де користувачі оформлюють державні послуги онлайн.

Оновлення мають на меті зробити користування цифровими сервісами простішим і доступнішим для людей з різними фізичними та сенсорними особливостями — без необхідності сторонньої допомоги.

Які розділи оновили

Покращення охопили:

• публічні сторінки порталу «Дія» — новини, перелік послуг та інформаційні розділи;

• кабінет громадянина, де користувачі взаємодіють з державними сервісами;

• низку популярних послуг, зокрема:

  • компенсацію за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю;

  • витяг з Єдиного державного реєстру (ЄДР);

  • військово-облікові документи;

  • дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Що саме змінилося

За даними Kitsoft, у межах оновлення було реалізовано низку технічних і інтерфейсних покращень, які стосуються доступності:

• усі кнопки та поля отримали коректні текстові підписи, які зчитуються програмами для озвучування екрану (screen readers);

• покращено контрастність текстів і елементів інтерфейсу, що полегшує читання для людей із порушеннями зору;

• додано чіткий індикатор фокусу для навігації з клавіатури;

• забезпечено повноцінну навігацію порталом без використання миші;

• з’явилася можливість швидко перейти до основного контенту сторінки;

• помилки та системні повідомлення тепер коректно озвучуються скринридерами;

• PDF-документи стали більш доступними для перегляду та обробки.

Завдяки цим змінам люди з інвалідністю можуть самостійно користуватися цифровими державними послугами без додаткових технічних бар’єрів.

Доступність на рівні всієї платформи

Портал «Дія» та більшість його сервісів працюють на low-code платформі Liquio, розробленій Kitsoft. Це дозволило впровадити принципи цифрової доступності не лише в інтерфейсах, а й у логіці роботи сервісів, процесах та сценаріях взаємодії з користувачами.

Інтерфейси порталу були адаптовані відповідно до стандарту WCAG 2.1 рівня AA — міжнародного стандарту цифрової доступності, який використовується для державних онлайн-сервісів у країнах Європейського Союзу.

The post «Дія» оновила доступність порталу для людей з інвалідністю appeared first on .

У Китаї мобільний застосунок під назвою «Are You Dead?» (Ти вмер?) став найпопулярнішим платним додатком для iPhone. Це розглядається як показовий сигнал суспільних тривог, спричинених стрімкими демографічними змінами в країні та всьому світі. А саме – вимиранням населення.

Застосунок, відомий китайською мовою як Sile Me, побудований на простому механізмі регулярної перевірки. Користувач повинен періодично підтверджувати свою присутність, натискаючи кнопку в інтерфейсі. Якщо цього не відбувається протягом двох днів поспіль, система автоматично надсилає повідомлення контактній особі для екстреного зв’язку, яку користувач заздалегідь визначив. Така модель орієнтована на людей, що проживають на самоті, і покликана забезпечити мінімальний рівень зовнішнього контролю у разі непередбачених обставин.

Користувачі за межами Китаю також можуть завантажити додаток. Він називається Demumu і наразі займає 6-е місце серед найбільш оплачуваних додатків у App Store США з ціною 0,99 доларів США.

Різке поширення застосунку пов’язують із тим, що дедалі більше молодих китайців обирають самостійне проживання замість шлюбу та створення сім’ї. Паралельно з цим зростає кількість людей похилого віку, які залишаються ізольованими у власних домівках без близьких родичів поблизу, здатних забезпечити регулярний догляд або перевірку стану здоров’я.

Фахівці з соціальної демографії зазначають, що попит на подібні технологічні рішення є об’єктивно обґрунтованим. Зниження народжуваності, збільшення тривалості життя, скорочення кількості шлюбів та зростання рівня розлучень формують стійку тенденцію до збільшення домогосподарств, що складаються з однієї особи. У цьому контексті питання безпеки та соціального зв’язку для людей, які живуть наодинці, набуває реального і практичного значення.

а даними дослідницьких установ, до 2030 року в Китаї може бути до 200 мільйонів домогосподарств з однієї особи, повідомляє китайське державне ЗМІ Global Times.

Демографічна статистика підкріплює ці спостереження. У 2024 році Китай зафіксував третій рік поспіль скорочення чисельності населення. Ще у 2023 році країна втратила статус найбільш населеної у світі, поступившись цим місцем Індії. Водночас відбувається суттєве старіння населення, особливо помітне в сільських районах, звідки значна частина працездатного населення мігрувала до великих міст. У таких регіонах кількість літніх людей, що живуть самі, зростає, тоді як потенційних доглядальників стає менше.

Серед молодшого покоління також спостерігається зміна життєвих стратегій. Все більше людей відкладають шлюб, народження дітей або свідомо залишаються самотніми, обираючи індивідуальний спосіб життя. За даними Національного бюро статистики Китаю, частка домогосподарств з однієї особи зросла до 19,5 відсотка у 2024 році, тоді як два десятиліття тому цей показник становив лише 7,8 відсотка.

Один із трьох молодих співзасновників застосунку, який публічно ідентифікував себе лише під ім’ям Люй, зазначав у коментарях для місцевих медіа, що основною цільовою аудиторією є молоді люди, які мешкають самі у великих містах, зокрема жінки приблизно 25-річного віку. За його словами, ця група часто переживає гостре відчуття самотності через обмежене коло спілкування, а також тривогу щодо можливих надзвичайних ситуацій, які можуть статися без того, щоб про них хтось дізнався вчасно.

Соціальні дослідники звертають увагу і на ширший культурний контекст. Частина молоді в Китаї виховувалася з переконанням, що наполегливе й цілеспрямоване прагнення до успіху неминуче призведе до бажаних результатів. Проте уповільнення економічного зростання та скорочення можливостей на ринку праці для багатьох зруйнували це уявлення. У такій ситуації встановлення подібного застосунку інтерпретується як форма тихого песимізму, співзвучна з іншими поширеними серед молоді настроями, відомими як tang ping, тобто «лежати плазом», або bailan, що можна перекласти як «нехай усе занепадає», і які символізують відмову від активного змагання в умовах сприйманої безвиході.

З цієї точки зору застосунок розглядається не лише як утилітарний інструмент, а і як своєрідне колективне соціальне висловлювання, що відображає стан розгубленості та тривоги, характерний для частини сучасного молодого покоління.

Водночас низка коментаторів наголошує, що практична користь такого рішення може бути ще більшою для людей похилого віку, хоча найстарші мешканці віддалених сільських районів можуть мати труднощі з користуванням цифровими сервісами. Подібні технології, включно з побутовими датчиками на холодильниках або телевізорах, які здатні фіксувати відсутність активності та надсилати сигнал родичам, розглядаються як дедалі важливіші в умовах старіння населення не лише Китаю, але й інших країн.

При цьому підкреслюється, що проживання на самоті не обов’язково означає соціальну самотність, однак ризик ізоляції залишається суттєвим. Це створює потребу у заохоченні людей до підтримання зв’язків та активної участі в житті спільноти, доповнюючи технологічні рішення соціальними ініціативами.

На місцевому рівні застосунок отримав чимало схвальних відгуків, хоча окремі оглядачі поставили під сумнів доречність використання слова «смерть» у його китайській назві. В міжнародній версії Apple Store він представлений під нейтральнішою назвою Demumu. Деякі коментатори висловлювали думку, що альтернативна назва на кшталт «Are You Alive?» могла б забезпечити більший психологічний комфорт для літніх користувачів.

Розробники, зі свого боку, зазначають, що чинна назва не мала на меті створювати негативний ефект. Вона розглядається як нагадування про цінність теперішнього моменту та необхідність уважнішого ставлення до власного життя і стану близьких у суспільстві, яке швидко змінюється.

The post «Ти вмер?» – цей додаток став хітом серед одиноких людей у Китаї appeared first on .