Як «зламати» мозок програмісту: попросити написати його автоматичний годинник

Звичайний годинник в нашому смартфоні завжди показує точний місцевий час, в якому б місті чи країні ми не опинилися. Це настільки звично та зручно, що здається в цьому немає жодних труднощів в програмуванні. Але насправді людство так погралося з часом на Землі, що це легко «зламає» мозок програмісту. Ось добірка особливостей часових зон, з якими доведеться впоратися, щоб створити автоматичний годинник.

Неправда 1: Відхилення від UTC йде від -12 до +12

Сьогодні наші гаджети відраховують час відповідно до Всесвітнього координованого часу (Coordinated Universal Time, UTC). Його точка відліку проходить через «нульовий меридіан», який, к відомо, проходить через обсерваторію Грінвіч, що знаходиться в Лондоні.

Оскільки Земля кругла, а доба має 24 години, може здатися, що на планеті всього 24 часових зони UTC – 12 зон на схід та 12 зон на захід. Але це не так.

Виявляється, відхилення від UTC охоплюють від -12 до +14. Так, +14. Це дає вам 27 годин, на які можна змінити UTC (не забудьте про нульове відхилення).

Як це працює? UTC-12 має такий самий час, як UTC+12, але на один день відстає. Те ж саме стосується UTC-11 і UTC+13.

Чому такий божевільний діапазон? Це стало наслідком рішення жителів островів Тихого океану, які вибрати певну сторону міжнародної лінії зміни дати.

Це призводить до дуже нерівної міжнародної лінії зміни дати.

Неправда 2: кожне відхилення від UTC відповідає рівно одному часовому поясу

Ось 10 різних часових поясів, які всі мають UTC+5:

  • Aqtobe Time – Час Актобе
  • Mawson Time – Час Моусон
  • Maldives Time – Мальдівський час
  • Oral Time – Час Орала
  • Pakistan Standard Time – Пакистанський стандартний час
  • French Southern and Antarctic Time – Французький час Південної Франції та Антарктиди
  • Tajikistan Time – Таджицький час
  • Turkmenistan Time – Туркменський час
  • Uzbekistan Time – Узбекистанський час
  • Yekaterinburg Time – Час Єкатеринбурга

Ви, можливо, питаєтеся: якщо всі вони мають одне й те ж відхилення від UTC, чому всі ці регіони не можуть використовувати один і той же часовий пояс? Можливо, пакистанці не були зацікавлені в тому, щоб бути в одному часі з Єкатеринбургом.

Неправда 3: В світі більше країн, ніж часових поясів

  • Багато країн хочуть мати свій власний часовий пояс
  • Деякі країни розбиваються на кілька часових поясів (наприклад, східний і західний час)
  • Військовий час використовує лише 25 часових поясів, по одному на кожну годину від UTC-12 до UTC+12
  • Літній час. Більше про це нижче

Всього, 195 країн світу використовують 244 часових пояси.

Неправда 4: У кожного часового поясу є рівно одне прийняте найменування

Чи помічали ви, що кожен часовий пояс складається тільки з англійських слів? Дуже щедро з боку, наприклад, іспаномовних чи франкомовних країн використовувати англійську мову, чи не так?

Але все ж є місцеві назви. Eastern Standard Time, Tiempo del Este та Heure Normale de l’Est – це різні назви для того самого часового поясу.

Неправда 5: Часові пояси завжди відхиляються від UTC на цілу кількість годин

Індійський стандартний час відхиляється на п’ять годин та пів години від UTC. Є й інші приклади, коли в новому часовому поясі доводиться налаштовувати не лише години, а й хвилини.

Неправда 6: Добре, часові пояси завжди відхиляються від UTC на цілу кількість годин та півгодини

Непал любить бути з 45-хвилинним відхиленням UTC.

Чому ці додаткові 15 хвилин так важливі для них? Тому що вони хочуть, щоб їхня гора мала сонце прямо над собою в обід.

Але це заставляє задуматися: що станеться, якщо гора коли-небудь змінить своє положення?

Неправда 7: Країна залишається в тому самому відхиленні від UTC протягом усього року

Не забувайте про час збереження денного світла! Або, як кажуть у Європі, “літній час”.

Країни, які застосовують літній час, змінюють своє відхилення від UTC двічі на рік.

Неправда 8: Існує стандартний формат для визначення часових поясів

Є традиційні назви часових поясів, які ми звикли бачити. Наприклад: Тихоокеанський стандартний час. Але це не є офіційний термін для цих назв, вони просто нестандартизовані.

Ключі зон IANA – це найбільш офіційний стандарт, який можна отримати щодо часових поясів. Це зовсім не офіційно, але це щось, навколо чого об’єдналася спільнота програмістів.

Це підтримувана вручну база даних, яка містить всі відомі дані про часові пояси, що представляють всю історію місцевого часу для місць по всьому світу. Вона не дає жодній зоні назви, віддаючи перевагу назві найважливішого міста в ній.

Називання часової зони за найвідомішим містом в ній призводить до зрозумілого, але поганого рішення. Повні назви часових поясів супроводжуються складнощами назв, про які ми говорили вище. Якщо цього вам було мало, є ще й політичні наслідки визнання деяких часових поясів, таких як Ізраїльський стандартний час.

Деякі розробники обрали безпечний шлях і ідентифікували часові пояси лише за назвою важливого міста в них, не витрачаючи часу на картографування до спільного імені. Ось чому вибір часового поясу в Ubuntu заставляє вас вибрати “Нью-Йорк”, а не Eastern Standard Time.

Ще є варіант забути про часові пояси, використовуючи відхилення від UTC. Міжнародний стандарт W3 відмовився від ідеї часових поясів і оголосив, що інженери повинні зберігати тільки відхилення від UTC для мітки часу.

Цікавий факт: багато програмних інтерфейсів (API) для отримання відхилення UTC регіону хочуть тільки UTC-час та широту/довготу. Це дозволяє їм чітко визначити будь-який момент із непомилковістю і не турбуватися про літній час. Можна розглядати це як четвертий стандарт.

Неправда 9: Літній час починається у тому ж самому часі кожен рік

Кожна країна обирає час початку свого власного літнього часу

Неправда 10: Часовий пояс країни ніколи не змінюється

Майже щороку яка-небудь країна приймає закон, щоб змінити свій часовий пояс.

У особливо пам’ятному прикладі кілька років тому острови Самоа хотіли бути на іншому боці міжнародної лінії зміни дати, щоб мати ті самі вихідні, що й їх австралійські торгові партнери. Так що в північ на початку 29 грудня вони змінили своє відхилення від UTC з -11 на +13 UTC, пропустивши 30 грудня і перейшовши прямо на 31 грудня.

З позитивного боку, тепер самоанці можуть святкувати новий рік на західному острові, а потім перепливти на Американські острови Самоа, які знаходяться по інший бік лінії зміни дат, на другу новорічну вечірку наступної ночі.

Неправда 11: Країна залишається в тому самому часовому поясі під час літнього часу

Цікава річ про літній час: він насправді не змінює відхилення від UTC часового поясу. Замість цього країни з літнім часом переходять на інший часовий пояс, з іншою назвою.

Наприклад: Техас переходить з Центрального стандартного часу на Центральний літній час. Чилі переходить з Чилійського стандартного часу на Чилійський літній час

Неправда 12: Літній час починається приблизно в березні і закінчується приблизно в жовтні

Південна півкуля має своє літо в іншій половині року. Змінюється шаблон.

Іноді літній час починається і закінчується точно один раз на рік: коли починається місяць Рамадан. Деякі мусульманські країни виходять з літнього часу, а потім знову вступають в літній час після закінчення Рамадану. Це змінює час на заході сонця і час закінчення посту приходить швидше

Неправда 13: У кожного часового поясу є своя назва

Яка країна має право претендувати на “Eastern Standard Time”? Північна Америка визначила права на це ім’я, але чи ви думаєте, що ніхто не заперечував? Австралія вважала, що це звучить як гарна назва для використання, і тому навіть коли решта світу посилається на її часовий пояс як Австралійський Східний стандартний час, деякі з її власних громадян просто називають його “Eastern Standard Time”.

Неправда 14: У кожного часового поясу є власна абревіатура

Яка з цих розшифровок мається на увазі, коли хтось каже CST?

  • Центральний стандартний час
  • Китайський стандартний час
  • Кубинський стандартний час

І пам’ятаєте, як назва часового поясу змінюється під час літнього часу? Багато людей про це не знають і продовжують використовувати неправильні абревіатури протягом місяців літнього часу. CST може бути використано для Центрального літнього часу.

Якщо для часових поясів немає стандартної назви, чи можна очікувати стандартну абревіатуру для них?

Неправда 15: Завжди існує однозначне перетворення з одного часового поясу в інший

Скажімо, треба 5 вечора за Східноамериканським стандартним часом на Пакистанський стандартний час. Який саме Східноамериканський стандартний час мається на увазі — американський чи австралійський? І чи діє літній час, чи ні?

Добре, це складно. Але впевнено, якщо ми включимо дату і точне місто, ми зможемо надійно зробити перетворення, чи не так?

А якщо дата і час — 1:30 ночі 1 листопада 2020 року, прямо коли закінчується літній час в США і годинник переводиться назад? 1:30 ночі відбувається двічі в той ранок, яке з них ми мали на увазі?

Неправда 16: Програмна бібліотека часових поясів може розпізнавати будь-який часовий пояс

Пам’ятаєте всі ці різні можливі назви та формати часових поясів? Більшість програмних бібліотек підтримують лише один.

І вони можуть бути обмежені часовими поясами, встановленими на вашому локальному комп’ютері.

Пам’ятайте, що часові пояси можуть змінюватися за бажанням місцевого уряду. Тоді бібліотеці потрібно зовнішній набір даних для оновлення її обчислень. Цей зовнішній набір даних може бути саме часовими поясами, встановленими на вашому комп’ютері.

Неправда 17: Час під час літнього часу змінюється по всій країні

У США Аризона не практикує літній час

Неправда 18: Вся держава переходить на літній час

В Аризоні є місто Навахо Нейшн, яке дотримується літнього часу. Аризона не практикує літній час.

Неправда 19: Крім літнього часу, кожне місто в державі дотримується одного й того ж часового поясу

В Індіані, США, більшість міст дотримується Східноамериканського стандартного часу, але кілька вирішили дотримуватися Центрального стандартного часу

Неправда 20: Кожне місто знаходиться в одному часовому поясі

У минулому декілька разів межа штату або часовий пояс були проведені без уваги до того, хто саме проживав там, розрізаючи місто пополам. Існує дивовижно велика кількість прикладів. Це також причина, чому координати GPS надійніше, ніж назви міст, для визначення часового поясу.

  • Колумбус, Джорджія. Колумбус знаходиться за східним часом, але велика частина міської території знаходиться у Фенікс-Сіті, штат Алабама, яке офіційно живе за центральним часом.
  • Мічиган-Сіті, Індіана. Мічиган-Сіті знаходиться в центральній частині, але берег постійно заселений аж до південно-західного Мічигану, який знаходиться у східному часі.
  • Залежно від пори року райони Луїсвілля, Цинциннаті, Саут-Бенд і Елкхарт розташовані на кордоні Індіани таким чином, що вони перетинають лінію часового поясу.
  • Юма, Аризона. Частину року в Юмі інший час, ніж у сусідній Каліфорнії. Однак дуже мала частина міської території перетинає Каліфорнію.

На міжнародному рівні важче знайти приклади:

  • На палестинських територіях використовується дещо інший графік переходу на літній час, ніж у власне Ізраїлі, тому міська територія Єрусалиму розділена на частини року. Крім того, останнім часом Йорданія робила деякі дивні речі з літнім часом, тому час між Ейлатом (Ізраїль) і Акабою (Йорданія) іноді змінюється.
  • Асунсьйон (Парагвай) знаходиться через річку від меншого аргентинського міста під назвою Клорінда, але незрозуміло, чи справді вони утворюють одну урбанізовану територію. Прямо між ними немає мосту. Вниз по річці знаходяться Посадас (Аргентина) і Енкарнасьйон (Парагвай), між якими є міст.
  • Сінгапур знаходиться через протоку від Батама (Індонезія), яке, принаймні офіційно, знаходиться в іншому часовому поясі.
  • Ашкабад (Туркменістан, поблизу Ірану) і Лахор (Пакистан, поблизу Індії) знаходяться близько, але в різному часі.

Неправда 21: Для кожного місця на Землі є визначений часовий пояс

На північному і південному полюсі немає офіційного часового поясу. Дослідники там просто дотримуються часу своєї власної країни.

За матеріалами: Zain Rizvi

The post Як «зламати» мозок програмісту: попросити написати його автоматичний годинник appeared first on .

Як відстежувати свій сон за допомогою iPhone, iPad і Apple Watch

Сон, можливо, є найкращою річчю, яку може отримати живий організм. Однак часто сном нехтують, особливо його якістю. Важливо не лише лежати в ліжку по 8 годин, важливо якісно спати. Сучасні гаджети можуть допомогти відстежити ваш сон.

Створіть графік сну та період відпочинку

Встановіть режим сну. Найкращий спосіб налаштувати його за допомогою програми Health на вашому iPhone. Це допоможе вам встановити ціль щодо сну, відстежуючи ваш прогрес з часом.

  • Відкрийте програму Health на своєму iPhone.
  • Торкніть «Почати» в розділі «Налаштувати режим сну», а потім торкніть «Далі».

Після цього потрібно виконати вказівки на екрані:

  • Цілі щодо сну: встановіть кількість годин, які ви хочете спати.
  • Час сну та прокидання: установіть, коли ви хочете лягти спати та прокинутися.
  • Зосередження на сні: щоб зменшити відволікання на вашому iPhone та Apple Watch, ви можете спростити екран блокування та ввімкнути фокус на сні в запланований час сну. Ви також можете запланувати період розслаблення , який розпочнеться за 15 хвилин до 3 годин до сну, і ваша концентрація на сні розпочнеться на початку вашого розслаблення.
  • Відстежуйте сон за допомогою Apple Watch: одягайте Apple Watch у ліжко, щоб відстежувати свій сон.

За потреби ви можете регулювати розслаблення, ціль і графік сну за допомогою свого iPhone або Apple Watch.

Відстежуйте свій сон за допомогою Apple Watch

Apple Watch може оцінити кількість сну, та  час на кожній стадії сну — REM, Core та Deep. Годинник також допомагає відстежувати частоту дихання під час сну.

На iPhone або iPad мені просто потрібно відкрити програму «Здоров’я» та знайти розділ «Сон». Там можна перевірити свою історію сну за минулий день, тиждень, місяць або останні шість місяців. Ось що ще можна дізнатися за допомогою програми Health:

  • Етапи: з iOS 16 або пізнішою версією та watchOS 9 або пізнішою версією ви можете переглядати час і відсоток, який ви провели в стані неспання або швидкого, основного або глибокого сну.
  • Обсяги: переглядайте інформацію про тривалість сну, наприклад середній час у ліжку та середній час сну.
  • Порівняння: переглядайте частоту серцевих скорочень і частоту дихання по відношенню до часу сну. Якщо у вас Apple Watch Series 8 або новішої моделі, або будь-яка модель Apple Watch Ultra, ви також можете порівняти зміни в нічних даних про температуру зап’ястя.

Є багато інших програм, орієнтованих на сон, які можуть допомогти вам краще спати. Ось кілька чудових варіантів:

 

The post Як відстежувати свій сон за допомогою iPhone, iPad і Apple Watch appeared first on .

Як дізнатися, скільки електрики споживає ваш ПК

Ціна електроенергії в Україні невпинно зростає і вже існують чутки про вартість в шість гривень за кіловат. Такі ціни змушують ретельніше стежити за енергоспоживанням своїх пристроїв, включаючи комп’ютер. Комп’ютер може навіть бути одним із найбільших споживачів енергії у вашому домі. Ось, як можна отримати як приблизну оцінку, так і дуже точне вимірювання загального енергоспоживання вашого ПК.

Як оцінити енергоспоживання ПК лише знаючи встановлене в ньому «залізо»

Практично кожна деталь у вашому комп’ютері має максимальну номінальну потужність споживання, на якій вона може працювати. При цьому частина компонентів зазвичай споживає значно менше енергії в режимі очікування.

Навіть маючи лише список встановлених в ПК компонентів можна приблизно оцінити максимальне номінальне енергоспоживання вашої машини. Онлайн-калькулятор OuterVision є найкращим калькулятором для цього.

Після того, як ви заповните всі використані компоненти вашого обчислювача, ви отримаєте приблизну оцінку того, скільки електроенергії має споживати ваш комп’ютер, а також який блок живлення вам знадобиться.

Як уже згадувалося, цей інструмент не є абсолютно точним, але він чудово дає оцінку того, скільки енергії приблизно може споживати ваша збірка.

Якщо ви не знаєте всіх подробиць про свій комп’ютер, існує також вкладка «базова», яку можна використовувати для розрахунку, але це, зрозуміло, буде ще менш точним.

Які додатки можуть показати енергоспоживання ПК

Якщо ви хочете краще зрозуміти, як ваш власний комп’ютер працює з точки зору споживання енергії, ви можете спробувати скористатися таким інструментом, як Open Hardware Monitor або HWInfo. Він покаже вам потужність, яку споживають окремі частини, особливо центральний і графічний процесори, які є найбільшими споживачами.

Варто відмітити, що цей метод також не є абсолютно точним, але для базової оцінки він цілком достатній.

Як точно виміряти енергоспоживання ПК

Отримати точні дані про загальне енергоспоживання вашого ПК можна лише за допомогою спеціального обладнання – ватметра. Він покаже поточну споживану потужність, а потім ви зможете протестувати свій комп’ютер у кількох сценаріях, щоб отримати уявлення про те, скільки енергії використовується в будь-який момент часу.

 

The post Як дізнатися, скільки електрики споживає ваш ПК appeared first on .

Як видалити папку в Ubuntu

Якщо ви починаєте працювати у світі Linux, то, напевно, ви думали спробувати Ubuntu, або, можливо, навіть використовуєте її зараз. Є багато дій, які вам, можливо, доведеться вивчити заново, якщо ви використовуєте Ubuntu вперше. Такі речі, як видалення файлів і папок, можуть значно відрізнятися від звичної вам іншої ОС. Ось як ви можете видалити каталог в Ubuntu, використовуючи як графічний інтерфейс, так і термінал.

Як видалити каталог в Ubuntu за допомогою терміналу

Якщо ви хочете видалити папку в Ubuntu за допомогою терміналу, це зробити досить легко.

  • Відкрийте термінал, знайшовши його в списку програм або натиснувши Ctrl+Alt+T
  • Введіть cd , щоб переглянути поточну папку
  • За допомогою cd перейдіть до папки, яка містить каталог, який потрібно видалити. Його можна знайти, переглянувши властивості каталогу, який потрібно видалити. Наприклад, cd /home/username/Documents
  • Після того, як ви використали cd для переходу до папки, і папка містить інші файли, введіть: rm -r directory. Будьте обережні, використовуючи цю команду, оскільки вона також рекурсивно видалить вміст каталогу. Іншими словами, все, що знаходиться в папці, теж зникне. Якщо ви хочете видалити порожню папку, введіть rmdir directory

Як видалити каталог на Ubuntu за допомогою графічного інтерфейсу користувача

Якщо ви хочете видалити каталог за допомогою GUI, це ще простіше. Файловим менеджером Ubuntu за замовчуванням є Nautilus. Натисніть «Перемістити в кошик» в Ubuntu, щоб видалити каталог

  • Відкрийте Nautilus під назвою «Файли» у списку програм
  • Перейдіть до папки, що містить те, що ви хочете видалити
  • Клацніть правою кнопкою миші каталог, який потрібно видалити, і виберіть «Перемістити в кошик».

Після цього вашу папку буде переміщено в кошик. Це безпечніший і простіший спосіб видалення каталогів в Ubuntu, оскільки ви зможете будь-коли відновити їх із кошика. Використовуючи команди rm або rmdir, ви не зможете це зробити, оскільки дані видаляються назавжди.

The post Як видалити папку в Ubuntu appeared first on .

Vodafone та Добробут об’єдналися, щоб лікувати дитячі серця

Медична мережа «Добробут» стала партнером благодійної програми телеком оператора Vodafone Україна «Добра справа в подарунок» та отримає фінансування у розмірі 1 мільйон гривень у 2024 році від Vodafone на проведення операцій дітям з вродженою вадою серця.

Компанія Vodafone Україна запустила благодійну програму «Добра справа в подарунок» у 2011 році. Ідея програми полягає в тому, що кошти, які раніше планувалися для придбання подарунків клієнтам на свята, Vodafone направляє на допомогу дітям, які потребують термінової операції з усунення вродженої вади серця. Окрім того, клієнти Vodafone мають можливість приєднатися до програми, направляючи на благодійність накопичені бонуси за програмою лояльності Vodafone Bonus. Загалом в рамках «Доброї справи в подарунок» було прооперовано 245 дітей.

Також партнерами благодійної програми «Добра справа в подарунок» є МБФ «Українська Біржа Благодійності», Інститут Серця МОЗ України та МБФ «Повернись живим».

«Ми раді вітати Добробут серед партнерів «Доброї справи в подарунок», адже разом ми зможемо допомогти ще більшій кількості діток та дати їм та можливість жити здоровим повноцінним життям. Благодійна програма «Добра справа у подарунок» працює в компанії Vodafone Україна більше 12 років. Ми постійно її розвиваємо, збільшуємо фінансування, додаємо корисні та довготривалі партнерства, адже розуміємо на скільки важливо вчасно та якісно надавати допомогу нашим дітям.» – розповіла  Вікторія Рубан, начальниця відділу зв’язків з громадськістю Vodafone Україна.

«Синергія великого українського бізнесу та благодійності вкрай важлива сьогодні. Від імені всієї команди Dobrobut Foundation я хочу висловити повагу компанії Vodafone та подякувати за довіру. Завдяки спільним зусиллям ми маємо змогу подарувати 9 хворим дітям повноцінне здорове життя. Водночас у такий спосіб ми розвантажуємо державну систему охорони здоров’я, яка потребує підтримки в ці непрості для нас усіх часи. Тільки разом, підставивши один одному плече підтримки, ми зможемо подолати всі випробування», — зазначив директор Dobrobut Foundation Дмитро Гроссу.

Уся команда «Добробуту», яка долучена до проведення цих операцій (лікарі, молодший медичний персонал, менеджери), працює на волонтерських засадах.

The post Vodafone та Добробут об’єдналися, щоб лікувати дитячі серця appeared first on .

Як очистити кеш в Google Chrome

Очистити в Google Chrome кеш браузера

Якщо у вас на диску закінчується вільне місце і ви користуєтеся браузером Google Chrome, спробуйте очистити кеш браузера. Ви можете бути здивовані кількістю дискового простору, який звільниться.

Як очистити кеш в Google

Кешування має на меті пришвидшити повторний доступ до вже завантаженої інформації. Адже ця інформація зберігається на диску і її можна швидко прочитати. Однак це призводить до того, що кеш став однією з проблем сучасних програм і гаджетів. Адже майже кожен додаток та сама ОС намагаються кешувати інформацію, швидко вичерпуючи вільний дисковий простівр. Chrome не є виключенням і його кеш може займати багато гігабайтів.

Щоб очистити кеш та кукі в Google через налаштування цього браузера у Windows, macOS або Linux:

  • Натисніть на три крапки у верхньому правому куті Google Chrome;
  • виберіть опцію «Налаштування» У спадному меню;
  • Перейдіть на вкладку «Конфіденційність і безпека» та виберіть параметр «Очистити дані веб-перегляду»
  • Виберіть діапазон часу;
  • Якщо прапорець не встановлено, увімкніть параметр Кешовані зображення та файли;
  • Натисніть Очистити дані , щоб видалити файли кешу.

Кредит на картку

Ключові помилки при розробці штучного інтелекту

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

У сучасному світі штучний інтелект (ШІ) стає не просто модним словом, а реальним інструментом, який відкриває нові горизонти можливостей у найрізноманітніших сферах, від медицини до автомобільної промисловості. Розвиток і впровадження систем на основі ШІ обіцяють революційні зміни в ефективності, точності та автоматизації процесів. Проте, попри величезний потенціал, процес розробки штучного інтелекту часто супроводжується рядом помилок, які можуть уповільнити прогрес, збільшити витрати або навіть призвести до непрацездатності системи. Ці помилки варіюються від технічних недоліків, таких як недостатня якість або обсяг даних для навчання, до більш фундаментальних проблем, пов’язаних з етикою, приватністю та безпекою. Розуміння та виявлення цих ключових помилок на ранніх етапах розробки може допомогти командам уникнути пасток і спрямувати проекти штучного інтелекту на шлях до успіху. У цій статті ми розглянемо найбільш поширені помилки, з якими стикаються розробники ШІ, та обговоримо, як їх можна уникнути, аби забезпечити ефективність, безпеку та відповідність етичним стандартам розроблених систем.

Топ помилок при розробці ШІ

При створенні штучного інтелекту, навіть найдосвідченіші команди можуть зіткнутися з викликами, які ставлять під загрозу успіх проекту. Визначення та усвідомлення цих помилок є критично важливим для запобігання потенційним невдачам. Нижче наведено найбільш поширені прорахунки, які можуть виникнути при розробці систем на основі ШІ, та поради щодо їх уникнення.

1. Недостатня якість та обсяг даних

Однією з найбільш поширених помилок у розробці штучного інтелекту є недостатня якість та обсяг даних, які використовуються для тренування моделей ШІ. Якість даних відіграє ключову роль, адже навіть найпросунутіші алгоритми не зможуть вивести коректні висновки з неправильних або неповних даних. Неправильно підібрані, зашумлені або упереджені датасети можуть призвести до створення упереджених моделей, що видають невірні результати або дискримінують певні групи. Також, недостатній обсяг даних не дозволяє системі ефективно “вчитися” і адаптуватися, обмежуючи її здатність до узагальнення та роботи з новими ситуаціями. Вирішення цієї проблеми полягає в інвестуванні часу та ресурсів у збір, очищення та анотацію великих обсягів високоякісних даних, що відображають різноманітність сценаріїв, з якими модель буде працювати в реальному світі.

2. Ігнорування етики та приватності

Інша суттєва помилка, яка часто трапляється при розробці систем штучного інтелекту, полягає в нехтуванні етичних аспектів та питань приватності. Це означає, що при створенні ШІ не завжди враховуються моральні норми, права людини та конфіденційність персональних даних. Результатом такого ігнорування може стати розробка технологій, які не тільки порушують основні права людей на приватність, але й можуть бути використані для маніпуляцій, дискримінації або навіть цензури. Особливо це стосується проектів, де великі обсяги персональних даних обробляються без належної уваги до консенту учасників або без прозорих механізмів контролю та відповідальності. Забезпечення етичної основи для проектів ШІ, що включає ретельне розгляд потенційних наслідків їх застосування та розробку з захистом приватності “за замовчуванням”, є не тільки моральним обов’язком розробників, але й ключовим елементом для здобуття довіри та прийняття технологій широкою громадськістю.

3. Неправильний вибір алгоритмів

Вибір неоптимальних алгоритмів є значущою помилкою, яка може суттєво підірвати ефективність і доцільність проектів, пов’язаних зі штучним інтелектом. Подібна проблема виникає, коли команди вирішують застосовувати найновіші або надмірно складні алгоритми без врахування специфіки задачі, яку потрібно вирішити. Це може призвести до невиправданого зростання витрат на ресурси, збільшення часу навчання моделей і, в кінцевому підсумку, до створення неефективних або надто заплутаних рішень.

З іншого боку, застосування надто простих алгоритмів може не дозволити повною мірою використати потенціал наявних даних, ведучи до підвищеної похибки передбачення або нездатності моделі адекватно адаптуватися до складності реального світу. Таким чином, ключ до успіху лежить у збалансованому підході до вибору алгоритму, який включає аналіз вимог задачі, оцінку доступних даних і ресурсів, а також експериментальне порівняння потенційних алгоритмів за допомогою крос-валідації чи інших методів оцінки. Оптимальний вибір алгоритму дозволяє створити ефективні, масштабовані та адаптивні системи штучного інтелекту, які можуть ефективно вирішувати поставлені перед ними задачі.

4. Недооцінка важливості валідації моделі

Промах у вигляді недооцінки важливості процесу валідації моделі штучного інтелекту може стати критичним для ефективності та надійності проекту. Ця помилка виявляється в тому, що під час розробки не приділяється належної уваги детальній перевірці моделі на здатність правильно працювати з даними, які не були включені в процес навчання. Без ретельної валідації моделі на різноманітних датасетах існує ризик, що система буде неправильно інтерпретувати нові або неочікувані дані, що призведе до помилок у роботі.

Ігнорування або поверхове проведення валідації створює ілюзію високої продуктивності та надійності системи, яка швидко розсіюється при її застосуванні в реальних умовах. Така ситуація не тільки підриває довіру до розробленої моделі, але й може призвести до серйозних фінансових та репутаційних втрат.

Ключ до успіху полягає в реалізації комплексної стратегії валідації, що включає перевірку моделі на декількох наборах даних, використання крос-валідації для оцінки стабільності та надійності моделі, а також застосування різноманітних метрик для оцінки її продуктивності. Такий підхід дозволяє не тільки виявити та виправити слабкі місця в моделі до її впровадження, але й забезпечити високу адаптивність та точність системи в різних сценаріях використання.

5. Ігнорування важливості масштабування

Пропуск в увазі ключової ролі масштабування в проектах на базі штучного інтелекту є помилкою, що може обмежити потенціал технології та призвести до значних проблем під час її реалізації на більш широкому рівні. Таке ігнорування часто відбувається, коли проекти розробляються з перспективою “тут і зараз”, без достатнього планування на майбутнє або розуміння того, як система буде вести себе під зростаючим навантаженням або в розширеному функціональному контексті.

Ця помилка може призвести до того, що система стає нездатною ефективно обробляти збільшений обсяг даних або не може бути інтегрована з іншими сервісами та платформами через обмеження у її архітектурі. Також, непідготовленість до масштабування може виявитися в високих витратах на обслуговування та оптимізацію системи в довгостроковій перспективі, адже надзвичайні зусилля та ресурси потрібні для доопрацювання та адаптації системи під зростаючі вимоги.

Для уникнення такої помилки необхідно з самого початку включати масштабування в стратегічне планування проекту. Це включає вибір гнучких архітектурних рішень, які дозволяють легко розширювати функціонал та потужність системи, використання обчислювальних хмарних сервісів для забезпечення еластичності ресурсів та ретельне тестування системи на здатність витримувати різні обсяги навантаження. Подібний підхід дозволяє створити стійкі та ефективні системи штучного інтелекту, готові до викликів майбутнього.

6. Відсутність ітеративного підходу

Пропуск ітеративного процесу в розробці проектів, що базуються на штучному інтелекті, є помилкою, яка може значно знизити потенціал інновацій та ефективність кінцевого продукту. Ця проблема виникає, коли проекти розглядаються як одноразові завдання з фіксованим набором вимог, а не як постійний процес розвитку та оптимізації. Відсутність ітеративності веде до того, що зміни у вимогах або нові відкриття під час розробки не можуть бути ефективно інтегровані у проект, що обмежує можливості для покращення та адаптації системи.

Такий статичний підхід ігнорує важливість зворотного зв’язку від користувачів, тестувальників і самої системи, що є критичним для виявлення слабких місць, неточностей у роботі алгоритмів та потенційних можливостей для розширення функціоналу. Без ітеративного процесу, який дозволяє поступово удосконалювати проект на основі отриманих даних та відгуків, проекти штучного інтелекту ризикують залишитися негнучкими та не здатними відповідати змінним умовам використання або прогресу в технологіях.

Уникнення цієї помилки вимагає від команд прийняття гнучкого підходу до розробки, з акцентом на регулярне тестування, збір відгуків та адаптацію проекту відповідно до нової інформації. Це включає в себе впровадження агільних методологій, спрямованих на швидке внесення змін, постійне поліпшення продукту та взаємодію з користувачами для точного визначення їх потреб та вподобань. Ітеративний підхід не тільки забезпечує більшу відповідність продукту до вимог ринку, але й сприяє інноваціям та довгостроковій вартості проекту.

7. Нехтування інтеграцією з іншими системами

Пропуск аспекту інтеграції з існуючими системами та сервісами під час розробки штучного інтелекту є помилкою, яка може серйозно обмежити функціональність та універсальність кінцевого продукту. Таке нехтування часто відбувається, коли фокус розробки зосереджується виключно на внутрішніх можливостях нової системи ШІ, не беручи до уваги, як вона буде співіснувати або взаємодіяти з вже використовуваними технологіями та даними.

Ця вузькоспеціалізована перспектива може призвести до виникнення технічних та операційних проблем, зокрема складнощів з обміном даними, несумісності інтерфейсів або вимог до безпеки. Крім того, ігнорування потреби в інтеграції може збільшити загальні витрати на впровадження нової системи та знизити її цінність через обмеження в можливостях масштабування або адаптації до змінних бізнес-процесів.

Для усунення цієї проблеми важливо з самого початку планування проекту враховувати потребу в інтеграції системи ШІ з іншими внутрішніми та зовнішніми сервісами. Це може включати розробку адаптивних API, використання стандартів обміну даними та забезпечення сумісності на рівні безпеки та конфіденційності. Такий підхід не тільки спрощує процес інтеграції та знижує потенційні ризики, але й відкриває нові можливості для розширення функціональності та підвищення ефективності використання систем на основі штучного інтелекту в бізнес-операціях.

Висновки

У світлі обговорених помилок, які можуть суттєво вплинути на успіх проектів у сфері розробки штучного інтелекту, стає очевидною важливість вибору кваліфікованої команди професіоналів. Справжні фахівці, з глибокими знаннями та досвідом у галузі ШІ, здатні не тільки ідентифікувати потенційні ризики на ранніх етапах розробки, але й ефективно їх мінімізувати або уникнути.

Вибір команди, яка має досвід роботи з високоякісними даними, розуміє етичні аспекти роботи з інформацією, володіє глибокими знаннями у виборі та оптимізації алгоритмів, а також має досвід у валідації, масштабуванні та інтеграції ШІ-систем з існуючими технологічними рішеннями, є ключовим фактором успіху проекту. Розробка штучного інтелекту вимагає справжнього професіоналізму та експертизи та не тільки технічних навичок, а й стратегічне бачення, що дозволяє передбачити потреби бізнесу та можливі зміни в технологічному ландшафті.

Врешті-решт, для створення максимально якісного продукту, заснованого на штучному інтелекті, необхідно не просто уникнути поширених помилок, але й прагнути до інновацій та екселентності у кожному аспекті проекту. Саме тому, вибір правильної команди професіоналів є вирішальним кроком на шляху до успіху будь-якого проекту в області розробки штучного інтелекту.

The post Ключові помилки при розробці штучного інтелекту appeared first on .

Як розділити екран на Windows 11

Windows 11 — досить потужна операційна система для продуктивної роботи. Наприклад, її здатність фіксувати вікна в різних конфігураціях є неймовірно корисною, оскільки вона робить багатозадачність легшою, а керування кількома програмами набагато ефективнішим.

Snap Layouts дозволяють легко розміщувати вікна в різноманітних корисних макетах, що робить відображення вікон і роботу з ними легшими.

  • Крок 1. Просто утримуйте курсор миші над кнопкою розгортання . З’явиться сітка, яка дає вам різноманітні варіанти розташування до чотирьох вікон.
  • Крок 2. Виберіть один із варіантів, і дисплей розділиться на інші доступні вікна. Наприклад, двовіконна схема, одна сторона якої ширша за іншу.
  • Крок 3. Після того, як ви виберете інші вікна, які хочете розділити, на екрані відображатимуться вікна у вибраній конфігурації.

Методи Windows 10 для доступу до Snap Assist перенесено до Windows 11. Є два способи вручну запустити Snap Assist.

  • Крок 1. Ви можете просто перетягнути вікно в будь-який бік або скористатися клавішею Windows разом із клавішею зі стрілкою вправо або вліво , і ви отримаєте можливість вибрати інше вікно.
  • Крок 2. Виберіть вікно, яке ви хочете відобразити, і ваш екран орієнтується відповідно.
  • Крок 3. Ви можете змінити розмір вікон, просто вибравши середню панель і перетягнувши.
  • Крок 4. Зауважте, що якщо ви перетягнете вікно в один із кутів, ви отримаєте можливість розмістити до чотирьох вікон.
  • Крок 5. Після вибору другого вікна вам буде запропоновано вибрати третє. Те саме стосується вибору четвертого вікна, якщо вам потрібно розмістити стільки.
  • Крок 6. Коли у вас є вікна, упорядковані за допомогою Snap Assist, ви можете вибрати, чи відкривати одне вікно чи групу. Просто наведіть вказівник миші на піктограму закритого вікна на панелі завдань, і ви зможете відкрити окреме вікно або групу, до якої воно належить.

Якщо Snap Assist викликає у вас проблеми, його досить легко вимкнути.

Відкрийте програму Налаштування та перейдіть до Система > Багатозадачність . Відкрийте параметр Snap windows , і ви побачите перемикач, щоб увімкнути або вимкнути його. Ви також можете вибрати різні параметри, щоб налаштувати Snap Assist відповідно до ваших потреб.

Який ярлик для розділення екрана на ноутбуці з Windows 11?

Основний ярлик для розділення екрана на ноутбуці з Windows 11: клавіша Windows + [будь-яка з клавіш зі стрілками вгору, вліво або вправо] . Вибрана вами клавіша зі стрілкою визначає положення вашого вікна на екрані:

  • Стрілка вгору: переміщує активне вікно так, щоб воно заповнювало лише верхню половину екрана
  • Стрілка вліво: переміщує активне вікно, щоб воно займало лише ліву частину екрана
  • Стрілка вправо: переміщує активне вікно, щоб воно заповнювало лише праву частину екрана

Ви також можете скористатися таким ярликом, щоб відкрити Snap Layouts: клавіша Windows + Z.

The post Як розділити екран на Windows 11 appeared first on .

Dolby Atmos: що це за формат об’ємного звуку, як він працює та як його слухати

Акустична система Dolby Atmos 5.1.2 Dolby Atmos

Dolby Atmos — це популярний просторовий аудіоформат, спрямований на покращення ваших вражень від перегляду фільмів, прослуховування музики та ігор за допомогою звукових ефектів з усіх боків, у тому числі над головою.

Те, що починалося як формат об’ємного звуку преміум-класу, який могли собі дозволити лише ентузіасти, стало функцією багатьох простіших гаджетів. А завдяки підтримці цього формату потоковими сервісами, такими як Disney Plus, Netflix і Apple Music, кількість фільмів, телешоу та музичних альбомів в форматі Dolby Atmos зростає щодня.

Що таке Dolby Atmos?

Dolby Atmos — це формат просторового об’ємного звуку для кінотеатрів і домашніх кінотеатрів. Atmos вперше був представлений у кінотеатрах у 2012 році з випуском фільму Pixar «Хоробрий», а потім у 2014 році поширився на продукти для домашніх кінотеатрів і домашнє відео.

Основа того, що робить аудіо Dolby Atmos унікальним, полягає у використанні об’єктного аудіо мікшування та підтримці звукових ефектів над головою.

До появи технології Dolby Atmos більшість звукових доріжок для фільмів і телешоу використовували процес, який називається «змішування на основі каналів».

Відповідно до цього методу, аудіозаписи були розроблені з фіксованою кількістю каналів для фіксованої кількості динаміків. Наприклад, у динаміках 5.1 є канал для лівого, правого, центрального, лівого об’ємного звучання, правого об’ємного звучання та низькочастотного динаміка. Щоб створити об’ємний звук в такій системі потрібно розмістити всі аудіоефекти фільму в цих конкретних каналах і місцях запису.

Однак завдяки Dolby Atmos мікшери більше не обмежуються лише створенням звуку в межах фіксованих каналів. Натомість тепер вони можуть створювати окремі аудіооб’єкти, які можна вільно переміщувати у віртуальному середовищі мікшування.

Наприклад, якщо кінорежисер хоче розмістити зависаючий гелікоптер у звуковій доріжці фільму, тепер він може розташувати та змінити цей окремий звуковий ефект у будь-якому місці у віртуальному просторі мікшування. Потім метадані повідомляють системі Dolby Atmos, де знаходиться конкретний звук і як він має бути спрямований у режимі реального часу, щоб відповідати розташуванню та кількості динаміків у кімнаті.

Іншими словами, аудіо мікси не обов’язково повинні бути строго розроблені для 2.1, 5.1, 7.1 або інших спеціальних налаштувань динаміків.

Оскільки ефекти існують як об’єкти, їх можна просто масштабувати для роботи в будь-якій конфігурації динаміків, яку підтримує Dolby Atmos.

Якщо ваше обладнання підтримує декодування формату, ви можете відтворювати аудіо мікс Dolby Atmos на простій стереосистемі з двома динаміками. Якщо ви вирішите перейти на систему з більшою кількістю динаміків, той самий аудіо мікс буде плавно масштабуватися до вашої оновленої конфігурації, розміщуючи звукові ефекти там, де вони повинні розповсюджуватися у вашій кімнаті.

Оскільки мікшування на основі об’єктів звільняє звукових дизайнерів від обмежень, аудіо Dolby Atmos також може надходити з більшої кількості місць, ніж будь-коли раніше, зокрема над зоною прослуховування. Такі ефекти, як дощ, ширяння космічних кораблів і падіння уламків, насправді можуть бути над головою.

Яке обладнання потрібно для відтворення контенту Dolby Atmos?

Щоб насолоджуватися аудіо Dolby Atmos вдома, вам знадобиться звукова система, яка підтримує Dolby Atmos, вихідний пристрій, здатний виводити Dolby Atmos, і доступ до контенту в форматі Dolby Atmos.

Для традиційного домашнього кінотеатру це означає наявність аудіо-відео (AV) приймача з технологією обробки Dolby Atmos, підключеного до кількох динаміків і підключеного до смарт-телевізора, програвача Blu-ray, потокового пристрою або ігрової консолі з підтримкою Atmos.

Крім того, ви можете вибрати систему звукової панелі або один окремий динамік із вбудованими можливостями Atmos замість того, щоб купувати ресивер і кілька динаміків.

Оскільки Dolby Atmos — це масштабована технологія, у вас є багато варіантів щодо кількості необхідних динаміків, що полегшує налаштування системи Atmos для різних рівнів бюджету. Системи Atmos класифікуються за допомогою рядка з трьох чисел, розділених крапками.

Наприклад, одна популярна конфігурація Atmos називається системою 5.1.2. Перше число означає, скільки стандартних гучномовців на рівні вух включено (лівий, правий, центральний, оточуючі). Друге число вказує, чи є в системі сабвуфер. Останнє число вказує, скільки висотних динаміків включено для отримання звуку над головою.

Звукова панель Dolby Atmos

Популярні конфігурації Atmos для дому починаються з простих налаштувань 3.0.2 і переходять до налаштувань 11.1.4. Версія домашнього кінотеатру з технологією Atmos підтримує налаштування до 24.1.10.  

Що потрібно для отримання звуку Dolby Atmos?

Є три основні варіанти насолодитися перевагами аудіо Dolby Atmos: стельові динаміки, динаміки, що звучать в стелю, або віртуальна обробка .

Ви отримаєте найкращий результат звуку над головою, встановивши справжні динаміки на стелі. Це забезпечить найбільш реалістичне аудіо над головою, оскільки звук справді виникатиме над вашою головою.

На жаль, встановлення динаміків на стелі може бути складним, незручним і дорогим. На щастя, є набагато простіше рішення, яке ви можете вибрати з динаміками, що “стріляють” вгору.

Динаміки, спрямовані вгору, – це динаміки на рівні вух, які розташовані під певним кутом, щоб спрямовувати звук угору. Їхній звук відбивається від вашої стелі та назад до ваших вух. Це імітує ефект звуку, що доноситься зверху.

Динаміки, що працюють вгору, можуть бути вбудовані в колонки для книжкових полиць, колонки, що стоять на підлозі, або звукові панелі. Їх також можна придбати як окремі модулі, які можна розмістити поверх існуючих динаміків, щоб збільшити висоту, з якої чути звук.

Важливо зазначити, що ефективність динаміків, що звучать в стелю, значною мірою залежить від висоти та дизайну вашої кімнати. Dolby рекомендує плоску стелю висотою від 2,5 до 4 метрів. Хоча вони не такі переконливі, як стельові динаміки, динаміки, що звучать вгору, все ж можуть забезпечити гідне відчуття звуку над головою, якщо їх правильно встановити в кімнаті правильного типу.

Нарешті, Dolby Atmos також можна відтворити виключно за допомогою віртуальних методів обробки, які покладаються на психоакустику. Як правило, це найменш ефективний метод, і варто все ж вибрати систему, яка використовує динаміки, що звучать в стелю.

Чи можна слухати Dolby Atmos у навушниках?

Окрім динаміків і звукових панелей, відтворення аудіо Dolby Atmos також підтримується через навушники.

Хоча деякі навушники рекламуються як розроблені з Atmos та іншими форматами просторового аудіо, будь-яка пара навушників може відтворювати аудіо Atmos, якщо вони підключені до сумісного пристрою Atmos. Однак для деяких пристроїв, як-от консолей Xbox, потрібно придбати ліцензію, щоб розблокувати вихід Dolby Atmos на навушники.

Щоб створити захоплюючий ефект об’ємного звучання через навушники під час прослуховування, Dolby Atmos використовує 360-градусні бінауральні аудіотехніки, отримані від метаданих Dolby Atmos.

Де знайти фільми та телешоу Dolby Atmos?

Маючи аудіообладнання з підтримкою Atmos, вам знадобиться знайти фільми та телешоу в форматі Atmos. На щастя, це не повинно бути надто складним, оскільки такий контент доступний на дисках Blu-ray і в стрімінгових сервісах. Відтворення Dolby Atmos із цих сервісів доступне через програми на смарт-телевізорах і медіаплеєрах від різних виробників. З огляду на це, підтримка конкретного стримінгового сервісу може відрізнятися від пристрою до пристрою.

Також важливо зазначити, що версія Dolby Atmos, яка використовується в потокових сервісах, використовує стиснення з втратами. Це означає, що аудіо було стиснуто з втратою певних даних, щоб створити менший файл, придатний для потокового передавання.

Щоб насолоджуватися звуковими доріжками Dolby Atmos без втрат із найкращою якістю звуку, вам потрібно дивитися фільми Dolby Atmos на дисках Blu-ray або 4K Blu-ray. Такі студії, як Disney, Warner Brothers, 20th Century Fox, Lionsgate і Sony, підтримують Dolby Atmos на Blu-ray.

Де знайти музику Dolby Atmos?

Деякі виконавці зараз зводять свою музику за допомогою технології Dolby Atmos, а деякі старі альбоми були реміксовані за допомогою цього формату. Amazon Music Unlimited , Apple Music і Tidal  пропонують музику в цьому форматі.

Переглядаючи альбоми та виконавців у кожному сервісі, ви побачите логотип Dolby Atmos поруч із піснями у цьому форматі. Однак підтримка Atmos у цих програмах часто обмежена певними пристроями, тому перевірте веб-сайт стримінгового сервісу, щоб дізнатися, чи ваш пристрій сумісний.

Чи підтримують відеоігри Dolby Atmos?

Так, кілька популярних відеоігор тепер пропонують підтримку звуку Dolby Atmos. Пристрої Xbox Series X, Xbox Series S, Xbox One X, Xbox One S і Windows 10/11 можуть підтримувати ігри з Dolby Atmos через сумісні акустичні системи, звукові панелі та навушники.

PS5 також може підтримувати ігри Atmos через сумісні акустичні системи та звукові панелі, але PlayStation 5 наразі не підтримує ігри Atmos через навушники.

Що таке DTS:X?

Хоча Dolby Atmos домінує на ринку ефектного аудіо, конкуруючий аудіобренд DTS має схожий формат із подібною технологією об’єктного мікшування та підтримкою аудіо за головою. Цей формат називається DTS:X.

DTS:X працює точно так само, як Dolby Atmos. Стандартну версію формату можна масштабувати до різноманітних налаштувань динаміків із підтримкою дискретних динаміків до 11.1, а також є версія DTS:X Pro, яка може масштабуватися до 30.2 дискретних динаміків. Аудіо над головою також підтримується за допомогою DTS:X через динаміки, розташовані в стелі або тих, що звучать вгору.

Підтримка DTS:X є на багатьох AV-ресиверах, які підтримують Dolby Atmos. Деякі звукові панелі також підтримують формат.

Але Dolby Atmos є більш поширеним. Крім того, контент в форматі Atmos набагато більш поширений, ніж DTS:X, особливо в потокових сервісах. Сервіс Bravia Core від Sony, ексклюзивний для телевізорів Sony, є єдиною помітною платформою потокового передавання, яка наразі підтримує DTS:X. На виставці CES 2024 компанія Disney Plus також оголосила про плани запровадити версію DTS:X для деяких із своїх потокових назв найближчим часом.

Підтримка DTS:X більш поширена на дисках Blu-ray і 4K Blu-ray, але все ще не така поширена, як Dolby Atmos. Такі студії, як Universal, Paramount, Lionsgate і Warner Brothers, пропонують доріжки DTS:X на вибраних дисках.

За матеріалами: Business Insider

The post Dolby Atmos: що це за формат об’ємного звуку, як він працює та як його слухати appeared first on .

Мозкові імплантати тестує низка фірм. Чому увага лише до Neuralink?

Помістити комп’ютер у чийсь мозок раніше здавалося краєм наукової фантастики. Сьогодні це реальність. Академічні та комерційні групи тестують пристрої «інтерфейсу мозок-комп’ютер», щоб люди з обмеженими можливостями могли функціонувати більш незалежно. Проте особлива увага дістається компанії Ілона Маска, Neuralink. Усе тому, що її шлях впровадження такої технології запустив дискусії про безпеку, етику та нейронауку.

У січні 2024 року Маск оголосив, що Neuralink імплантував свій перший чип у мозок людини. Видання The Conversation звернулося до двох вчених з Медичної школи Університету Вашингтона – Ненсі Джекер, спеціаліста з біоетики , та Ендрю Ко, нейрохірурга, який імплантує мозкові чипи, щоб висловити їхні думки щодо етики цього нового горизонту в нейронауці.

Як працює мозковий чип?

Пристрій розміром з монету від Neuralink під назвою N1 розроблено для того, щоб пацієнти могли виконувати дії, просто зосередившись на них, не рухаючи тілом.

Суб’єкти в дослідженні компанії PRIME (скорочення від Precise Robotically Implanted Brain-Computer Interface – точний роботизовано імплантований мозково-комп’ютерний інтерфейс) піддаються операції, щоб розмістити пристрій у частині мозку, яка контролює рух. Чип записує та обробляє електричну активність мозку, а потім передає ці дані на зовнішній пристрій, наприклад телефон або комп’ютер.

Зовнішній пристрій «розшифровує» мозкову активність пацієнта, навчаючись пов’язувати певні шаблони з метою пацієнта: переміщенням комп’ютерного курсору вгору по екрану, наприклад. З часом програмне забезпечення може розпізнавати схему нейронної активації, яка постійно виникає, коли учасник уявляє це завдання, а потім виконувати завдання за людину.

Поточні випробування Neuralink зосереджені на тому, щоб допомогти людям з паралізованими кінцівками керувати комп’ютерами або смартфонами.

Інтерфейси «мозок-комп’ютер», які зазвичай називають BCI, також можна використовувати для керування такими пристроями, як інвалідні візки.

Кілька компаній тестують BCI. Чим відрізняється Neuralink?

Неінвазивні пристрої, розташовані на зовнішній стороні голови людини, використовувалися в клінічних випробуваннях протягом тривалого часу, але вони не отримали схвалення Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів для комерційного розвитку.

Існують інші мозково-комп’ютерні пристрої, які повністю імплантовані та бездротові.

Однак імплантат N1 поєднує в собі більше технологій в одному пристрої: він може націлюватися на окремі нейрони, записувати з тисяч місць у мозку та заряджати свою маленьку батарею бездротовим способом. Це важливі досягнення, які можуть дати кращі результати.

Чому Neuralink викликає критику?

У травні 2023 року Neuralink отримала схвалення комісії США по контролю за харчовими продуктами та ліками (FDA) для випробувань на людях. У січні 2024 року Маск оголосив про перше випробування компанії на людях на своїй платформі соціальних мереж X (раніше Twitter).

Інформації про імплантат, однак, мало, окрім брошури, спрямованої на залучення суб’єктів випробувань. Neuralink не зареєструвався на ClinicalTrials.gov, як це прийнято та вимагають деякі академічні журнали .

Деякі вчені стурбовані відсутністю прозорості. Обмін інформацією про клінічні випробування важливий, оскільки він допомагає іншим дослідникам дізнатися про сфери, пов’язані з їхніми дослідженнями, і може покращити лікування пацієнтів. Академічні журнали також можуть упереджено ставитися до позитивних результатів, заважаючи дослідникам вчитися на невдалих експериментах.

Співробітники Центру Гастінгса, аналітичного центру з біоетики, попередили, що бренд Маска «наука через прес-релізи», хоча й стає все більш поширеним, не є наукою. Вони радять не покладатися на те, що хтось із величезною фінансовою зацікавленістю в результатах дослідження буде єдиним джерелом інформації.

Коли наукові дослідження фінансуються державними установами або філантропічними групами, їх метою є сприяння суспільному благу.

Neuralink, з іншого боку, втілює модель приватного капіталу, яка стає все більш поширеною в науці. Компанії, які об’єднують кошти приватних інвесторів для підтримки наукових досягнень, можуть прагнути робити добро, але вони також прагнуть максимізувати прибуток, що може суперечити найкращим інтересам пацієнтів.

У 2022 році Міністерство сільського господарства США розслідувало жорстоке поводження з тваринами в Neuralink, згідно зі звітом Reuters, після того, як співробітники звинуватили компанію в поспішних тестах і невдалих процедурах на тестових тваринах у змаганні за результати.

Перевірка агентства не виявила порушень, згідно з листом секретаря USDA до законодавців, з яким ознайомилося Reuters. Однак секретар зазначив несприятливий хірургічний випадок у 2019 році, про який Neuralink повідомила сама.

В окремому випадку, про який також повідомляє Reuters, Департамент транспорту оштрафував Neuralink за порушення правил перевезення небезпечних матеріалів, включаючи легкозаймисту рідину.

Які ще етичні питання піднімає Neuralink?

Коли інтерфейси «мозок-комп’ютер» використовуються, щоб допомогти пацієнтам функціонувати більш незалежно, наприклад, допомагаючи їм спілкуватися чи пересуватися, це може значно покращити якість їхнього життя. Зокрема, це допомагає людям відновити відчуття власної волі чи автономії – один із ключових принципів медичної етики.

Якими б добрими намірами не були медичні втручання, вони можуть призвести до небажаних наслідків. Що стосується BCI, вчені та фахівці з етики особливо стурбовані можливістю крадіжки особистих даних, злому паролів і шантажу. Враховуючи те, як пристрої отримують доступ до думок користувачів, також існує ймовірність того, що їх автономією можуть маніпулювати треті сторони.

Етика медицини вимагає від лікарів допомагати пацієнтам, зводячи до мінімуму потенційну шкоду. Окрім помилок і ризиків для конфіденційності, вчені хвилюються щодо потенційних негативних наслідків повністю імплантованого пристрою, такого як Neuralink, оскільки компоненти пристрою нелегко замінити після імплантації.

Розглядаючи будь-яке інвазивне медичне втручання, пацієнти, постачальники та розробники шукають баланс між ризиком і користю. За нинішнього рівня безпеки та надійності переваги постійного імплантату мають бути великими, щоб виправдати невизначені ризики.

Утім, щойно компанія перестає вважати імплантат прибутковим, його користувачі опиняються в гіршому положенні, ніж були до встановлення. Адже до їхнього стану додаються проблеми від імплантату.

Що далі?

На даний момент випробування Neuralink зосереджені на пацієнтах з паралічем. Однак Маск сказав, що його кінцева мета для BCI полягає в тому, щоб допомогти людству, включаючи здорових людей, йти в ногу зі штучним інтелектом.

Це викликає питання щодо іншого основного принципу медичної етики: справедливості. Деякі типи інтерфейсу «мозок-комп’ютер» можуть посилити соціальну нерівність, якщо лише заможні громадяни матимуть доступ до вдосконалень.

Однак, що викликає більше занепокоєння, так це можливість того, що пристрій може бути все більш корисним для людей з обмеженими можливостями, але стане недоступним через втрату фінансування досліджень.

Для пацієнтів, чий доступ до пристрою пов’язаний із дослідженням, перспектива втратити доступ після закінчення дослідження може бути руйнівною. Це викликає гострі питання про те, чи є взагалі етичним надавати ранній доступ до проривних медичних втручань до того, як вони отримають повне схвалення FDA.

Потрібні чіткі етичні та правові вказівки, щоб гарантувати, що переваги, які випливають із наукових інновацій, таких як мозковий чип Neuralink, збалансовані з безпекою пацієнтів і суспільним благом.

За матеріалами: The Conversation

The post Мозкові імплантати тестує низка фірм. Чому увага лише до Neuralink? appeared first on .

Современные гаджеты | Все права защищены © 2018
A SiteOrigin Theme