Сучасні гаджети людини – це новітні технології та прогрес майбутньої сучасної електроніки та різних побутових приладів, які розвиваються досить швидко в наш час.
Інженери з Японії заявляють про новий рекорд швидкості передачі даних – їм вдалося підвищити швидкість на 25% відносно попереднього рекорду. Використовуючи стандартні волоконно-оптичні кабелі, інженери встановили з’єднання зі швидкістю передачі даних 402 Тбіт/с — так, це терабайти на секунду. Типова сучасна ААА гра розміром понад 100 ГБ завантажиться швидше, ніж ви моргнете.
Цей неймовірний рекорд був досягнутий групою інженерів з Японського національного інституту інформаційно-комунікаційних технологій (NICT).
Технологія, яка використовується для досягнення рубежу 402 Тбіт/с, є передовою, але базується на добре відпрацьованих принципах. Команда використала 50 кілометрів волоконно-оптичних кабелів. Вони також використовували багато діапазонів передачі, підсилювачі сигналу та еквалайзери для підтримки цілісності сигналу.
Рекордна швидкість 402 Тбіт/с, або 50,25 ТБ/с, перевищує попередній світовий рекорд приблизно на 25%. Загальна смуга пропускання сигналу досягла 37,6 ТГц.
Ці цифри настільки великі, що їх важко представити в перспективі, але можливість завантажувати 50 терабайт на секунду — це божевілля. З таким з’єднанням ви зможете завантажити всю гру Red Dead Redemption 2 (120 ГБ) за 2,4 мілісекунди. Ви можете завантажити всю свою бібліотеку Steam так швидко, як тільки можете уявити.
На жаль, очікувати появу такого швидкісного з’єднання у вашому комп’ютері поки не варто. Більшість персональних комп’ютерів досі підтримують лише з’єднання Ethernet зі швидкістю 1 Гбіт/с, а топові моделі пропонують підключення на швидкості 10 Гбіт/с. Проте навіть остання цифра це ніщо порівняно з 50 ТБ/с, яких вдалося досягти інженерам NICT. І це лише одна частина проблеми — немає SSD, які могли б підтримувати таку швидкість передачі даних.
Apple пропонує на iPhone так званий Режим низького енергоспоживання, який дозволяє дещо збільшити час роботи вашого iPhone між заряджаннями. Зазвичай iOS автоматично вимикає режим низького енергоспоживання, коли ваш iPhone заряджається до 80% ємності. Але ви можете зберегти режим низького енергоспоживання ввімкненим назавжди та отримати покращену автономність.
Спочатку відкрийте програму «Ярлики» , яка має бути попередньо встановлена на вашому iPhone. Вона також доступна безкоштовно в App Store, якщо на вашому телефоні її немає. Якщо ви не можете знайти її на головному екрані, проведіть одним пальцем униз посередині екрана, щоб відкрити функцію пошуку iPhone. Введіть «Ярлики» в рядку пошуку, а потім торкніться піктограми «Ярлики», щоб відкрити програму.
У ярликах натисніть кнопку «Автоматизація» внизу екрана. Якщо у вас уже є автоматизований список, натисніть кнопку плюс (+); якщо ви не бачите жодної автоматизації в списку, торкніться кнопки «Нова автоматизація».
На панелі, що з’явиться, прокрутіть вниз і натисніть «Режим низького енергоспоживання». Далі визначте умови, за яких відбудеться автоматизація. Виберіть «Вимкнено» та переконайтеся, що «Увімкнено» не вибрано. Потім виберіть «Запустити негайно» та вимкніть параметр «Сповіщати під час запуску»; це означає, що вам не потрібно буде нічого робити на своєму телефоні, щоб запустити автоматизацію. Потім натисніть «Далі».
Тепер визначте дію, яка виконується, коли виконується умова автоматизації. У списку параметрів натисніть «Нова порожня автоматизація». Потім натисніть «Додати дію». На панелі, що з’явиться, знайдіть «Низьке енергоспоживання», а потім натисніть встановлення цього режиму.
Коли з’явиться дія «Установити режим низького енергоспоживання», за замовчуванням буде «Увімкнути режим низького енергоспоживання». Залиште це так. Це єдина дія, яка потрібна, тому натисніть «Готово».
Тепер щоразу, коли режим низького енергоспоживання вимикається (ви це робите вручну або автоматично iOS), режим низького енергоспоживання автоматично вмикатиметься. Щоб розпочати, вам потрібно буде вручну активувати режим низького енергоспоживання в налаштуваннях (перейдіть у «Параметри» > «Акумулятор» > «Режим низького енергоспоживання») або за допомогою ярлика Центру керування . Тоді ваш iPhone залишатиметься в режимі низького енергоспоживання на невизначений термін.
Після використання цієї автоматизації ви можете помітити, що більше неможливо вимкнути режим низького енергоспоживання звичайним способом, оскільки він автоматично вмикається знову. Але не бійтеся: автоматику легко вимкнути.
Спочатку відкрийте «Ярлики» та натисніть кнопку «Автоматизація» внизу екрана. У списку автоматизації торкніться створеної вами автоматизації «Коли режим низького енергоспоживання вимкнено».
На екрані деталей для автоматизації відкрийте спадне вікно «Автоматизація» та виберіть «Не запускати». Після цього натисніть «Готово». Це призведе до вимкнення автоматизації.
Якщо автоматизацію вимкнено, режим низького енергоспоживання можна перемикати вручну, як зазвичай. Якщо ви коли-небудь захочете знову ввімкнути автоматизацію, просто перегляньте автоматизацію в ярликах і переверніть спадне меню «Автоматизація» на «Запустити негайно».
Користувачі часто приписують продукції Apple високу надійність, але “яблучна” компанія досить часто потрапляє в халепу від власних прорахунків. Іноді масштаб цих прорахунків такий, що викликає суспільний резонанс і кампанії з відкликання. Але іноді ці недооліки важко пов’язати з прорахунком Apple і гаджети тихо помирають. Наприклад, як сучасні Macbook з процесорами M. Їхні порти USB-C можуть стати причиною смерті ноутбука за кілька місяців. Проте користувачі можуть легко цього уникнути.
Чи чули ви про потенційні небезпеки портів USB-C в останніх поколіннях Apple Macbook? Критична апаратна поломка може спричинити несправність вашого MacBook. Причиною є невелика мікросхема-контролер портів USB-C. Цю мікросхему любить Apple, використовуючи її від покоління до покоління Macbook. Тому проблема несправності портів USB-C торкаєтся MacBook Pro нових моделей, таких як M1 Pro, M2 Pro, M3 Pro та всі версії Max.
Швидке рішення проблеми
Ви безтурботно підключаєте свої хаби USB-C, диски, SSD, жорсткі диски та зарядні пристрої, підключаючи свій Mac до всіляких зовнішніх моніторів і пристроїв, як зазвичай. Ви навіть не підозрюєте, що одна мікросхема на материнській платі може зробити ваш MacBook нефункціональним.
Якщо вам потрібне швидке рішення – не залишайте ваші пристрої USB-C підключеними на довгий час, особливо на ніч. Фізично відключайте USB-пристрої після завершення використання.
Продовжуйте читати, щоб дізнатися, чому ця проста обережність може врятувати ваш MacBook.
Робота USB-C зсередини на Apple Macbook
Щоб зрозуміти проблему, треба розглянути материнську плату Macbook ближче. Порт USB-C підключається до зовнішнього периферійного пристрою через гнучкий кабель USB-C.
Причиною потреби в обчислювальній потужності є те, що USB-С є лише фізичним роз’ємом, а на програмному рівні в ньому може розміщуватися купа різних технологій. Виробники не завжди пишуть повну функціональність портів USB-C, тому ви навіть можете не здогадуватися, що ваш гаджет здатний на більше.
Тому кожен порт USB-C має спеціалізовану мікросхему-контролер. Як тільки ви підключаєте кабель USB-C до Macbook, мікросхема під назвою CD3217 запускає протокол зв’язку із зовнішнім пристроєм. Для успішного завершення цього процесу зовнішньому пристрою зазвичай потрібно 5 вольт, щоб увімкнутися та завершити протокол зв’язку.
Але звідки беруться ці 5вольт? Їх не виробляє сама CD3217. Натомість, вони надходять від іншої невеликої, але важливої інтегральної схеми, яку ремонтники називають “священною мікросхемою”. Це перетворювач напруги (так званий бак-конвертер, buck converter), який знижує стандартні ноутбучні 12 Вольт до 5 Вольт. Ці 5 Вольт потім передаються внутрішньому транзистору у CD3217, який нарешті живить зовнішній пристрій та завершує комунікаційне рукостискання.
Під час всього цього процесу CD3217 не працює самостійно. Вона працює в групі чипів, до якої входять CD3218 для зарядного пристрою MagSafe 3 та додаткові чипи CD3217 для інших портів USB-C. Ці інтегральні схеми постійно спілкуються, використовуючи протокол I2C, незалежно від того, чи ваш MacBook вимкнений, чи в роботі.
Ваш MacBook не увімкнеться, якщо CD3217 чи інша мікросхема з групи пошкоджена. Це тому, процесор M1 Pro відмовляється функціонувати належним чином у такій ситуації.
Джерело цієї катастрофи – ця “священна мікорсхема”, яку ремонтники також називають “проклятою мікросхемою”. Мікросхема TPS6180 відома своїми проблемами з 2018 року, надсилаючи 12В на лінію 5В, випалюючи CD3217 і роблячи ваш MacBook непрацездатним.
Залишаєте Macbook з підключеною USB-периферією? Готуйтеся до його смерті
Проблема не обмежується однією моделлю. Проблема охоплює різні моделі MacBook, включаючи 14-дюймові та 16-дюймові версії M1 Pro, M2 Pro, M1 Max і M2 Max. Незважаючи на повторювані несправності, Apple продовжує використовувати інтегральну мікросхему TPS6180 в цих моделях. Альтернатива є – мікросхема LT8642, але вона значно дорожча, хоч і більш надійна.
Причина виходу з ладу мікросхеми TPS6180 полягає в її вигорянні від тривалої роботи. Навіть коли вам здається, що ноутбук вимкнений, його електроніка частково перебуває під напругою. Наприклад, електроніка продовжує працювати під час сну ноутбука. В такому режимі TPS6180 продовжує перетворювати напругу з 12 В до 4 В, щоб живити порти USB-C та при цьому вона може сильно нагріватися. Тривала робота в гарячому режимі при постійно підключеній USB-периферії, призводить до поступової деградації мікросхеми та її поломці.
Щоб запобігти цій проблемі, не залишайте свої пристрої USB-C підключеними на довгий час, особливо на ніч. Якщо ви закінчили користуватися ними, відключайте їх. Якщо ви не хочете відключати пристрої, вимикайте свій MacBook замість переведення в сплячий режим. Це забезпечить вимкнення всіх 5В USB ліній, навіть якщо щось залишиться підключеним.
Дорогий процес ремонту
Ремонт цієї проблеми є прямолінійним, але дорогим. Несправну TPS6180 можна легко замінити, але заміна CD3217 набагато складніша і дорожча. Мікросхема CD3217 має власну прошивку для роботи з конкретними моделями Macbook, і знайти робочу та сумісну мікросхему з донорського пристрою непросто.
Ви коли-небудь задумувалися, що буде із літаком, який в польоті залишився без електрики – в повному блекауті? Якщо ви подумали, що літак миттєво перетвориться на цеглу та впаде – ви помилилися. Адже на цей випадок у літаків є «пацюк». Це кмітливий спосіб повернути літакові електроживлення, використавши набрану літаком швидкість.
Де на літаку видобувається електроенергія?
Значна частина людей ніколи не чули про існування «пацюка» на кожному літаку, бо на літаках є кілька більш головних джерел електрики. Повинно статися щось дуже надзвичайне, щоб кожне з цих джерел відмовило та довелося використовувати «пацюка» (це вільний переклад абревіатури RAT).
Основні генератори, які забезпечують електроенергією більшу частину систем літака під час польоту, є найважливішим джерелом енергії. Вони приводяться в дію від основних двигунів літака і виробляють значну кількість електроенергії.
У випадку відмови генераторів на основних двигунах, в дію вступить допоміжна силова установка (APU): APU — це невеликий двигун, розташований зазвичай у хвостовій частині літака, який може забезпечувати літак електрикою і пневматикою. APU часто використовується під час стоянки на землі для запуску основних двигунів та забезпечення електричною енергією кабіни та інших систем.
Літаки ще обладнані акумуляторами, які забезпечують електроенергією критично важливі системи в екстрених ситуаціях при відмові генераторів. Батареї також використовуються для запуску APU або як допоміжне джерело живлення під час перебоїв у роботі основних систем.
Секретний вітрогенератор під назвою «пацюк»
У випадку неймовірно невдалого збігу обставин та вимкнення усіх джерел електрики на літаку, пілоти задіють висувний вітряний генератор (Ram Air Turbine, RAT).
RAT (перекладається як пацюк) висувається з фюзеляжу або крила літака та починає генерувати електроенергію або гідравлічний тиск за рахунок енергії потоку повітря під час польоту. RAT була вперше впроваджена на військових літаках, де потреба в надійних системах безпеки була особливо актуальною, а потім поступово впроваджувалася і в цивільній авіації з огляду на збільшення розмірів та складності пасажирських літаків.
RAT зазвичай включає у себе турбіну, яка обертається під дією набігаючого повітря, та генератор, який перетворює механічну енергію турбіни в електрику. Цей пристрій може забезпечити електричну енергію та/або гідравлічний тиск критично важливим системам літака, щоб забезпечити його контроль і безпечну посадку в аварійних умовах.
Турбіна RAT складається з лопатей, які розраховані на максимальну ефективність при мінімальному опорі. Оптимізація потоку повітря є ключовим фактором, який дозволяє RAT ефективно виробляти енергію навіть на низьких швидкостях. Це дозволяє системі RAT забезпечувати достатню кількість енергії навіть під час повільного польоту або під час глісади.
Електрична потужність RAT може змінюватися в залежності від типу літака і конкретної моделі RAT. Зазвичай, RAT на великих комерційних літаках може виробляти від 5 до 70 кіловат (кВт) електричної енергії. На менших або літаках з низькою швидкістю польоту RAT може виробляти до 400 Ватт. Наприклад, RAT на Airbus A380 є одним із найбільших і має діаметр 1.63 метра, здатний виробляти значну кількість енергії для підтримки критично важливих систем у надзвичайних ситуаціях
Історія використання RAT свідчить про її важливість у безлічі авіаційних інцидентів, де основне електроживлення було втрачено. Одним з найвідоміших прикладів є інцидент з Air Transat Flight 236, коли літаку довелося здійснити посадку без двигунів над Атлантичним океаном. В цій ситуації RAT забезпечила необхідну енергію для управління польотом і посадки літака.
В сучасних літаках RAT розробляється з урахуванням максимальної ефективності та мінімального впливу на аеродинаміку літака, щоб забезпечити надійність у критичних ситуаціях без значного зниження польотних характеристик.
Технологія RAT постійно вдосконалюється, з метою підвищення її ефективності і надійності. Сучасні системи RAT оснащені передовими механізмами контролю та автоматики, які забезпечують їхню ефективність у критичних умовах. Наприклад, останні моделі включають системи керування, які оптимізують швидкість обертання турбіни залежно від потрібної потужності та умов польоту. Ці системи дозволяють RAT працювати з максимальною ефективністю, забезпечуючи надійність у будь-яких польотних режимах.
Найвідоміші випадки порятунку літака «пацюком»
Ось п’ять випадків, коли вітрогенератор «пацюк» (RAT) відіграв вирішальну роль у порятунку літаків під час аварійних ситуацій:
Рейс 143 Air Canada (1983) – Відомий як “Глайдер Гімлі”, цей інцидент стався з Boeing 767, який залишився без палива в польоті. RAT було використано для відновлення живлення систем управління літака, що дозволило безпечно приземлитися на колишній військовій базі в Гімлі, Манітоба.
Рейс 961 Ethiopian Airlines (1996) – Після захоплення літака і втрати палива RAT було активовано, забезпечуючи живлення для життєво важливих систем управління. На жаль, літак здійснив аварійну посадку в Індійському океані, але використання RAT було критично важливим для надання пілотам контролю над літаком у останні моменти.
Рейс 236 Air Transat (2001) – Цей рейс зазнав повної втрати палива над Атлантичним океаном. RAT було активовано, дозволяючи пілотам успішно здійснити аварійну посадку на Азорських островах. Цей інцидент також відомий як Азорський Глайдер.
Рейс 1549 US Airways (2009) – Після зіткнення з зграєю гусей та втрати потужності двигунів, пілоти активували RAT для підтримання електроенергії та контролю над літаком, що в кінцевому підсумку дозволило безпечно приземлитися на річці Гудзон.
Рейс 780 Cathay Pacific (2010) – Після виходу з ладу обох двигунів Airbus A330 через забруднене паливо, RAT було активовано, забезпечуючи гідравлічне та електричне живлення, необхідне для контрольованої аварійної посадки в міжнародному аеропорту Гонконгу.
На YouTube є чудова функція автоматичних субтитрів, яка дозволяє дивитися відео на незнайомій мові та читати переклад. Але на YouTube також можна отримати дубляж – голосовий переклад аудіо. Таким чином, відео іноземною мовою звучатиме на знайомій вам мові та не доведеться читати субтитри. Технологія працює на багатьох інших сайтах, включаючи Coursera та Udemy, що дозволить навчатися без глибокого знання англійської.
Переклад та озвучування виконує штучний інтелект. Отримати автоматичний голосовий переклад будь-якого відео можна для сервісів:
Натисніть кнопку Встановити для інсталяції розширення. На панелі розширень з’явиться іконка TamperMonkey. Якщо показана на скриншоті нижче іконка не з’явилася, відкрийте меню Інструменти – Доповнення та теми – Розширення і відшукайте TamperMonkey.
У TamperMonkey натисніть кнопку Создать новый скрипт
Відкриється вікно додавання скрипта з порожнім шаблоном. Видаліть шаблон та вставте вміст файлу https://raw.githubusercontent.com/ilyhalight/voice-over-translation/master/dist/vot-cloudflare.user.js
Натисніть в TamperMonkey Файл – Сохранить
Перейдіть на вкладку TamperMonkey Установленные скрипты та переконайтеся, що скрипт увімкнений
У браузері відкрийте відеосервіс з відео, яке ви хочете перекласти. Наведіть мишку на відео і з’явиться кнопка перекладу відео
Натисніть на три крапки поруч з кнопкою Перевести видео, щоб відкрити меню вибору мов перекладу
Запустіть відтворення відео і за декілька секунд ви почуєте його голосовий переклад.
Увага! Технологію автоматичного голосового перекладу реалізовано на базі рішення від Yandex для Яндекс Браузера. Ця компанія заблокована в Україні, тому може знадобитися використовувати VPN
Delta Pro 3 може живити цілий приватний будинку під час відключення електроенергії. Одна LFP батарея Delta Pro 3 (DP3) може масштабуватися з 4 кВт·год ємності до 12 кВт·год при додаванні двох 4 кВт·год розширювальних батарей. Цього достатньо, щоб живити практично будь-який прилад у домі, включаючи індукційні печі, системи охолодження та опалення, насосні станції та холодильники.
Також можна з’єднати блоки DP3 разом для ще більшої потужності та ємності. Три максимально завантажені блоки DP3, підключені до EcoFlow Smart Home Panel 2, можуть забезпечити 12 кВт вихідної потужності та 48 кВт·год ємності. Цього достатньо, щоб живити середній будинок приблизно півтора дня. DP3 має рівень захисту IP65, тож не боїться дощу.
Батарея DP3 може заряджатися кількома різними способами, включаючи сонячні входи на 1000Вт і 1600Вт, настінний зарядний пристрій змінного струму на 1800Вт (120В) або 3000Вт (240В), зарядний пристрій EV рівня 2 (з адаптером) на 4000Вт або власний двопаливний генератор EcoFlow.
Вона також може заряджатися в автівці при використанні зарядного пристрою EcoFlow Alternator Charger (800Вт) або дуже повільно від гнізда прикурювача на 12В. Вона також підтримує мультизаряджання, поєднуючи кілька входів для швидкого заряджання до 7000Вт.
DP3 також має порт Anderson на 12В / 30А для живлення низьковольтних постійних пристроїв, як освітлення, USB-розетки та портативний холодильник. Це робить це універсальне рішення привабливою альтернативою складним багатокомпонентним будовам фургонів.
EcoFlow стверджує, що пристрій працює з рівнем шуму менше 30 дБ при навантаженні до 2000Вт. Це означає, що він працює з рівнем шуму настінного годинника.
Delta Pro 3 коштує $3,699 за одиницю. Якщо додати ще одну батарею, то ціна зростає до $6,298. Вага пристрою (з однією батареєю) – 52 кг.
В iPhone є вбудоване рішення для відстеження Find My iPhone, яке ввімкнено за замовчуванням. Якщо ви не вимкнули його, ви можете скористатися функцією «Знайти iPhone», щоб знайти свій iPhone — навіть із пристрою Android. Android може відстежувати ваш втрачений iPhone кількома способами.
Як користуватися програмою «Знайти iPhone» на Android із iCloud
Насправді ви можете використовувати функцію Find My iPhone від Apple на Android, просто зайшовши на веб-сайт iCloud у браузері. Це не так зручно, як спеціальна програма, але вона пропонує майже ті самі функції.
Хоча надійних методів пошуку втраченого смартфона немає, інструмент «Знайти мій iPhone» від Apple наближається до цього. Попередньо встановлений на кожному iPhone і ввімкнений за замовчуванням, інструмент дозволяє легко відстежувати місцезнаходження вашого телефону в режимі реального часу з інших пристроїв Apple, таких як Mac або iPad, навіть якщо він офлайн, заряд акумулятора низький або вимкнений. Хоча наявність іншого пристрою Apple, безумовно, полегшує роботу, ви можете знайти свій втрачений iPhone за допомогою будь-якого пристрою Android.
Щоб отримати доступ до інструменту Find My iPhone на Android, відкрийте веб-браузер і перейдіть на iCloud.com . Увійдіть за допомогою свого Apple ID і пароля. Якщо це не ваш телефон, обов’язково використовуйте режим анонімного перегляду або не забудьте вийти, коли закінчите.
Вас можуть попросити ввести двофакторний код підтвердження. Не хвилюйтеся; вам не потрібно (\ви все одно не можете отримати доступ до коду без пристрою Apple). Тепер натисніть значок «Знайти пристрої», розташований нижче.
На наступному екрані ви зможете побачити поточне розташування свого iPhone на карті. Звідси ви можете виконати кілька дій, щоб знайти або контролювати свій iPhone. Наприклад, ви можете ввімкнути «Режим втрати», щоб запобігти несанкціонованому доступу до вашого iPhone або віддалено стерти дані пристрою, якщо ви вважаєте, що він потрапив до чужих рук і у вас мало шансів повернути пристрій.
Як знайти свій iPhone за допомогою Google Maps на Android
Якщо ви встановили Google Maps на своєму iPhone і ввімкнули історію місцезнаходжень, ви також можете використовувати Google Maps на Android, щоб допомогти знайти свій загублений iPhone.
Знайти мій iPhone — найефективніший спосіб знайти зниклий iPhone, але це не єдиний доступний у вас варіант. Ви також можете скористатися функцією хронології Карт Google, щоб визначити, де і коли ви могли втратити свій iPhone. Цей метод працюватиме лише в тому випадку, якщо на вашому iPhone вже встановлено програму Карти Google і ви ввімкнули служби визначення місцезнаходження Історії місцезнаходжень. Зауважте, що ви не зможете точно визначити місцезнаходження свого iPhone. Але, переглядаючи маршрути та місця, які ви відвідали, ви можете звузити загальну область, де ви могли його загубити.
Відкрийте програму Google Maps на пристрої Android і увійдіть, використовуючи той самий обліковий запис Google, який ви використовували на своєму iPhone. Або перейдіть на сторінку google.com/maps/timeline у веб-переглядачі.
У програмі торкніться значка зображення профілю у верхньому правому куті та виберіть «Ваша хронологія».
Перегляньте свою останню історію місцезнаходжень і на свій розсуд визначте найімовірніше місце, де ви могли втратити свій iPhone . Карти Google записують практично кожен ваш рух, зокрема ваші прогулянки, поїздки на роботу та місця, які ви відвідуєте, тому є хороші шанси, що вони зможуть вказати вам правильний напрямок.
Контролер DualSense PlayStation 5 — це багатофункціональний пристрій введення, який може запропонувати багато зручностей в іграх, але він відомий не надто великим часом автономної роботи. Є кілька простих способів, за допомогою яких можна збільшити час роботи батареї контролера PS5.
Налаштуйте автоматичне вимкнення контролерів
Кожному іноді потрібно відпочити від ігрової сесії. Якщо ви плануєте деякий час бути далеко від консолі, не варто залишати контролер увімкненим протягом тривалого періоду часу, оскільки це зайво розряджатиме акумулятор. Таким чином, вам слід зайти в системні налаштування PS5 і налаштувати опцію енергозбереження, щоб ваші контролери автоматично вимикалися.
Зменште яскравість світлової панелі
Кожен DualSense оснащений світловою смугою навколо сенсорної панелі, яка має різноманітні функції, щоб повідомляти вам про певні речі в грі. Коли ви входите в декілька профілів одночасно, ця світлова панель навіть відображає певні кольори, щоб ви могли знати, якому гравцеві призначено який контролер. Однак це постійно увімкнене світло може з часом споживати невелику кількість енергії, тому ви захочете зайти в налаштування контролера PS5 і зменшити яскравість, щоб подовжити термін служби акумулятора.
Вимкніть динамік контролера
DualSense пропонує кілька унікальних варіантів зворотного зв’язку в грі через маленький мікрофон на передній панелі контролера. Хоча це може посилити занурення в певні ігри (або навіть працювати як мікрофон, якщо у вас немає гарнітури), це може мати незначний вплив на час автономної роботи. Якщо ви не активно використовуєте цю дещо нішеву функцію, перейдіть до налаштувань контролера та повністю зменште гучність, щоб отримати трохи додаткового часу для гри.
Зменшити інтенсивність вібрації
Не можна заперечувати, що DualSense забезпечує один із найкрутіших тактильних відгуків, які ми коли-небудь бачили, чудово поєднуючи відчуття у ваших руках із подіями, що відбуваються на екрані. Але вся ця вібрація споживає більше енергії, ніж ви думаєте. Ви можете зменшити цю інтенсивність у налаштуваннях контролера або взагалі вимкнути її, якщо хочете.
Вимкніть адаптивні тригери
Подібно до тактильного зворотного зв’язку, адаптивні тригери DualSense є унікальним і переконливим доповненням до ігор на PS5, забезпечуючи напругу на тригерах для захоплюючих вражень від таких речей, як стрільба з рушниць або витягування великих предметів у грі. Але не дивно, що це також може трохи вплинути на час автономної роботи, тому, якщо ви не дуже зацікавлені в цій функції, перейдіть до налаштувань контролера та вимкніть його .
Використовуйте бездротову гарнітуру
Хоча DualSense має можливість використовувати дротову гарнітуру, все, що підключено до цього гнізда для навушників, споживає енергію. Якщо ви можете це зробити, замість цього використовуйте бездротову гарнітуру, щоб зупинити невелике, але помітне споживання електроенергії контролером.
Якщо вам здається, що вас усе частіше атакують небажані дзвінки та повідомлення на вашому iPhone, ви не одні — кількість спам-дзвінків та повідомлень зростає. На щастя, є способи заблокувати окремі номери, щоб вони більше вас не турбували. Хоча деякі з цих методів працюють і на Android, ми зосередимося на унікальних інструментах та функціях безпеки Apple, щоб ви могли почуватися спокійніше.
Як безпосередньо заблокувати окремий номер телефону або контакт
Хоча блокування випадкових спам-номерів, щоб на наступний день з’явився новий, може здатися грою в “хитрий кріт”, це принаймні діє проти напливу дзвінків. Якщо ж переслідування має більш особистий характер, ось як ви можете переконатися, що людина, від якої ви не хочете чути, не зможе з вами зв’язатися.
Блокування дзвінків
Відкрийте додаток “Телефон”, перейдіть на вкладку “Останні” і знайдіть номер, який хочете заблокувати. Натисніть кнопку “Інформація” (іконка з маленькою літерою “i”), щоб перейти до інформації про контакт, і виберіть “Заблокувати абонента” внизу екрана. Якщо ви хочете заблокувати FaceTime, відкрийте цей додаток і виконайте ті ж дії: натисніть кнопку “Інформація”, щоб відкрити інформацію про контакт, прокрутіть вниз і виберіть “Заблокувати абонента”.
Блокування текстових повідомлень
Відкрийте розмову з людиною, яку ви хочете заблокувати, і натисніть її ім’я та фото зверху, щоб відкрити сторінку контакту. Натисніть кнопку “Інформація” з правого боку, потім прокрутіть вниз і натисніть “Заблокувати абонента”.
Для невідомих номерів, яких немає у вашій програмі “Контакти”, ви також можете повідомити Apple, що це спам. Натисніть на повідомлення, яке хочете відмітити, потім натисніть “Повідомити про спам” (це маленький синій текст під повідомленням), а потім натисніть “Видалити та повідомити про спам”. Це не блокує відправника. Якщо він знову напише, ви можете скористатися вказаними інструкціями.
Блокування електронних листів
У додатку “Пошта” відкрийте електронний лист від облікового запису, який хочете заблокувати, і натисніть його електронну адресу. Потім виберіть “Заблокувати цей контакт”. Блокування у додатку “Пошта” Apple блокує цей контакт на всіх пристроях Apple, підключених до вашого облікового запису.
Зверніть увагу, що якщо ви використовуєте сторонній додаток для електронної пошти, як-от Gmail або Outlook, блокування їх у додатку “Пошта” Apple не зупинить повідомлення небажаного контакту від появи у цих скриньках. Вам потрібно буде заблокувати їх у цих сторонніх додатках.
Як автоматично відключати спам-дзвінки
Це може бути найкорисніша функція, яку Apple додала для боротьби зі спам-дзвінками, але вона має деякі застереження, які роблять її менш ідеальною у деяких ситуаціях.
Щоб увімкнути цю функцію, перейдіть у “Налаштування” > “Телефон” і прокрутіть вниз, щоб натиснути “Вимкнення невідомих абонентів”, потім увімкніть цю функцію.
Це вимикає дзвінки від невідомих номерів, які не збережені у вашому списку контактів, не надсилали вам повідомлень раніше і не з’являлися у вашому списку останніх дзвінків. Вони вимикаються і автоматично надсилаються на вашу голосову пошту, а номер з’являється у вашому списку останніх дзвінків.
На жаль, це означає, що якщо вони знову зателефонують, номер пройде, що може бути ефективним для спам-абонентів, які змінюють свої номери, але не для повторних правопорушників – їх доведеться блокувати вручну.
Однак ваш iPhone автоматично фільтруватиме деякі номери, які ви не зберегли у своєму списку контактів, і дозволить їм пройти. Якщо Siri Suggestions знайде цей номер у текстах або електронних листах, дзвінок пролунає на вашому телефоні.
Крім того, якщо ви зателефонуєте до служб екстреної допомоги, ця функція тимчасово вимкнеться на наступні 24 години, на випадок якщо вони повинні будуть зв’язатися з вами знову.
Як використовувати сторонній додаток для фільтрації спам-дзвінків
Ви також можете використовувати сторонній додаток для фільтрації спам-дзвінків. Спочатку завантажте один або більше з App Store і встановіть їх на свій iPhone. Потім перейдіть у “Налаштування” > “Телефон”, натисніть “Блокування дзвінків та ідентифікація”. Там ви можете увімкнути або вимкнути ваші конкретні додатки для блокування дзвінків.
Ваш оператор також може мати функцію блокування спаму, надану як частину їхньої послуги – якщо це так, на цій самій сторінці буде налаштування “Вимкнути небажані дзвінки”. Як і налаштування Apple “Вимкнення невідомих абонентів”, це вимикає дзвінки, які ваш оператор автоматично виявляє як спам, надсилає їх на голосову пошту та додає у ваш список останніх дзвінків.
Як фільтрувати повідомлення від невідомих номерів
Хоч це і не повне блокування, ви можете налаштувати так, щоб повідомлення від номерів, яких немає у вашому списку контактів, не викликали сповіщення. Таким чином, ви принаймні можете зменшити кількість сповіщень від невідомих номерів (на випадок, якщо це старий друг/член родини, який зв’язується з вами з нового номера).
Щоб фільтрувати такі повідомлення, перейдіть у “Налаштування” > “Повідомлення”, потім увімкніть перемикач “Фільтрувати невідомих відправників”.
Потім відкрийте додаток “Повідомлення” і натисніть “Фільтри” у верхньому лівому куті. Вам буде показано список у стилі електронної пошти. Натисніть “Невідомі відправники”, і ви побачите повідомлення від номерів, яких немає у ваших контактах.
Як перевірити, кого ви заблокували?
Ви можете переглянути свій список заблокованих людей у налаштуваннях iPhone, розділених за номерами телефонів та електронними адресами. Якщо ви хочете переглянути заблоковані номери телефонів, перейдіть у “Налаштування” > “Телефон” > “Заблоковані контакти”. Для заблокованих електронних адрес перейдіть у “Налаштування” > “Пошта” > “Заблоковані”.
З будь-якого з цих списків ви можете вручну додати номер телефону або електронну адресу безпосередньо. Для номерів телефонів перейдіть у “Налаштування” > “Телефон” > “Заблоковані контакти” > “Додати новий”. Для електронних адрес перейдіть у “Налаштування” > “Пошта” > “Заблоковані” > “Додати новий”.
Ви також можете перевірити, кого ви заблокували у FaceTime, перейшовши в “Налаштування” > “FaceTime”, і під розділом “Дзвінки” натисніть “Заблоковані контакти”. Щоб побачити, кого ви заблокували в повідомленнях, перейдіть у “Налаштування” > “Повідомлення”, і під розділом “SMS/MMS” натисніть “Заблоковані контакти”.
Що відбувається, коли ви блокуєте когось?
Коли ви блокуєте номер телефону або контакт, номер все ще може залишити голосове повідомлення, але ви не отримаєте сповіщення. Повідомлення, надіслані або отримані від заблокованих контактів, не будуть доставлені. Найважливіше, що заблокований контакт не буде повідомлений, що його дзвінок або повідомлення були заблоковані.
Коли ви блокуєте електронну адресу у додатку “Пошта” або у його налаштуваннях, вона безпосередньо надсилатиметься до папки “Сміття”.
Ми вже писали, що сьогодні не залишилося сторінок з ранніх років інтернету. Навіть пам’ятна найперша в світі онлайн-сторінка зникла і нині можнна побічити лише її відтворену копію. Зникнення контенту з інтернету продовжується і сьогодні. Новий аналіз Pew Research Center показує, наскільки швидкоплинним є онлайн-контент:
Чверть усіх веб-сторінок, які існували в певний момент між 2013 і 2023 роками, більше не доступні станом на жовтень 2023 року. У більшості випадків це відбувається тому, що окрему сторінку було видалено.
Що стосується старішого контенту, ця тенденція ще більш помітна. Близько 38% веб-сторінок, які існували в 2013 році, недоступні сьогодні, порівняно з 8% сторінок, які існували в 2023 році.
Цей «цифровий розпад» відбувається в багатьох різних онлайн-просторах. Експерти перевірили посилання, які з’являються на урядових і новинних веб-сайтах, а також у розділі «Посилання» на сторінках Вікіпедії станом на весну 2023 року. Цей аналіз виявив, що:
23% веб-сторінок новин містять принаймні одне непрацююче посилання, як і 21% веб-сторінок державних сайтів. Новинні сайти з високим рівнем трафіку та з меншим рівнем імовірності містять непрацюючі посилання. Особливо ймовірно, що непрацюючі посилання містяться на веб-сторінках органів місцевого самоврядування (що належать міській владі).
54% сторінок Вікіпедії містять принаймні одне посилання в розділі «Посилання», яке вказує на сторінку, якої більше не існує.
Щоб побачити, як цифровий розпад відтворюється в соціальних мережах, експерти також зібрали вибірку твітів у режимі реального часу протягом весни 2023 року на платформі соціальних мереж X (тоді відомої як Twitter) і стежили за ними протягом трьох місяців. експерти виявили, що:
Майже кожен п’ятий твіт більше не відображається на сайті лише через кілька місяців після публікації. У 60% цих випадків обліковий запис, який спочатку опублікував твіт, було зроблено приватним, призупинено або повністю видалено. В інших 40% власник облікового запису видалив окремий твіт, але сам обліковий запис все ще існував.
Певні типи твітів зникають частіше, ніж інші. Понад 40% твітів, написаних турецькою чи арабською мовами, більше не відображаються на сайті протягом трьох місяців після публікації. Особливо ймовірно, що твіти з облікових записів із налаштуваннями профілю за замовчуванням зникнуть із загального перегляду.
Як цей звіт визначає недоступні посилання та веб-сторінки
Існує багато способів визначити, чи щось в інтернеті, що існувало раніше, тепер недоступне для людей, які намагаються до нього дістатися сьогодні. Наприклад, «недоступний» може означати, що:
Сторінка більше не існує на хост-сервері, або сам хост-сервер більше не існує. Хтось, хто відвідує сторінки такого типу, зазвичай отримує варіант помилки сервера «404 не знайдено».
Адреса сторінки існує, але її вміст змінився (інколи різко) порівняно з початковим.
Сторінка існує, але деяким користувачам – наприклад людям із сліпотою чи іншими вадами зору – її може бути важко чи неможливо прочитати.
У цьому звіті експерти зосередилися на першому з них: сторінках, які більше не існують. Інші визначення доступності виходять за рамки цього дослідження.
Їхній підхід — це простий спосіб вимірювання того, доступно щось в інтернеті чи ні. Але навіть у цьому випадку є певна неоднозначність.
По-перше, існують десятки кодів статусу, які вказують на проблему, з якою користувач може зіткнутися під час спроби отримати доступ до сторінки. Не всі з них однозначно вказують на те, чи сторінка не працює назавжди, чи просто тимчасово недоступна. По-друге, багато сайтів активно намагаються запобігти автоматичному збору даних.
З цих причин експерти використали найконсервативнішу можливу оцінку, щоб визначити, чи був сайт насправді доступним чи ні. експерти зараховували сторінки як недоступні, лише якщо вони повертали один із дев’яти кодів помилок, які остаточно вказують на те, що сторінка та/або її хост-сервер більше не існують або перестали працювати – незалежно від того, як і ким здійснюється доступ до них. Повний список кодів помилок, які експерти включили в наше визначення, міститься в методології .
Ось деякі результати нашого аналізу цифрового занепаду в різних онлайн-просторах.
Веб-сторінки останнього десятиліття
Щоб провести цю частину нашого аналізу, експерти зібрали випадкову вибірку з трохи менше 1 мільйона веб-сторінок з архівів Common Crawl , архівної служби Інтернету, яка періодично збирає знімки Інтернету, як він існує в різні моменти часу. експерти відібрали сторінки, зібрані Common Crawl щороку з 2013 по 2023 рік (приблизно 90 000 сторінок на рік), і перевірили, чи існують ці сторінки досі.
експерти виявили, що 25% усіх сторінок, які експерти зібрали з 2013 по 2023 рік, стали недоступними станом на жовтень 2023 року. Ця цифра є сумою двох різних типів несправних сторінок: 16% сторінок окремо недоступні, але походять із іншої функціональної домен кореневого рівня; інші 9% недоступні, оскільки їхній кореневий домен більше не працює.
Не дивно, що старіші знімки в нашій колекції мали найбільшу частку недоступних посилань. Зі сторінок, зібраних на знімку 2013 року, 38% більше не були доступні в 2023 році. Але навіть для сторінок, зібраних на знімку 2021 року, приблизно кожна п’ята була недоступна лише через два роки.
Посилання на урядові сайти
експерти відібрали близько 500 000 сторінок з державних веб-сайтів, використовуючи загальний огляд Інтернету за березень/квітень 2023 року, включно з поєднанням різних рівнів влади (федерального, штатного, місцевого та інших). експерти знайшли кожне посилання на кожній сторінці та випадково відібрали ці посилання до місця призначення, щоб перевірити, чи існують сторінки, на які вони посилаються.
На державних веб-сайтах, які експерти вибрали, було 42 мільйони посилань. Переважна більшість цих посилань (86%) були внутрішніми, тобто вони посилалися на іншу сторінку того самого сайту. Ресурс пояснення на веб-сайті IRS, який містить посилання на інші документи чи форми на сайті IRS, може бути прикладом внутрішнього посилання.
Приблизно три чверті урядових веб-сторінок, які експерти відібрали, містили принаймні одне посилання на сторінці. Типова (середня) сторінка містить 50 посилань, але багато сторінок містять набагато більше. Сторінка в 90-му процентилі містить 190 посилань, а сторінка в 99-му процентилі (тобто 1% найвищих сторінок за кількістю посилань) містить 740 посилань.
Інші факти про посилання на урядові веб-сторінки:
Переважна більшість переходять на захищені сторінки HTTP (і мають URL-адресу, що починається з “https://”).
6% переходять до статичного файлу, наприклад PDF-документа.
16% тепер перенаправляють на іншу URL-адресу, ніж та, на яку вони спочатку вказали.
Коли експерти перейшли за цими посиланнями, експерти виявили, що 6% вказують на сторінки, які більше не доступні. Подібні акції внутрішніх і зовнішніх посилань більше не працюють.
Загалом 21% усіх державних веб-сторінок, які експерти перевірили, містили принаймні одне непрацююче посилання. На всіх рівнях влади, які експерти розглядали, несправні посилання були принаймні на 14% сторінок; сторінки міської влади мали найвищий рівень непрацюючих посилань.
Посилання на новинні сайти
Для цього аналізу експерти відібрали 500 000 сторінок із 2063 веб-сайтів, класифікованих компанією comScore як «Новини/інформація». Сторінки було зібрано з огляду Інтернету за березень/квітень 2023 року.
На всіх вибраних новинних сайтах ця колекція містила понад 14 мільйонів посилань, що вказували на сторонні веб-сайти. 1 Близько 94% цих сторінок містять принаймні одне зовнішнє посилання. Середня сторінка містить 20 посилань, а сторінки з першими 10% за кількістю посилань мають 56 посилань.
Як і на державних веб-сайтах, переважна більшість цих посилань спрямовує на захищені HTTP-сторінки (ті, URL-адреса яких починається з «https://»). Близько 12% посилань на цих новинних сайтах вказують на статичний файл, як-от PDF-документ. І 32% посилань на новинних сайтах перенаправляли на іншу URL-адресу, ніж та, на яку вони вказували спочатку – трохи менше, ніж 39% зовнішніх посилань на урядових сайтах, які переспрямовують.
Коли експерти відстежили ці посилання до місця призначення, експерти виявили, що 5% усіх посилань на сторінках новинних сайтів більше не доступні. І 23% усіх сторінок, які експерти відібрали, містили принаймні одне непрацююче посилання.
Непрацюючі посилання приблизно так само поширені на новинних веб-сайтах з найбільшим трафіком, як і на сайтах з найменшим трафіком. Приблизно 25% сторінок новинних веб-сайтів, що входять до 20% найкращих відвідувачів, мають принаймні одне непрацююче посилання. Це майже ідентично 26% сайтів у нижніх 20% за трафіком.
Довідкові посилання у Вікіпедії
Для цього аналізу експерти зібрали випадкову вибірку з 50 000 англомовних сторінок Вікіпедії та перевірили посилання в розділі «Посилання». Переважна більшість цих сторінок (82%) містять принаймні одне довідкове посилання, тобто таке, яке спрямовує читача на веб-сторінку, відмінну від самої Вікіпедії.
Загалом на всіх зібраних нами сторінках є трохи більше 1 мільйона довідкових посилань. Типова сторінка має чотири довідкові посилання.
Аналіз показує, що 11% усіх посилань у Вікіпедії більше не доступні. Приблизно на 2% вихідних сторінок, що містять посилання на посилання, кожне посилання на сторінці було несправним або іншим чином недоступним, тоді як інші 53% сторінок містили принаймні одне непрацююче посилання.
Публікації в Twitter
Для цього аналізу експерти зібрали майже 5 мільйонів твітів, опублікованих з 8 березня по 27 квітня 2023 року на платформі соціальних мереж X, яка на той час була відома як Twitter. експерти зробили це за допомогою API потокового передавання Twitter, збираючи 3000 загальнодоступних твітів кожні 30 хвилин у режимі реального часу. Це дало нам репрезентативну вибірку всіх твітів, опублікованих на платформі протягом цього періоду. експерти відстежували ці твіти до 15 червня 2023 року та щодня перевіряли, чи вони все ще доступні на сайті.
Наприкінці періоду спостереження експерти виявили, що 18% твітів із нашого початкового вікна збору більше не були загальнодоступними на сайті . У більшості випадків це сталося через те, що обліковий запис, який спочатку опублікував твіт, зробили приватним, призупинили або повністю видалили. Для решти твітів обліковий запис, який опублікував твіт, все ще був видимим на сайті, але окремий твіт було видалено.
Які твіти мають тенденцію зникати?
Особливо ймовірно, що твіти будуть видалені або видалені протягом періоду збору, якщо вони:
Написано певними мовами. Майже половина всіх турецькомовних твітів, які експерти зібрали – і трохи менша частка написаних арабською мовою – були недоступні наприкінці періоду відстеження.
Опубліковано обліковими записами, які використовують налаштування профілю сайту за замовчуванням. Більше половини твітів з облікових записів, які використовують зображення профілю за замовчуванням, були недоступні наприкінці періоду відстеження, як і більше третини з облікових записів із полем біографії за замовчуванням. Твіти з цих облікових записів, як правило, зникають, оскільки весь обліковий запис було видалено або зроблено приватним, на відміну від видалення окремого твіту.
Опубліковано неперевіреними обліковими записами.
експерти також виявили, що видалені чи видалені твіти, як правило, надходять із нових облікових записів із відносно невеликою кількістю підписників і скромною активністю на сайті. У середньому твіти, які більше не були видимі на сайті, публікували облікові записи приблизно на вісім місяців молодші за тих, чиї твіти залишилися на сайті.
І коли експерти проаналізували типи твітів, які більше не були доступні, експерти виявили, що ретвіти, твіти з цитатами та оригінальні твіти не сильно відрізняються від загального середнього. Але відповіді були відносно малоймовірними – лише 12% відповідей були недоступні наприкінці періоду нашого моніторингу.
Більшість твітів, видалених із сайту, як правило, зникають незабаром після публікації. Окрім визначення кількості твітів із нашої колекції наприкінці періоду відстеження, експерти провели аналіз виживання, щоб побачити, як довго ці твіти залишалися доступними. експерти виявили, що:
1% твітів видаляється протягом години
3% протягом доби
10% протягом тижня
15% протягом місяця
Іншими словами: половина твітів, які згодом видаляються з платформи, стають недоступними протягом перших шести днів після публікації. І 90% цих твітів стають недоступними протягом 46 днів.
Однак твіти не завжди зникають назавжди. Близько 6% твітів, які експерти зібрали, зникли, а потім знову стали доступними пізніше. Це може бути пов’язано з тим, що обліковий запис став приватним, а потім повернувся до загальнодоступного, або обліковий запис було призупинено, а потім відновлено. З тих «знову з’явлених» твітів переважна більшість (90%) все ще були доступні в Twitter наприкінці періоду моніторингу.
