Навіть якщо у вас чудовий смартфон, і ви хотіли б користуватися ним якомога довше, вас змусять його змінити. Приблизно через 5-7 років потрібні вам додатки перестануть запускатися, вимагаючи свіжої версії Android чи iOS. На щастя, смартфони відносно недорогі і купівля нового не проб’є діру в сімейному бюджеті. Інша справа – автомобілі. Вони стали так само залежні від програмної підтримки, але мало хто може дозволити міняти автомобілі так часто, як смартфони.

Користувачі уже відчувають незручності від проблем із програмною підтримкою їхніх автомобілів. Наприклад, Google заблокував можливість підключати деякі смартфони Android до автомобілів з Android Auto. А власники автомобілів Subaru Outback стикнулися з раптовою розрядкою акумулятора, бо їхнє авто не могло підключитися до мобільної мережі.

Проблема з мобільною мережею такою торкнулася власників автомобілів Volkswagen, включно з кількома моделями, виготовленими з 2014 по 2019 рік, чиї автівки могли отримати доступ до служби Car-Net Volkswagen. Car-Net включає дистанційний запуск, а також автоматичні сервісні сповіщення, екстрену допомогу, протиугінні оповіщення та віддалені автоматичні сповіщення про збої, серед інших мережевих функцій.

Лише цього року близько 3000 власників Nissan Leaf у Великобританії отримали повідомлення від компанії про те, що вони втратять доступ до підключених сервісів і відповідних програм після того, як країна закриє свою мобільну мережу 2G.

Життєвий цикл автомобіля визначає софт

Volkswagen далеко не єдиний автовиробник, який визнає, що йому потрібно добре подумати про те, як зберегти його все більш складне автомобільне програмне забезпечення в майбутньому.

Протягом десятиліття автовиробники вихваляли переваги «програмно-визначеного транспортного засобу» — автомобіля, який завдяки переосмисленій електричній архітектурі та комп’ютерній централізації може оновлюватися з часом.

Обіцянка — це «смартфон на колесах»: автомобіль, який автовиробники можуть продовжувати покращувати після того, як власник поїде з автосалону.

Але як довго? Сучасні телефони можуть отримувати до шести-восьми років після дати покупки. Samsung і Google надають оновлення ОС Android і оновлення безпеки протягом семи років. Apple припиняє обслуговування продуктів через сім років після припинення їх продажу.

П’ять-сім років програмних оновлень для смартфонів є достатнім, адже середня тривалість володіння смартфоном становить всього 2,8 року .

Такий термін є надзвичайно недостатнім у автомобільному світі, де середній вік автомобілів на дорогах лише зростає. Середній вік автомобіля в Європі складає 11 років, в Україні середній вік перевищує 23 роки.

Це означає, що програмне забезпечення для автомобілів, які сьогодні виходять на дороги, має працювати — і, можливо, навіть покращуватися — після 2035 року.

Це нова проблема для автомобільної промисловості. «Однією з чудових речей в автомобілебудуванні є те, що він розвивається набагато повільніше, ніж споживча електроніка», — каже Філ Амсруд, заступник директора з автомобільного відділу дослідницької компанії S&P Global Mobility.

Це дає виробникам і постачальникам автомобілів достатньо часу, щоб зрозуміти, як підтримувати свою продукцію, і гарантувати, що програмне забезпечення залишатиметься актуальним і функціонуватиме принаймні 15 років.

Але «тепер, коли ми намагаємося скоротити часові рамки автомобільної промисловості, щоб виглядати більш схожим на споживача, 15 років буде стиснуто до 10 років, п’яти років?» – каже Амсруд.

Автовиробники люблять ідею «програмно-визначеного транспортного засобу», тому що вони можуть стати точкою входу в високоприбутковий бізнес програмного забезпечення. Клієнт, чий автомобіль можна оновлювати будь-коли та будь-де, також може бути клієнтом, готовим платити за оновлення свого автомобіля будь-де та будь-коли.

У результаті автовиробники можуть продовжувати продавати нові послуги та підписки — системи водіння без рук, дистанційний запуск і покращені карти — людям, які вже купили їхні автомобілі, доки ця машина на дорозі.

Сьогодні автовиробники вперто впроваджують підписку а автомобільне «залізо». Згадайте пропозицію від BMW 2022 року, згідно з якою водії мали щомісяця оплачувати функцію підігріву сидінь. Не платиш – не маєш підігріву попри наявність усіх апаратних компонентів в автомобілі.

Автовиробики розгублені: не знають, як довго підтримувати софт

Концепція «автомобілів, що визначаються програмним забезпеченням», вимагає від автовиробників гарантувати, що апаратне забезпечення сьогоднішнього автомобіля зможе працювати з новими можливостями завтрашнього дня. Вимкнення мобільних мереж — вибір, здебільшого зроблений телекомунікаційними фірмами, а не автовиробниками — демонструє, що це складне завдання, яке потрібно просувати вперед.

У письмовій заяві речник Volkswagen Марк Гілліс сказав, що «незважаючи на всі наші зусилля, ми ще не визначили рішення, яке відповідає нашим стандартам надійності та безпеки для автомобілів 3G». Він відмовився коментувати подальші рішення, посилаючись на триваючі судові процеси, але сказав, що компанія вважає, що 4G припиниться лише після 2035 року, «що означає, що більшість наших автомобілів 4G матимуть можливість підключатися щонайменше протягом 10 років».

Автомобільні експерти кажуть, що галузь не взяла жодних значних зобов’язань щодо того, як довго вона планує продовжувати оновлювати нові автомобілі з програмним забезпеченням.

І якщо транспортні засоби втрачають здатність оновлюватись задовго до того, як потраплять на звалище, «власник отримує великий удар у вартості перепродажу», — каже Філіп Купман, який вивчає транспортне програмне забезпечення та безпеку як доцент Університету Карнегі-Меллона.

Рей Корнін є старшим віце-президентом і генеральним менеджером автомобільних процесорів NXP, нідерландської фірми, яка є одним із найпопулярніших постачальників в автомобільній промисловості. Він прогнозує, що майбутнє автомобільного програмного забезпечення виглядатиме трохи схоже на сьогодення.

«Автомобілі будуть визначені та спроектовані на термін служби від 10 до 15 років», — каже він, а підтримка постачальників, як-от NXP, продовжиться понад 15-річний рубіж. Але більшість оновлень завершиться через п’ять-десять років.

Компанія EV Rivian рекламує себе як компанію, що займається програмним забезпеченням. Керівник відділу програмного забезпечення Васім Бенсаїд каже, що його рішення щодо старіння є досить простим: автовиробник обговорює зі своїми постачальниками, коли його апаратне забезпечення більше не можна буде оновлювати.

«Сьогодні запас, який ми запланували в нашому апаратному забезпеченні з тим, що ми вважаємо найкращими практиками у світі програмного забезпечення, ми оцінюємо у сім років», — каже Бенсаїд.

Отже, хоча це відповідає довговічності смартфонів, на практиці це може означати, що вантажівки та позашляховики Rivian, які продаються сьогодні, можуть продовжувати отримувати оновлення програмного забезпечення лише до 2031 року. Однак водії не можуть залишитися осторонь; компанія може продовжувати надавати підтримку для існуючого програмного забезпечення після закінчення семи років.

Проте, незважаючи на те, що це, можливо, найрішучіший крок за оновленнями, які будь-який автовиробник зобов’язався оновити, експерти все ще скептично налаштовані та хочуть, щоб автовиробники чіткіше уявляли, коли і як вони планують оновлювати свої автомобілі.

За матеріалами: Wired

The post Автомобілі стали смартфоном на колесах. Що буде, коли автівки втратять софтову підтримку? appeared first on .

Прошивка MIUI, яку можна зустріти в деяких смартфонах Xiaomi, Redmi, Poco, дозволяє вам покращити покриття мережі Wi-Fi. Ці телефони, на відміну від інших Android, можуть працювати в ролі подовжувача Wi-Fi. Подібний розширювач покриття Wi-Fi може виявитися корисним на дачі, у готелях, громадських установах та інших місцях, де може виявитися погане покриття Wi-Fi і потрібне тимчасове автономне рішення з акумулятором для покращення швидкості Wi-Fi.

Майже всі смартфони Android змушують користувача обирати: або вони працюють як точка доступу Wi-Fi, або працюють споживачем Wi-Fi. Одночасно увімкнути мережу Wi-Fi та функцію точки доступа Wi-Fi на більшості смартфонів Android неможливо. При спробі такого телефон покаже попередження із пропозицію обрати, яку функцію вимкнути.

Деякі смартфони на базі прошивки MIUI (її використовують смартфони брендів Xiaomi, Redmi, Poco) дозволяють одночасно вмикати Wi-Fi та точку доступа Wi-Fi. Таким чином, смартфон може роздавати Wi-Fi іншим пристроям, перетворюючись на розширювач покриття Wi-Fi.

The post Як старий Xiaomi, Redmi, Poco може покращити покриття Wi-Fi appeared first on .

Google припиняє роботу функції Share apps (поділитися додатками) у Play Store. Ця функція дозволяє користувачам надсилати та отримувати програми через опцію Quick Share. Google запровадив можливість поділитися додатками у Play Store ще у 2022 році.

Не кожною програмою можна було поділитися. Наприклад, ви не можете ділитися платними додатками, книгами, фільмами, невідповідними для віку додатками та корпоративними додатками. Однак ця функція все ще має своє використання. Ви можете ділитися програмами за відсутності швидкого Wi-Fi або безкоштовного інтернету, оскільки ця функція використовує локальний обмін Quick Share, раніше відомий як Nearby Share.

У грудневих примітках до Google Play Store версії 44.1 чітко згадується, що компанія вбиває функцію спільного використання програм. «Функція Share apps у Google Play буде припинена», — йдеться в примітках до випуску.

Однак подібний параметр спільного доступу доступний у додатку Files by Google. Ви можете поділитися будь-якою програмою Android на своєму телефоні за допомогою Quick Share через додаток Files By Google.

Що стосується спільного доступу до додатків Play Store, може пройти деякий час, перш ніж Google видалить цю опцію, унеможлививши її використання.

The post Google прибирає функцію обміну додатками Android appeared first on .

Український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт № 12094, який може принести цікаву інновацію на ринок мобільного зв’язку. А саме – можливість операторам та державним органам отримати реальну мапу якості покриття. Для цього мобільним абонентам офіційно дозволять вимірювати якість мобільного зв’язку за допомогою спеціального додатку.

Мобільні оператори та державні органи у сфері зв’язку надають мапи якості покриття, однак такі мапи є неточними. Ці мапи створюють спеціалісти на основі власних даних, які вони отримують під час поїздок Україною зі спецобладнанням, що робить дані застарілими під час підготовки карти покриття.

Прийнятий законопроєкт (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44975) доповнює у Законі України «Про електронні комунікації» статтю 2 пункт 61 можливістю абонентам стати елементами системи моніторингу якості зв’язку. Це виконуватиметься через спеціальний додаток, який українська влада ще має створити.

Однак, окрім позитивного, законопроєкт приносить також низку негативного, а саме – створює додаткову та певним чином загрозливу бюрократичну тяганину.

Наприклад, пункт “Постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій зобов’язані інформувати кінцевих користувачів про те, чи залежить якість їхніх послуг електронних комунікацій від будь-яких зовнішніх факторів“. Оператори будуть змушені спамити абонентів інформацією, від якої немає жодної практичної користі для абонента. Наприклад, зв’язок залежить від зовнішнього фактору – електрики. Оператор розішле абонентам відповідні інформаційні повідомлення, виконавши закон. Але для кінцевого абонента це нічого не змінить.

Також створюється Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. Цей орган матиме повноваження заблокувати постачальника послуг зв’язку, який не виконає його накази:

Регуляторний орган може прийняти за погодженням з Кабінетом Міністрів України рішення про виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг тих постачальників, які не виконали розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України.

У такому разі припиняється обмін інформацією з мережами суб’єкта господарювання, якого виключено з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.

Також майбутній закон дозволить чиновникам визначати мінімальну якість послуг зв’язку, яку оператори повинні виконати:

Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні надавати електронні комунікаційні послуги за показниками якості послуг, їх рівнями, встановленими відповідно до цієї статті центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра

Загалом, майбутні зміни в закон написані нечітко, потенційно відкриваючи шлях до маніпуляцій. Наприклад, законопроєкт не вказує наявність перехідного періоду, який отримують оператори для приведення своєї мережі до нових норм, встановлених центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Тобто учора була одна норма якості зв’язку, сьогодні – уже інша. У оператора може не бути можливості миттєво адаптувати свою мережу, що зробить оператора порушником.

Також «Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра повинен встановлювати показники на рівні, достатньому для підтримки доступу споживачів до таких послуг (сервісів)».

Що саме означає «достатній рівень» – не зрозуміло. Наприклад, YouTube може передавати дані в мінімальній роздільній здатності 144p, вимагаючи лише 0,5 МБіт/с, але дивитися таку картинку неможливо. А сервіс відеодзвінків Google Meet вимагає швидкості не менше 3,2 МБіт/с (https://support.google.com/a/answer/4541234?hl=en).

Використані в законопроєкті нечіткі формулювання можуть призвести до того, що оператори опиняться порушниками і до них можна застосовувати покарання, окрім згаданого вище блокування. А саме:

надання електронних комунікаційних послуг із порушенням встановлених законом чи договором рівнів показників якості електронних комунікаційних послуг, — штраф від 1 тисячі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення

The post Смартфони українців зроблять детекторами якості мобільного інтернету appeared first on .

Whisk — це експеримент Google зі штучним інтелектом, який не потребує слів для підказок, він використовує зображення як підказки. За допомогою Whisk ви можете взяти, наприклад, своє фото та розмістити себе у якихось фантастичних декораціях. Запропонувати те, що ви хотіли б як об’єкт, сцену та стиль фінального твору, ви можете за допомогою кількох зображень для кожної з цих трьох речей.

Якщо у вас під рукою немає зображень, ви можете клацнути піктограму кубика, щоб Google заповнив деякі зображення для підказок. Ви також можете ввести текст у текстове поле наприкінці процесу, якщо ви хочете додати додаткові деталі про зображення, але це не обов’язково.

Тоді Whisk створить зображення та текстову підказку для кожного зображення. Ви можете додати ще зображення або завантажити отримане, якщо ви задоволені результатами.

У дописі в блозі Google підкреслює, що Whisk призначений для швидкого візуального дослідження, а не для ідеального піксельного редагування. Компанія також каже, що Whisk може «промахнутися», тому він дозволяє редагувати базові підказки.

Google каже, що Whisk використовує останню ітерацію своєї моделі генерації зображень Imagen 3. Google також представила Veo 2, наступну версію своєї моделі генерації відео, яка, за словами компанії, розуміє унікальну мову кінематографа та галюцинує такі баги, як додаткові пальці, рідше, ніж інші моделі.

Veo 2 з’являється першим у Google VideoFX, який ви можете отримати в списку очікування Google Labs, і він буде розширений до YouTube Shorts десь наступного року.

The post ШІ Google Whisk генерує зображення на основі інших зображень appeared first on .

Завдяки зусиллям китайських інженерів смартфони незабаром отримають дуже корисну функцію – можливість виявляти радіацію. Сьогодні для цього використовуються спеціалізовані пристрої, які мають великі розміри, коштують недешево і тому мало хто має такий детектор радіації. Розроблений китайськими інженерами мікрочип має розміри 15x15x3 мм, споживає 1 міліват енергії при роботі і тому його можна інтегрувати майже в будь-яку портативну електроніку.

Детектор радіації є дуже корисною річчю в побуті. Адже радіація не відчувається людиною, і вона спостерігається переважно плямами. Тобто якесь місце може сильно «фонити», а за півметра від цього місця рівень радіації не перевищуватиме норму.

Щоб отримати радіаційне зараження вам не обов’язково блукати Чорнобильською зоною. Наприклад, у Краматорську (Донецька обл.) побудували квартиру, яка вбивала своїх мешканців радіацією – з 1981 по 1989 роки загинуло шестеро, сімнадцять людей стали інвалідами.

Пацієнти лікарень також стають джерелом радіаційного забруднення. В медицині сьогодні активно використовуються радіоактивні речовини, які вводяться в пацієнта для отримання більш контрастного зображення при скануванні його внутрішніх органів. Лише у 2006 році глобально провели 40 млн медичних процедур з використанням радіоактивних препаратів.

Хвороба деяких таких пацієнтів прогресує швидко і вони вмирають незабаром після проведення сканування з використанням радіоактивних препаратів. Коли такого пацієнта кремують, він перетворюється на радіоактивний попіл, який розлітається навколо. Вдихання радіоактивних часток є одним з найшвидших способів померти від радіації.

Типова потужність дози радіаційного опромінення під час польоту на комерційному літаку, наприклад, становить близько 3000 нанозівертів на годину, тоді як опромінення на природному фоні становить приблизно від 60 до 200 нанозівертів на годину.

Китайська національна ядерна корпорація (CNNC), державне ядерне підприємство, повідомляє, що розроблений нею чип може контролювати дози радіації в широкому діапазоні середовищ і адаптуватися до багатьох налаштувань, включаючи робочі місця, моніторинг персоналу та перевірки екологічної безпеки.

Цей чип вимірює потужність дози від 100 нанозівертів (нЗв) на годину до 10 мілізівертів (мЗв) на годину, що дозволяє охоплювати різні випадки використання, від моніторингу природного радіаційного фону (зазвичай 60–200 нЗв/год) до більш конкретних промислових сценаріїв.

Чип також може реєструвати енергію випромінювання від 50 кілоелектронвольт (кеВ) до 2 мегаелектронвольт (МеВ). Цей діапазон охоплює як рентгенівське, так і гамма-промені, що робить його корисним для таких галузей, як охорона здоров’я, ядерна енергетика та моніторинг навколишнього середовища.

Чіп має розміри лише 15 мм x 15 мм x 3 мм, а його споживання енергії для роботи становить лише 1 міліват. Незважаючи на свою мініатюрну форму, чип пропонує чутливість, порівнянну з традиційними лічильниками Гейгера-Мюллера, які широко використовуються для вимірювання радіації навколишнього середовища.

Компанія оголосила про початок масового виробництва чипа. Масове виробництво було передано «авторизованим заводам», хоча подробиці про цих партнерів не розголошуються.

The post Смартфони зможуть виявляти вибух атомного реактора чи атомної бомби неподалік appeared first on .

Дженсен Хуанг, виконавчий директор Nvidia, має статки у 127 мільярдів доларів. Теоретично, це означало би мільярди податків, які могли б піти на корисну справу – фінансування допомоги для бідних, школи, лікарні, тощо. Але 61-річний Хуанг — не лише інженерний геній. Він також вчиняє один з найбільших в історії США випадків уникання податків. Звичайно, все легально та законно завдяки зусиллям дорогих юристів, які працюють на Хуанга.

Теоретично, коли Хуанг помре, майже 40 відсотків його власного капіталу має відійти у вигляді податків. Типи стратегій, які Хуан застосував, щоб захистити своє багатство, стали всюдисущими серед надбагатих людей. Це різні способи маніпуляції майном, щоб перевести його з реальних оподатковуваних грошей в інструменти, які держава майже не оподатковує. Наприклад, саме тому Ілон Маск (інший ультрамільярдер) офіційно є безхатьком – за власний будинок він мав би сплачувати податок, тому Маск живе в орендованому житлі, яке винаймає у своєї ж компанії Tesla. Тобто платить сам собі і уникає податків.

Найбагатші американці сукупно можуть певодити нащадкам та сім’ї приблизно 200 мільярдів доларів щороку, не сплачуючи з них податок.

Історія Хуанга про ухилення від сплати податків є прикладом того, як ультрабагаті люди змінюють податкову систему США на свою користь. Багатомільярдний маневр Хуанга детально описаний дрібним шрифтом у його заявках до Комісії з цінних паперів і бірж і у розкриттях інформації його фонду податковій службі.

«З точки зору планування оподаткування майна, це великий прорив», — сказав Джонатан Блаттмахр, відомий юрист із трастів і нерухомості, який проаналізував розкриті документи Хуанга. «Він виконав чудову роботу».

За законом США, сьогодні подружня пара може без оподаткування передати близько 27 мільйонів доларів своїм нащадкам. Все, що перевищує це, як правило, має оподатковуватися за ставкою 40 відсотків.

Схема уникання сплати податків №1 – «Я копаю»

У 2012 році Хуан і його дружина Лорі зробили один із перших кроків, щоб захистити свої статки від податку на статки. Вони створили фінансовий механізм, відомий як безвідкличний траст, і перемістили в нього 584 000 акцій Nvidia. Ці акції на той час коштували близько 7 мільйонів доларів.

Подружжя Хуанг скористалося прецедентом, створеним майже два десятиліття тому, у 1995 році, коли податкове управління благословило операцію, яку податкові спеціалісти ніжно прозвали «Я копаю» (I Dig It). Назва походить від типу фінансового механізму: навмисно несправний довірчий фонд.

Дженсен Хуан зі своєю дружиною Лорі та їхніми дітьми в 2007 році:

Одна з переваг I Dig It полягала в тому, що він міг значною мірою обійти не лише податок на майно, але й федеральний податок на дарування. Цей податок застосовується до активів, які ультрабагаті люди дарують своїм спадкоємцям, поки вони живі. Інакше багаті люди могли б роздати всі свої гроші перед смертю, щоб уникнути оподаткування.

Ось як працює I Dig It. Скажімо, гіпотетичний магнат Джон Доу передав 10 мільйонів доларів готівкою в траст на користь своїх дітей. Магнату не доведеться сплачувати з цього податок на подаровані гроші, якщо він раніше уже подарував стільки коштів, що досягнув максимальної оподаткованої суми подарованих грошей в розмірі 27 мільйонів доларів.

Потім траст міг використати ці неоподатковувані 10 мільйонів доларів США та позику від пана Доу для придбання акцій на 100 мільйонів доларів. Ці акції не обкладатимуться податком на нерухомість завдяки постанові податкової служби США (IRS) від 1995 року.

Була додаткова користь. Скажімо, вартість акцій трасту зросла в десятки разів. Нічого з цього не буде обкладатися податком на майно. Але це може призвести до сплати податку на приріст капіталу в розмірі 214 мільйонів доларів США — прибуток у розмірі 900 мільйонів доларів США оподатковується за ставкою 23,8 відсотка. Згідно з окремим рішенням IRS , пан Доу міг сплачувати цей податок від імені трасту, не враховуючи це як додатковий подарунок його спадкоємцям.

В іншому випадку трасту доведеться сплатити податок на приріст капіталу, залишивши майбутнім поколінням менші статки.

I Dig It надзвичайно складний — і надзвичайно прибутковий.

«Я завжди називав це подарунком, який продовжує дарувати», — сказав Майкл Д. Малліган, ветеран-юрист із трастів і майнів у Сент-Луїсі, який допоміг створити стратегію.

Невдовзі ультрабагатії почали застосовувати різні варіанти цієї техніки.

Сім’я медіа-магната Мела Кармазіна використовувала кілька варіантів I Dig It. Колишній власник «Детройт Пістонс» Білл Девідсон використав їх , щоб уникнути податків на суму понад 2,7 мільярда доларів. Мітт Ромні, який був кандидатом у президенти США, також використовував цю техніку.

Податкова США оскаржувала деякі варіанти схеми, які вона вважала надто агресивними. Наприклад, від сім’ї Кармазіних податкова вимагала 2,4 мільйона доларів США податків. Але податкове агентство зрештою відмовилося від більшості своїх аргументів і стягнуло лише 100 000 доларів.

У випадку Хуанга деталі реалізації схеми щодо мінімізації податків обмежені. Але багато експертів, у тому числі Малліган, сказали, що це майже напевно була класична транзакція дарування, позик і продажу.

Акції на 7 мільйонів доларів, які Хуанг передав у свій траст у 2012 році, сьогодні коштують понад 3 мільярди доларів. Якби ці акції прямо передали спадкоємцям Хуанга, вони б оподатковувалися за ставкою 40 відсотків — більше ніж 1 мільярд доларів потенційних податків.

Натомість Хуанг сплатить податковий рахунок не більше кількох сотень тисяч доларів.

Схема уникання сплати податків №2 – трасти

Невдовзі Хуанг зробив ще один великий крок до зменшення суми податків на свої статки. Серцем цієї схеми є трасти та особливості їхнього зменшеного оподаткування.

У 2016 році сімейство Хуангів створило кілька механізмів, відомих як трасти з утриманою ануїтетом від грантодавця, або GRAT.

Вони запозичили стратегію, яку багато років тому винайшли від імені колишньої дружини співзасновника Walmart (мережа роздрібних супермаркетів у США). Починаючи з 1993 року Одрі Волтон передала акції на суму близько 200 мільйонів доларів двом GRAT. Ключ полягав у тому, що трасти повинні були зрештою відшкодувати Уолтон вартість отриманих ними акцій, а також деякі скромні відсотки. Якщо вартість акцій зросла більше, ніж потрібно було повернути, трасти могли залишити собі цей надлишок, без оподаткування.

Податкова США спробувала оскаржити цю схему в суді, зібравши аргументи на основі вузьких технічних причин. Але в 2000 році суддя податкового суду США підтвердив законність схеми.

Хемел з Нью-Йоркського університету сказав, що податкова могла оскаржити використання GRATs на інших підставах. Замість цього, за його словами, податкове агентство «капітулювало» і фактично дозволило використання трастів як прийнятного способу уникнення сплати податку на статки.

Мільярдери звернули увагу на цю схему. Виконавчий директор Goldman Sachs Ллойд Бланкфейн, магнат казино Шелдон Адельсон, нафтовий інвестор Гарольд Хемм, кабельні магнати Джон Мелоун і Чарльз Долан, а також дизайнер Ральф Лорен були серед тих, хто використав GRAT незабаром після успіху Волтон. Це дозволило їхнім родинам колективно уникнути мільярдів доларів майбутніх податків.

Міністерство фінансів США неодноразово намагалося ускладнити уникнення оподаткування, пропонуючи обмеження на використання GRAT і I Dig Its. Але пропозиції загинули в Конгресі США.

У 2016 році Хуанг і його дружина вклали трохи більше трьох мільйонів акцій Nvidia в чотири нові GRAT. Ці акції коштували близько 100 мільйонів доларів. Якби вартість акцій зросла, це збільшення було б неоподатковуваним прибутком для їхніх двох дорослих дітей, які обоє працюють у Nvidia.

Звісно саме це і сталося – передані трастам акції зараз коштують понад 15 мільярдів доларів. Це означає, що сім’я Хуангів уникає сплати податків на ще приблизно 6 мільярдів доларів.

Схема уникання сплати податків №3 – благодійний фонд

Чи помічали ви, що ультрабагаті люди масово засновують благодійні фонди? Це поширений спосіб уникнути оподаткування величезних сум грошей.

Починаючи з 2007 року, Хуанг застосував використання свого благодійного фонду та благодійного фонду своєї дружини.

Хуанг передав фонду Jen Hsun & Lori Huang Foundation акції Nvidia, які на момент пожертвування коштували близько 330 мільйонів доларів. Такі пожертви не підлягають оподаткуванню. Тобто в рік дарування цих акцій Хуанги зменшили суму сплачених податків.

У США благодійні фонди зобов’язані робити щорічні пожертви на благодійні дії у розмірі щонайменше 5 відсотків їх загальних активів. Але фонд Хуангів, як і подібні фонди багатьох інших мільярдерів, задовольняє цю вимогу, віддаючи значні кошти по схемі, що називається фондом, який консультується донорами.

Такі фонди є пулами грошей, які контролює донор. Існують обмеження щодо того, як можна витрачати гроші. Купівля автомобілів, будинків для відпочинку тощо заборонена. Але фонд може, скажімо, інвестувати гроші в бізнес, яким керує друг донора, або пожертвувати достатньо грошей, щоб назвати будівлю в університеті, який сподіваються відвідувати діти донора.

У податковому законодавстві є відкрита лазівка: донорські фонди не зобов’язані фактично передавати гроші благодійним організаціям.

Коли донор помирає, контроль над фондом може перейти до його спадкоємців — без сплати податків на статки.

Останніми роками 84 відсотки пожертвувань фонду Хуангів пішли в їхній донорський фонд під назвою GeForce, очевидне копіювання комерційної назви графічного чипа Nvidia. Акції Nvidia, які пожертвували Хуанги фонду, сьогодні коштують близько 2 мільярдів доларів.

Фонд не зобов’язаний розкривати, як витрачаються його гроші, хоча фонд заявив, що активи будуть використані на благодійні цілі. Прес-секретар Nvidia, Стефані Метью, сказала, що ці цілі включають вищу освіту та охорону здоров’я.

Додатково, виходячи з поточної ціни акцій Nvidia, пожертви фонду зменшили можливу суму податку на статки Хуанга приблизно на 800 мільйонів доларів.

Загалом ці схеми уникнення оподаткування дозволяють сім’я Хуангів не сплачувати близько $8 млрд податків.

За матеріалами: New York Times

The post Як ультрабагаті уникають сплати податків: директор Nvidia вчиняє найбільше уникання сплати податків на $8 млрд appeared first on .

Традиційно програмування означало необхідність оволодіння спеціалізованими мовами, такими як C++, Python, Java, Kotlin, Swift, Rust, щоб створювати додатки для Windows, Linux, Android, iOS. Однак зараз лідери індустрії розвивають новий тренд програмування на базі штучного інтелекту, з яким вчити спеціалізовані мови програмування не потрібно. З цим трендом звичайна англійська стала найкрутішою мовою програмування.

Андрій Карпаті, старший директор відділу штучного інтелекту в Tesla, передбачив цю тенденцію минулого року. «Найпопулярнішою новою мовою програмування є англійська», – написав він у X (Twitter) в січні 2023 року.

Генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг вважає, що англійська мова стає новою мовою програмування завдяки прогресу у сфері штучного інтелекту (ШІ). Виступаючи на Всесвітньому урядовому саміті, Хуанг пояснив: «Наша робота — створити обчислювальну технологію так, щоб нікому не доводилося програмувати, а мова програмування була людською».

Ця трансформація, керована такими великими мовними моделями, як ChatGPT, дозволяє користувачам перекласти на штучний інтелект задачу безпосереднього створення коду на традиційних мовах програмування. Від користувача потрібно лише написати звичайною англійською, що він хоче отримати і ШІ створить відповідний програмний код. Це робить програмування додатків доступним для всіх.

Хуанг називає це дивом штучного інтелекту, наголошуючи на тому, що ШІ усуває технологічний розрив і дає можливість людям з усіх галузей стати ефективними програмістами без традиційних навичок програмування.

Ця зміна означає глибоку демократизацію програмування. Створення програмного забезпечення більше не обмежується тими, хто вміє писати на C++, Python, Java, Kotlin, Swift, Rust. Кожен, хто має проблему, яку потрібно вирішити, тепер може писати програмне забезпечення.

«У майбутньому ви скажете комп’ютеру, що хочете, і він це зробить», — прокоментував Хуанг.

Великі мовні моделі (LLM), такі як GPT-4 OpenAI та його наступники, зробили це можливим. Ці моделі здатні розуміти складну людську мову, переводити її у виконуваний програмний код і навіть вносити правки в цей код, отримуючи зворотній зв’язок від користувача.

Генеральний директор Microsoft Сатья Наделла так само голосно висловлювався про потенціал англійської мови у якості мови програмування. ШІ-програміст GitHub Copilot від Microsoft, дозволяє користувачам описувати свої потреби природною мовою та отримувати функціональний код у відповідь. Наделла описує це як частину ширшої місії надати можливість кожній людині та кожній організації на планеті досягти більшого.

Однак, хоча ці інструменти можуть виконувати рутинні завдання кодування, експерти стверджують, що складне, великомасштабне програмне забезпечення все ще виграє від традиційного процесу програмування людиною, яка знає мови програмування.

Зміна парадигми програмування

Генеративний штучний інтелект трансформує розробку програмного забезпечення, дозволяючи генерувати код на основі діалогу звичайною мовою, зменшуючи потребу в традиційних навичках програмування. Такі інструменти, як Cursor AI і GitHub Copilot, є прикладом цієї зміни, дозволяючи досвідченим програмістам та повним новачкам створювати програми, описуючи завдання простою англійською мовою.

У дискусії на початку минулого року генеральний директор Stability AI Емад Мостаке заявив, що «41% кодів на GitHub створено ШІ».

Подібним чином дослідники даних, які використовують такі платформи, як англійський SDK Apache Spark, можуть виконувати комплексний аналіз даних без написання жодного рядка традиційного коду. Вони можуть просто інструктувати систему англійською мовою, запитуючи інформацію, діаграми чи моделі, і система їх виконує.

Тепер, завдяки таким інструментам, як Copilot і фреймворкам штучного інтелекту NVIDIA, навіть нетехнічні професіонали можуть описувати функції свого додатка англійською мовою та дозволяти ШІ генерувати необхідний код. Колись громіздкий і дорогий процес програмування, стає спрощеним і доступним.

Хоча англійська як мова кодування знижує бар’єр для входу, вона не усуває потреби в навичках програмування. Програміст – це не лише людина, яка пише код. Насамперед програміст обмірковує задачу так, щоб перетворити її на послідовність чітких кроків.

Мистецтво швидкого проектування — створення точних і ефективних інструкцій для ШІ — стає вирішальним. Як каже Хуанг, існує майстерність, щоб підказати інженерію. Це те, як ви точно налаштовуєте інструкції, щоб отримати саме те, що хочете.

У 2024 році можливість програмувати більше не зарезервована для небагатьох. Це навичка, якою може володіти кожен завдяки потужності ШІ. Отже, незалежно від того, чи ви досвідчений розробник, чи той, хто ніколи не писав жодного рядка коду, майбутнє запрошує вас впроваджувати інновації та творити. Англійська вже не просто глобальна мова спілкування, це нова мова інновацій.

За матеріалами: Analytics India Magazine

The post Яку мову програмування вивчати у 2025? Англійську! Це найпопулярніша мова програмування сьогодні appeared first on .

Нові оновлення для ПК з Windows 10 та 11 включають виправлення серйозної помилки, яка активно експлуатувалася, згідно з повідомленнями на сайті Microsoft.

Уразливість — “Elevation of Privilege Vulnerability у драйвері Common Log File System” (CVE-2024-49138) — може надати зловмиснику системні привілеї. Це означає, що вони можуть отримати доступ до вашого ПК і скомпрометувати його на рівні, вищому за привілеї адміністратора. Ця помилка є переповненням буфера на основі купи, тобто пов’язана з проблемою в роботі пам’яті.

Компанія Ivanti, яка займається розробкою програмного забезпечення для ІТ, повідомляє, що ця уразливість впливає на всі операційні системи Windows, починаючи з Server 2008. Сторінка Microsoft, яка описує цю помилку, підтверджує, що версії Windows 10, Windows 11 та Windows Server залишаються вразливими до цього експлойту, доки не буде встановлено останнє оновлення. Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури США (CISA) також опублікувало інформацію про оновлення та закликало користувачів та бізнеси оновити свої ПК на Windows.

Оновлення Windows у вівторок виправляє 70 потенційних уразливостей, тому варто оновити ваш ПК не лише через зазначену помилку. “Пріоритет на основі ризику оцінює цю уразливість як критичну, тому цього місяця оновлення Windows має бути вашим головним пріоритетом”, — зазначає Ivanti у своєму огляді оновлень.

У вівторок також були випущені оновлення безпеки для продуктів Adobe, включаючи Photoshop, InDesign, Premiere Pro та інші.

Якщо ви використовуєте Windows, варто тримати увімкненим Microsoft Defender для захисту вашого ПК. Однак, якщо ви хочете додаткового захисту, існують інші антивірусні програми, а також блокувальники завантажень, щоб зберегти ваш комп’ютер у безпеці.

Microsoft продовжує надавати оновлення безпеки для Windows 10 після 2025 року для тих, хто не готовий перейти на Windows 11. Однак за цю підтримку доведеться заплатити. Це коштуватиме бізнесу $61 за пристрій на рік, клієнтам освітніх установ — лише $1 за перший рік, а споживачам — $30 за рік.

The post Оновіть зараз: вразливість Windows Zero-Day може надати хакерам системні привілеї appeared first on .

Google реалізував в своїх смартфонах Pixel функцію, яка сподобається геймерам та іншим, хто використовує свій смартфон, коли він підключений до зарядного пристрою. Нова функція дозволить подовжити ресурс акумулятора, а також зменшити нагрів телефона при такому використанні. Ця функція блокує споживання енергії з акумулятора, коли він зарядився до 80% і продовжує перебувати на зарядці.

Сучасні смартфони в переважній більшості працюють лише від акумулятора. Це означає, що будь-яке енергоспоживання телефону забезпечується акумулятором, який при цьому нагрівається. Одночасно з цим користувач може підключити зарядний пристрій, і акумулятор почне нагріватися ще більше.

Деякі смартфони Samsung уже кілька років як отримали функцію відключення акумулятора при підключеному зарядному пристрої.

Після встановлення свіжого Android 15 QPR1, випущеного у грудні 2024 року, смартфон Pixel припинить заряджати акумулятор, коли той досягає 80%, а також продовжить використовувати живлення від розетки, а не від акумулятора для живлення телефону.

Увімкнувши режим «Адаптивне заряджання» телефон повертається до стандартної програми заряджання до 100% та одночасного споживання енергії від акумулятора.

Поки немає офіційної інформації щодо того, які пристрої Pixel підтримують ліміт заряджання у 80%. Ентузіасти змогли підтвердити лише його роботу на Pixel 8 Pro. Це означає, що він, ймовірно, також працює на Pixel 8, Pixel 8a та Pixel 9.

The post Смартфони Google Pixel навчилися працювати без акумулятора після зарядки до 80% appeared first on .