Якщо змінено оператора зв’язку, годинник продано або просто більше немає потреби у мобільному зв’язку на зап’ясті, рано чи пізно виникає питання, як видалити eSIM на Apple Watch, не порушивши роботу інших функцій. Хороша новина полягає в тому, що Apple передбачає кілька чітких способів видалення тарифного плану. Потрібно лише розуміти, у якому випадку слід видалити сам план, а в якому – повністю стерти годинник.

Як працюють тарифні плани на Apple Watch

Apple Watch не обробляє eSIM як звичайну SIM-карту, яку можна фізично вийняти з пристрою. Мобільний тарифний план прив’язаний до Apple ID, iPhone та оператора зв’язку.

Якщо мобільний зв’язок усе ще використовується і потрібно лише змінити його поведінку або налаштування, варто спершу розібратися з принципами використання стільникового зв’язку на Apple Watch. Це дозволяє чітко усвідомити, який саме елемент буде видалено в процесі.

Видалення eSIM лише з годинника

У випадку, якщо годинник має й надалі використовуватися, але без мобільного зв’язку, виконується така процедура:

• Відкрити застосунок Watch на iPhone

• Перейти в розділ «Мій годинник» → «Стільниковий зв’язок»

• Торкнутися поточного тарифного плану

• Вибрати опцію «Видалити план [оператора]»

• Підтвердити дію

Ця процедура видаляє eSIM-профіль із годинника, але не скасовує автоматично оплату послуг у оператора. У більшості випадків необхідно окремо зв’язатися з оператором, щоб припинити нарахування платежів. Цей нюанс часто ігнорується, після чого рахунки продовжують надходити вже за фактичної відсутності послуги на пристрої.

Видалення eSIM разом із повним стиранням Apple Watch

Якщо годинник планується продати, подарувати або передати іншій особі, правильним рішенням є повне стирання даних із одночасним видаленням eSIM.

Дії виконуються з iPhone:

• Відкрити застосунок Watch

• Перейти в розділ «Мій годинник»

• Торкнутися назви свого годинника

• Натиснути кнопку інформації (i)

• Вибрати «Роз’єднати Apple Watch»

• Під час підтвердження вибрати опцію видалення стільникового тарифного плану

У процесі роз’єднання вимикається блокування активації та розривається зв’язок годинника з Apple ID. Саме цей етап є критично важливим у разі передачі пристрою іншому власнику. Пропуск цього кроку створює численні проблеми для наступного користувача та, як правило, вимагає неприємної додаткової комунікації.

Коли доцільне повне скидання налаштувань

Іноді тарифний план не видаляється коректно, годинник працює нестабільно або пристрій змінює власника. У таких випадках повне скидання налаштувань разом із видаленням плану є більш чистим і надійним рішенням, ніж спроби обмежитися тільки вилученням eSIM.

Можна скористатися стандартними процедурами перезапуску, примусового перезапуску або повного скидання Apple Watch, а згодом, у разі потреби, повторно додати мобільний зв’язок. Це займає більше часу, проте дозволяє уникнути залишкових конфліктів у налаштуваннях і прив’язках, які інакше можуть переслідувати пристрій ще довго.

The post Як видалити eSIM на Apple Watch appeared first on .

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
Lexus створює автомобілі, що поєднують динаміку, тишу та виняткову увагу до деталей. Кожна модель бренду має власний характер, але всі вони побудовані навколо однієї філософії — комфорту, якості та впевненості на дорозі. Сучасний модельний ряд Lexus дає можливість підібрати та купити новий Лексус https://www.kyiv-airport.lexus.ua/new-cars для будь-якого стилю життя: від міського кросовера до представницького седана чи електричного SUV.

Седани для тих, хто цінує спокій і точність

Якщо головне для вас — комфорт у русі, плавність ходу та елегантність, зверніть увагу на седани Lexus. Модель ES поєднує класичні пропорції, сучасні технології безпеки та вибір між бензиновим і гібридним двигуном. Автомобіль підходить тим, хто проводить багато часу за кермом і очікує від авто відчуття стабільності та тиші.

Автосалон Лексус у Києві https://www.kyiv-airport.lexus.ua/ пропонує професійну консультацію щодо характеристик кожної версії, а також випробування різних конфігурацій під час тест-драйву. Це допоможе оцінити, як автомобіль поводиться на міських вулицях і трасі, перш ніж купити Лексус, який ідеально впишеться у ваш ритм життя.

Серед переваг седанів Lexus:

• Плавний хід завдяки оптимізованій підвісці;
• Безшумний салон, створений за принципом акустичного комфорту;
• Інтелектуальні системи допомоги водієві, що підтримують концентрацію під час руху.

SUV для активного темпу

Кросовери Lexus створені для тих, хто шукає універсальність і впевненість у будь-яких умовах. Компактний NX підходить для щоденних поїздок містом, поєднуючи сучасний дизайн з економічністю гібридного двигуна. Модель RX — еталон класу SUV, де простір, технології та плавність керування поєднані у збалансованому форматі.

Для подорожей на великі відстані та підкорення складних маршрутів призначені GX і LX. Вони забезпечують високий кліренс, потужні двигуни та продуману ергономіку. У таких моделях легко відчути справжній потенціал бренду — витривалість і розкіш в одному просторі.

Кросовери Lexus вирізняються такими особливостями:

• Повнопривідні системи з електронним керуванням тягою;
• Висока посадка та чудова оглядовість;
• Салон, адаптований до тривалих поїздок та сімейного використання.

Майбутнє в русі

Lexus активно розвиває напрям електрифікації, пропонуючи гібридні та електричні рішення нового покоління. Компактний LBX створений для міста, поєднуючи маневровість і економічність. Повністю електричний RZ демонструє, як може виглядати динаміка без викидів з точним керуванням і високим запасом ходу.

Для тих, хто прагне максимального комфорту під час ділових подорожей, представлено LM — просторий мінівен бізнес-класу з інтер’єром, подібним до лаундж-зали. Це рішення для клієнтів, які цінують тишу, приватність і технології найвищого рівня.

Серед електрифікованих рішень Lexus:

• Гібриди нового покоління з розумним розподілом потужності;
• Електричні моделі з адаптивними системами керування;
• Сучасні технології рекуперації енергії, що підвищують ефективність.

Також варто зазначити, що весь модельний ряд доступний в офіційному дилерському центрі «Лексус Київ Аеропорт» — сучасному просторі, де клієнти можуть випробувати автомобілі, отримати консультації експертів і скористатися повним спектром сервісних послуг. Це місце, де філософія Lexus відчувається в кожній деталі від першої зустрічі до моменту, коли ви натискаєте кнопку запуску свого авто.

The post Модельний ряд Lexus: який автомобіль найкраще відповідає вашим потребам? appeared first on .

Vodafone Україна продовжує масштабне оновлення тарифної лінійки у межах інтеграції України у єдиний роумінговий простір Європейського Союзу. Уже з 1 січня 2026 року для більшості контрактних і бізнес-тарифів Vodafone запроваджується принцип «Роумінг як вдома» – користування мобільним зв’язком у країнах ЄС на тих самих умовах, що й в Україні, без додаткових оплат.

Що це означає для контрактних абонентів:

Без додаткової плати абоненти зможуть використовувати хвилини і частину гігабайт з загального обсягу як в Україні, так і під час перебування в країнах Європейського Союзу.

Основні принципи для українських номерів Vodafone:

• Безлімітні вхідні дзвінки як в Україні, так і в ЄС;
• Пакетні хвилини для дзвінків на українські мережі та SMS діють також і в ЄС – вихідні дзвінки в Україну та по країні перебування;
• Частину пакетних гігабайт можна використовувати як в Україні, так і в ЄС;
• Однакова вартість понад пакетних хвилин, МБ та SMS.

Для яких тарифів діє оновлення

Принцип «Роумінг як вдома» буде впроваджено для тарифів Vodafone Business, Vodafone Red та для тарифів лінійки Vodafone GigaCombo 3-в-1, які поєднують мобільний зв’язок, домашній інтернет та телебачення.

Також оновлення торкнеться тарифів для передачі даних між пристроями – зокрема, IoT Pro.

Як дізнатись про зміни у своєму тарифі:

Усі абоненти отримають починаючи з 22 грудня персональне повідомлення із інформацією про зміни у кожному тарифі. Перелік оновлених умов з усіма деталями також буде опублікований на сторінці кожного тарифу – не пізніше, ніж за тиждень до початку змін.

Vodafone і надалі працює над тим, щоб абоненти залишалися на зв’язку без кордонів – зручно, прозоро та на європейських умовах.

The post Vodafone впроваджує принцип «Роумінг як вдома» у контрактних та бізнес тарифах appeared first on .

Файли cookies давно стали однією з найбільших незручностей для інтернет-користувачів. Постійні спливаючі повідомлення з вимогою уваги заважають виконувати потрібні дії, доки не буде натиснуто погодження або відмову.

Все це подається як захист приватності, хоча cookies є лише однією частиною того, як онлайн-діяльність відстежується.

З’явилася можливість позбутися необхідності постійно натискати на спливаючі вікна щодо cookies завдяки розширенню з орієнтацією на приватність під назвою Consent-O-Matic (https://github.com/cavi-au/Consent-O-Matic).

Забезпечення автоматизованого проходження cookie-попапів

Розширення проходить крізь заплутані механізми згоди і дає можливість пришвидшити доступ до потрібного контенту. Окрема опція захисту від cookie-повідомлень надається також у налаштуваннях браузера DuckDuckGo.

Раніше використовувалися інші розширення для Chrome, однак вони не завжди працювали належним чином.

I don’t care about cookies дозволяло зменшити кількість взаємодій зі спливаючими вікнами, проте не приділяло уваги приватності. Це розширення часто приймало всі cookies лише для того, щоб прибрати повідомлення з екрана.

Consent-O-Matic застосовує підхід, орієнтований на приватність, і дозволяє визначати, як саме розширення повинно поводитися з файлами cookies. Воно розроблене для уникнення ситуацій, коли спливаюче вікно створене таким чином, що користувач може погодитися з усім лише для того, щоб його закрити.

Розширення також уміє розпізнавати основних постачальників систем управління cookie-згодами. Значна частина сайтів та онлайн-сервісів використовує сторонні рішення для управління cookies та відповідними попапами, оскільки це полегшує дотримання вимог GDPR, CCPA та інших норм щодо збору даних.

Налаштування преференцій у Consent-O-Matic

Проблема багатьох розширень полягає в тому, що вони не приділяють достатньої уваги приватності і працюють надто агресивно. У випадку з I don’t care about cookies розширення інколи приймало cookies замість того, щоб відхиляти їх, щоб забезпечити роботу сайту. Хоча метою є автоматизація процесу, можливість обирати вручну все ж важлива.

У Consent-O-Matic реалізований інший підхід. Якщо розширення не може одразу визначити найкращий варіант, воно обирає налаштування, які забезпечують максимальний рівень приватності. Це працює у поєднанні з параметрами, доступними користувачу. За замовчуванням увесь тип відстеження відхиляється.

Доступні такі категорії налаштувань:

• Преференції та функціональність: дозволяє сайтам зберігати персональні налаштування та інформацію, включно з іменем і регіоном.

• Продуктивність та аналітика: дозволяє збирати дані про використання сайтів.

• Зберігання та доступ до інформації: стосується збереження даних на пристрої, таких як ідентифікатори та cookies.

• Вибір, доставлення та звітність щодо контенту: дозволяє поєднувати інформацію з попередньо зібраними даними.

• Вибір, доставлення та звітність щодо реклами: дозволяє збір даних, пов’язаних із рекламою, зокрема для показу персоналізованих оголошень.

• Інші цілі: збір даних, які не входять до попередніх категорій.

Якщо всі ці опції вимкнені, Consent-O-Matic намагається відхиляти будь-які прохання про збереження cookies, максимально зберігаючи приватність.

Налаштування власних правил

Ще однією позитивною рисою Consent-O-Matic є можливість створювати власні правила для блокування конкретних cookies або інших форм збору даних. Хоча розширення автоматично розпізнає більшість cookies, завжди можуть траплятися нестандартні випадки.

Проте створення власного правила не є простим процесом. Сторінка створення правил містить значний обсяг інформації і не завжди зрозуміло пояснює, які дані потрібні.

Одним з основних завдань є визначення конкретної назви контейнера cookies, що можна виконати через інструмент Inspect у браузері або натисканням клавіші F12 та наведенням на форму згоди. Після цього потрібно визначити дії, які необхідно виконати, логіку процедури надання згоди та інші параметри.

The post Як прибрати спливаючі вікна щодо cookies на сайтах appeared first on .

Уявне місто в Перу, Ейфелева вежа в Пекіні: дедалі більше мандрівників використовують інструменти на кшталт ChatGPT для складання маршрутів — і в результаті потрапляють у місця, яких не існує.

Мігель Анхель Гонгора Меса, засновник і директор Evolution Treks Peru, перебував у сільському перуанському містечку, готуючись до походу через Анди, коли почув дивну розмову. Двоє туристів без супроводу жваво обговорювали свої плани вирушити самостійно у гори до так званого «Священного каньйону Гумантай».

«Вони показали мені скриншот — текст був упевнений, барвистий, але неправдивий. Ніякого Священного каньйону Гумантай не існує, — пояснив Гонгора Меса. — Назва є комбінацією двох різних місць, що не мають нічого спільного з описом. Турист заплатив майже 160 доларів (118 фунтів стерлінгів), щоб дістатися до сільської дороги поблизу Моллепати без гіда і, фактично, без пункту призначення».

За його словами, така, здавалося б, дрібна помилка могла коштувати цим мандрівникам життя. «Подібна дезінформація в Перу небезпечна, — зазначив він. — Висота, кліматичні умови й доступність стежок мають бути ретельно сплановані. Коли використовується програма на кшталт ChatGPT, яка комбінує зображення й назви, створюючи вигадану реальність, людина може опинитися на висоті 4000 метрів без кисню і без зв’язку».

За лічені роки інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT, Microsoft Copilot і Google Gemini, перетворилися з цікавинки на невід’ємну частину планування подорожей для мільйонів людей. Згідно з одним із опитувань, 30% міжнародних туристів уже користуються генеративними AI-сервісами та спеціалізованими сайтами на кшталт Wonderplan і Layla для організації поїздок.

Хоча ці програми здатні надавати корисні поради, коли працюють належним чином, у випадках збоїв вони можуть завести людей у фрустраційні або навіть небезпечні ситуації. Деякі мандрівники вже зіткнулися з тим, що прибувають у місця, про які штучний інтелект повідомив неправдиві дані, або взагалі до локацій, які існують лише у «уяві» алгоритму.

Дана Яо та її чоловік відчули це на власному досвіді. Вони скористалися ChatGPT, щоб спланувати романтичний підйом на гору Місен на японському острові Іцукусіма. Після прогулянки містечком Міядзіма без проблем, подружжя вирушило о 15:00, щоб встигнути піднятися на вершину до заходу сонця — саме так радив ChatGPT.

«Саме тоді почалися проблеми, — розповіла Яо, авторка блогу про подорожі Японією. — Ми підійшли до станції канатної дороги, щоб спуститися вниз, як і рекомендувалося. ChatGPT повідомив, що остання поїздка — о 17:30, але насправді канатна дорога вже не працювала. Ми залишилися на вершині гори».

У статті BBC за 2024 рік повідомлялося, що сервіс Layla короткий час радив користувачам відвідати «Ейфелеву вежу в Пекіні» та пропонував британському туристу марафонський маршрут через північ Італії, який був повністю нереальним. «Маршрути не мали жодного сенсу, — зазначив мандрівник. — Ми б витратили більше часу на дорогу, ніж на сам відпочинок».

Згідно з іншим опитуванням 2024 року, 37% користувачів, які використовували AI для планування поїздок, заявили, що система не надає достатньо інформації, а близько 33% повідомили, що рекомендації містили неправдиві дані.

Причини цього криються у способі, яким штучний інтелект формує відповіді. Як пояснив Рейїд Гані, почесний професор машинного навчання в Carnegie Mellon University, хоча такі програми можуть здаватися раціональними та корисними, їхня модель роботи не гарантує достовірності.

«Вона не розрізняє поради з подорожей, маршрути чи рецепти, — пояснив Гані. — Вона просто знає слова. І продовжує видавати слова, які звучать правдоподібно, створюючи ілюзію реальності. Саме це і є джерелом більшості проблем».

Великі мовні моделі, як-от ChatGPT, працюють шляхом аналізу гігантських обсягів тексту й комбінування слів і фраз, які статистично здаються доречними. Іноді це дає цілком точну інформацію, а іноді породжує те, що фахівці називають «галюцинацією» — випадки, коли система просто вигадує. Але оскільки інтерфейс подає вигадані й реальні відповіді однаково, користувачам часто важко розрізнити правду й вигадку.

У випадку з «Священним каньйоном Гумантай» Гані вважає, що програма просто поєднала кілька слів, які, на її «думку», пасували до регіону. Аналіз даних не дає системам реального розуміння фізичного світу, тому ChatGPT може легко сплутати «легку прогулянку на 4000 метрів» містом із підйомом на гору тієї ж висоти — ще до того, як з’являється проблема дезінформації.

У статті Fast Company нещодавно описано інцидент, коли пара вирушила до «мальовничої канатної дороги в Малайзії», яку побачила у TikTok, але на місці виявилося, що такої споруди не існує. Відео виявилося повністю створеним штучним інтелектом — чи то для залучення переглядів, чи з інших незрозумілих причин.

Такі випадки є частиною ширшого явища, коли впровадження AI поступово змінює сприйняття реальності. У серпні 2024 року контентмейкери помітили, що YouTube без дозволу використовує AI для «редагування» їхніх відео, змінюючи одяг, волосся та навіть риси обличчя реальних людей. А Netflix на початку 2025 року зазнав критики за спроби «ремастерити» старі ситкоми — через що обличчя улюблених зірок 1980–1990-х стали спотвореними. Усе частіше такі «невидимі» правки роблять реальність схожою на відполірований світ ілюзій, і подорожі не є винятком.

Хав’єр Лабурт, ліцензований психотерапевт і прихильник ідеї подорожей як засобу покращення психічного здоров’я та міжособистісних зв’язків, побоюється, що такі тенденції можуть звести нанівець користь, яку мандри приносять людині. На його думку, подорожі — це унікальна можливість зустрічати людей з інших культур, вчитися на власному досвіді, розвивати емпатію та розуміння. Але коли AI «галюцинує» і подає дезінформацію, він формує хибне уявлення про місце ще до того, як мандрівник вирушає туди.

Зараз існують спроби регулювати спосіб, у який AI подає інформацію користувачам, зокрема пропозиції ЄС і США щодо впровадження водяних знаків або інших маркерів, що вказували б, коли контент створено чи змінено за допомогою штучного інтелекту. Але, як зазначає Гані, це складна боротьба: «Є багато роботи з виявлення дезінформації: як її розпізнати, як допомогти людям ідентифікувати її. Але сьогодні більш надійним рішенням є не запобігання, а пом’якшення наслідків».

Навіть якщо подібні правила будуть ухвалені, вони не допоможуть у ситуації, коли чат-бот вигадує інформацію прямо під час діалогу. Експерти, включно з генеральним директором Google Сундаром Пічаї, вважають, що галюцинації є «невід’ємною рисою» великих мовних моделей, таких як ChatGPT чи Gemini. Тому, користуючись AI, потрібно залишатися пильним.

Гані радить формулювати запити якомога конкретніше та перевіряти абсолютно все. Водночас він визнає, що у випадку з подорожами це складніше, адже люди часто запитують про місця, з якими не знайомі. Проте якщо порада здається занадто ідеальною — її варто перевірити двічі. Зрештою, час, витрачений на перевірку інформації, може виявитися не меншим, ніж під час звичного самостійного планування.

Для Лабурта запорука вдалої подорожі — з AI чи без нього — полягає у відкритому ставленні до світу та здатності адаптуватися, коли щось іде не за планом. «Спробуйте не зосереджуватися на розчаруванні через те, що вас обманули, — радить він. — Якщо ви вже там, подумайте, як можна обернути ситуацію на користь. Адже ви все одно у подорожі, і це вже чудово».

За матеріалами: BBC

The post Планування подорожей за допомогою штучного інтелекту: користуйтеся лише коли вам не вистачає пригод appeared first on .

Коли ринок персональних комп’ютерів лише формувався у 1980–1990-х роках, його розвиток характеризувався стрімким і майже безперервним зростанням. Воно було зумовлене одночасним здешевленням апаратного забезпечення, поширенням офісної автоматизації та появою програмного забезпечення, що робило персональний комп’ютер універсальним інструментом для роботи, навчання і дозвілля. За даними історичних оглядів IDC і Gartner, у період з початку 1990-х до кінця 2000-х років глобальні поставки ПК зростали майже щороку, а у 2011 році вперше перевищили 360 мільйонів одиниць на рік. У ті часи здавалося, що персональний комп’ютер став базовим елементом сучасного домогосподарства та робочого середовища і ринок продовжить стрімко зростати, щоб у кожного дійсно був свій комп’ютер.

Однак уже в середині 2010-х років ця динаміка почала змінюватися, оскільки темпи зростання поступово зійшли нанівець, а згодом трансформувалися у тривалу фазу стагнації, яка, за винятком короткочасного сплеску під час COVID-19 триває й дотепер.

Згідно з даними Gartner, у 2019 році світові поставки ПК скоротилися до приблизно 261 мільйона одиниць, що було суттєво нижче пікових показників попереднього десятиліття, а пандемійне зростання 2020–2021 років, коли обсяги знову перевищили 340 мільйонів одиниць, мало радше вимушений характер і було пов’язане з масовим переходом на дистанційну роботу та навчання, ніж із відновленням довгострокового попиту.

Уже у 2023 році ринок відкотився до рівня близько 242–245 мільйонів поставлених ПК, що означало падіння майже на третину порівняно з піком 2021 року, тоді як зростання у 2024 році на рівні приблизно одного відсотка аналітики розглядають як технічну стабілізацію, а не як початок нового циклу росту.

Однією з ключових причин цієї трансформації стала фундаментальна зміна структури споживчого попиту, оскільки з початку 2010-х років смартфон поступово перетворився на основний персональний обчислювальний пристрій для значної частини користувачів. Виявилося, що більшість людей у світі не потребують повноцінного комп’ютера.

За даними Pew Research Center і низки галузевих досліджень, у багатьох розвинених країнах смартфон є єдиним комп’ютерним пристроєм для 15–25 відсотків користувачів. Навіть серед тих, хто має ПК, частота його активного використання знижується, оскільки споживання контенту, комунікація і базові офісні операції дедалі частіше виконуються на мобільних платформах.

Дехто аргументує цю тенденцію тим, що комп’ютери начебто дорожчі за смартфон. Але сьогодні навіть доступні смартфони коштують $200-300, що є на рівні вартості бюджетного ноутбука з повноцінною десктопною ОС. Середня ціна флагманського смартфона у 2023–2024 роках коливається у межах 800–1200 доларів, що співмірно або навіть вище за вартість флагманського ноутбука.

Значущій кількості користувачів потрібний лише інструмент споживання контенту, для чого вистачає дуже функціонально обмеженої мобільної ОС Android та iOS на смартфоні

На тлі цих змін структурна криза у сегменті пам’яті, яка розгортається у 2025 році, може стати каталізатором подальшого звуження ринку ПК, оскільки саме оперативна пам’ять і накопичувачі є критично важливими компонентами, що безпосередньо впливають на собівартість і кінцеву ціну комп’ютерів.

Основною причиною є не класичний дефіцит виробничих потужностей, а перерозподіл ресурсів на користь високоприбуткових сегментів, пов’язаних із хмарними обчисленнями для штучного інтелекту, де попит на HBM і серверну пам’ять зростає значно швидше, ніж у споживчому секторі.

Аналітика XDA Developers і PCWorld вказує на те, що такі компанії, як Micron, Samsung і SK Hynix, дедалі відвертіше декларують пріоритетність AI-напрямків, оскільки маржинальність HBM для дата-центрів у кілька разів перевищує маржинальність споживчої DRAM і NAND.

Micron оголосила про повний вихід з ринку пам’яті для персоналних ПК (бренд Crucial), що стало показовим сигналом для ринку, оскільки воно свідчить про те, що навіть великі виробники більше не вважають масовий ПК стратегічно важливим сегментом у довгостроковій перспективі.

У результаті цього OEM-виробники комп’ютерів стикаються з подвійним тиском, адже з одного боку зростає вартість комплектуючих, а з іншого боку платоспроможний попит залишається обмеженим, що знижує можливість просто перекласти ці витрати на кінцевого споживача.

Додатковим фактором, який підсилює цю тенденцію, є зміна інвестиційних пріоритетів у суміжних сегментах, зокрема у сфері графічних процесорів, де, за даними фінансових звітів Nvidia, доходи від дата-центрів і AI-прискорювачів у кілька разів перевищили доходи від ігрових GPU для ПК. Аналітичні сценарії припускають, що навіть часткове зниження уваги до класичного ПК-геймінгу може призвести до зменшення тиску, який упродовж двох десятиліть був одним із головних стимулів для оновлення персональних комп’ютерів у споживчому сегменті.

У сукупності ці процеси формують ситуацію, за якої ринок персональних комп’ютерів поступово втрачає універсальний характер і трансформується у нішевий сегмент, орієнтований на професіоналів, розробників, інженерів і частину ентузіастів, тоді як масовий користувач виявляється заблокованим в смартфоні і хмарних сервісах.

У цьому контексті криза пам’яті не є ізольованим явищем, а виступає прискорювачем структурних змін, які вже тривалий час визрівали у галузі, і саме тому її можна розглядати як потенційний початок кінця класичної ери ПК у тому вигляді, в якому вона існувала протягом останніх тридцяти років.

The post Криза пам’яті стане початком кінця ери ПК? Розмірковуємо за цю версію appeared first on .

Чим більше програм налаштовано на автоматичний запуск разом із системою, тим довше триває завантаження комп’ютера. Це особливо відчутно на пристроях зі старішим обладнанням. Наведено різні способи виявлення та відключення застосунків автозапуску, що дозволяє прискорити завантаження системи.

Керування автозапуском через Диспетчер завдань

Найпростішим способом керування застосунками автозапуску є використання вбудованого застосунку Диспетчер завдань. Для його відкриття необхідно натиснути правою кнопкою миші на панелі завдань і вибрати пункт Диспетчер завдань, або знайти його через панель пошуку у меню Пуск.

За замовчуванням Диспетчер завдань відкривається на вкладці Процеси, однак для керування застосунками автозапуску потрібно перейти на вкладку Застосунки автозапуску. У цьому розділі відображається перелік застосунків, їхній поточний стан (увімкнено чи вимкнено), а також рівень впливу на час завантаження системи. У куті також відображається час останнього запуску системи.

Першочергово доцільно вимкнути ті застосунки, що позначені як такі, що мають великий вплив на автозапуск. Наприклад, система може бути налаштована на автоматичний запуск Microsoft Edge. Цей браузер запускає 24 процеси, які можна переглянути, розгорнувши їх за допомогою відповідного значка. Якщо застосунок не використовується, немає потреби у його автозапуску. Для відключення достатньо натиснути правою кнопкою на процес msedge.exe та вибрати Вимкнути. Альтернативно можна скористатися кнопками Увімкнути або Вимкнути у верхній панелі інструментів.

Перевірка папок та налаштувань автозапуску

Якщо доступ до Диспетчера завдань з будь-якої причини неможливий, у Windows 11 існує спеціальне меню для вмикання та вимикання застосунків автозапуску. Для цього потрібно перейти до Налаштування > Застосунки > Автозапуск, де відображається перелік застосунків із перемикачами. Потрібно вимкнути ті застосунки, які не мають запускатися разом із системою. Рекомендовано приділити увагу застосункам, позначеним як такі, що мають високий вплив, та не вимикати елементи, які справді необхідні.

Також можна вручну змінити вміст папок автозапуску у файловій системі. Для цього необхідно відкрити діалогове вікно Виконати за допомогою комбінації клавіш Windows+R. Далі потрібно ввести наступну команду:

shell:startup

Після цього відкриється папка, що містить усі ярлики застосунків автозапуску для поточного облікового запису. Видалення ярлика будь-якого застосунку у цій папці завадить йому запускатися автоматично під час завантаження системи.

Для керування автозапуском усіх облікових записів потрібно скористатися іншою командою:

shell:common startup

Після відкриття відповідної папки слід видалити ярлики небажаних застосунків.

Редагування реєстру

За відсутності досвіду роботи з редактором реєстру необхідно врахувати ризики. Некоректні зміни можуть порушити роботу системи. Рекомендовано проводити редагування лише у разі повного розуміння дій, а також створити точку відновлення системи.

Перевагою реєстру є те, що він містить повний перелік програм автозапуску, включно з тими, які не відображаються у Диспетчері завдань, у налаштуваннях системи або у папках автозапуску. Наприклад, таким способом можна заборонити автоматичний запуск служби Windows Update.

Щоб відкрити редактор реєстру, необхідно натиснути Windows+R, у діалоговому вікні ввести:

regedit

У лівій частині вікна відображається дерево файлів, де зберігаються всі ключі реєстру. Також є адресний рядок, у який можна вставити шлях для швидкого переходу. Для пошуку записів автозапуску потрібно вставити наступну адресу і натиснути Enter:

HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\Windows\CurrentVersion\Explorer\StartupApproved\Run

Цей розділ містить перелік застосунків, дозволених до автозапуску. Перед внесенням змін необхідно створити резервну копію. Для цього потрібно виділити папку StartupApproved, перейти до меню Файл > Експорт та зберегти копію з впізнаваною назвою.

У вкладених розділах розміщено перелік застосунків з числовими значеннями. Значення, що починається з 02, означає активний автозапуск, а значення, що починається з 03, означає заборону автозапуску. Для вимкнення автозапуску потрібно змінити значення 02 на 03. Для цього слід натиснути правою кнопкою миші на потрібний ключ, вибрати пункт Змінити, замінити 02 на 03 та зберегти зміну.

Щоб переглянути повний перелік застосунків, які будь-коли були у автозапуску або все ще перебувають у ньому, потрібно перейти за цим шляхом:

HKEY_CURRENT_USER\Software\Microsoft\Windows\CurrentVersion\Run

У цьому розділі зазвичай зберігаються записи, які не відображаються у Диспетчері завдань або у меню налаштувань. Після створення резервної копії можна видалити будь-який ключ, щоб заблокувати автоматичний запуск відповідного застосунку.

Видалення ключа реєстру у цьому розділі повністю заборонить автоматичний запуск відповідного застосунку.

Використання Autoruns від Microsoft

Autoruns є безпечнішим та зручнішим інструментом для керування задачами автозапуску, а також запланованими програмами, які не відображаються у налаштуваннях Windows або у меню автозапуску Диспетчера завдань. Інструмент можна завантажити з офіційного сайту Microsoft, розпакувати архів ZIP у будь-яку папку та запустити без встановлення.

Після запуску потрібно дати застосунку час на заповнення переліку всіх програм. Перегляд можна фільтрувати за категоріями за допомогою кнопок у верхній частині вікна. Щоб заборонити автоматичний запуск певної програми, достатньо зняти позначку поруч із її назвою.

Застосувавши один або декілька з наведених способів, можна повністю контролювати автозапуск у Windows та оптимізувати час завантаження системи.

The post Як зупинити застосунки, які сповільнюють запуск Windows appeared first on .

Багато користувачів добре знайомі з болем та дискомфортом, що виникає під час тривалого використання технічних пристроїв. Окрема увага привертається до явища, яке часто називають «смартфонним мізинцем» – болю від утримання смартфона, коли його вага спирається на мізинець. Цей дискомфорт може відчуватися у суглобах мізинця, а також поширюватися на кисть та зап’ясток. Оскільки сучасні смартфони мають дедалі більші дисплеї та є важчими через збільшені акумулятори, проблема з часом може ставати більш поширеною.

Позитивним є те, що від болю та поколювання можна позбутися, застосовуючи кілька простих технік. Пропонуються випробувані методи, які допомагають зменшити чи запобігти появі болю у мізинці під час користування смартфоном.

1. Розтяжки

Найчастіше біль помічається вже постфактум, коли м’язи та нерви встигають перенапружитися. Існують різноманітні види розтяжок, які можуть допомогти зменшити дискомфорт. Конкретний варіант залежить від симптомів та місця локалізації болю. Тривале утримування смартфона на мізинці може подразнювати ліктьовий нерв, особливо в ділянці зап’ястка. У такому разі доцільно виконувати розтяжки для зап’ястка, наприклад запропоновані у відповідних медичних рекомендаціях.

Якщо виникає судомний біль у м’язах долоні вздовж мізинцевої кістки, може допомогти легкий масаж цієї ділянки. У разі сильного болю або появи набряку варто звернутися до лікаря чи фізіотерапевта, оскільки симптоми можуть свідчити про інше захворювання.

2. Опора на подушку або ковдру під час користування смартфоном у ліжку

Щоб зменшити навантаження на мізинець і зап’ясток, варто надати смартфону додаткову опору. Незважаючи на рекомендації щодо уникнення використання телефону перед сном, багато людей усе одно користуються ним у ліжку. У такій ситуації для підтримки руки можна використовувати подушку або складену ковдру. Якщо подушка невелика, підійде м’яка іграшка, додаткова подушечка або будь-яка інша м’яка опора.

3. Використання смартфона двома руками

Утримання смартфона двома руками дозволяє рівномірніше розподілити його вагу, замість того щоб навантажувати один суглоб. Навіть якщо основна взаємодія із пристроєм відбувається великим пальцем однієї руки, друга рука може виконувати роль опори, що зменшує навантаження на мізинець.

4. Додаткова підтримка під час тривалого користування

Під час тривалого перегляду контенту, роботи з повідомленнями чи ігор доцільно підкласти подушку під зап’ясток, передпліччя або лікоть. Це допомагає не лише уникати напруження у кисті, але й знижує навантаження на шию, що є корисним для людей з хронічним болем у шиї або мігренями.

5. Вибір легших смартфонів

Вага смартфона безпосередньо впливає на ступінь навантаження на кисть. Під час тестування різних моделей помітно, що важчі пристрої значно швидше викликають втому та біль у мізинці. Тому при виборі нового смартфона доцільно враховувати не лише технічні характеристики, але й масу пристрою. Для користувачів, які часто відчувають біль у кистях, легший смартфон може бути практичнішим рішенням.

6. Використання PopSocket або інших тримачів

Різноманітні аксесуари для тримання смартфона, такі як PopSocket, кільця чи ремінці, допомагають змінити спосіб утримання пристрою. Це дозволяє зменшити тиск на мізинець та розподілити вагу більш рівномірно. Хоча такі аксесуари підходять не всім, вони можуть стати ефективним засобом для людей, яким подобається подібний тип тримачів.

7. Підставки та альтернативні екрани для перегляду контенту

Перегляд відео на смартфоні часто спричиняє збільшене навантаження на кисть. Якщо відео триває понад кілька хвилин, краще перейти на інший пристрій – ноутбук, телевізор або ПК. У разі відсутності альтернативного пристрою варто користуватися підставкою для смартфона. Це особливо корисно під час перегляду відео в ліжку, у дорозі чи в інших ситуаціях, коли руки не можуть залишатися розслабленими.

The post Як зменшити біль в мізинці від використання смартфона appeared first on .

Apple знову вирішила трохи змінити поведінку інтерфейсу, і в iOS 26.1 секундна стрілка на іконці застосунку Годинник у режимі низького енергоспоживання більше не рухається плавно, а клацає щосекунди, імітуючи роботу кварцового годинника.

Аналогічну поведінку отримали й аналогові циферблати нових моделей Apple Watch. У активному режимі секундна стрілка рухається плавно, а в режимі Always On переходить на покроковий рух. Для тих, кому більше подобається саме такий, кварцовий стиль, існує обхідний спосіб примусити годинник працювати так постійно.

Традиційно Apple Watch використовував плавний хід секундної стрілки на аналогових циферблатах, подібно до годинника з автоматичним механізмом. Це залишалося незмінним аж до Apple Watch Series 10. Дисплеї Apple Watch Series 10, Series 11 і Apple Watch Ultra 3 здатні оновлюватися з частотою один раз на секунду.

Ця можливість дала змогу постійно показувати час з секундами, однак секундна стрілка на аналогових циферблатах тепер змінює поведінку в залежності від режиму, перемикаючись між плавним рухом та клацанням. Хоча така реалізація має логіку, зміна між двома режимами інколи виглядає різко і не надто природно.

Якби існував вибір, можна було б встановити покроковий рух стрілки як стандартний. Можливо, така опція з’явиться у майбутніх версіях watchOS. Поки що є тимчасове рішення.

Оскільки клацання секундної стрілки використовується лише у режимі Always On, достатньо змінити лише одне налаштування, щоб частіше бачити саме цей режим. У застосунку Налаштування потрібно відкрити розділ Дисплей і яскравість та вимкнути параметр Підіймання для активації екрану.

Постійно працювати у такому режимі не варто. Основний недолік полягає у значному зниженні яскравості циферблата в неактивному стані. Також зникають одноручні жести на кшталт подвійного торкання для прокручування віджетів чи взаємодії зі сповіщеннями.

Однак це дозволяє надати годиннику відчутний характер кварцового аналогового пристрою. Екран усе одно можна розбудити дотиком, натисканням кнопки або прокручуванням Digital Crown.

Доступні й інші взаємодії: жест вниз відкриває Центр сповіщень, жест угору показує віджети, а натискання на ускладнення запускає відповідні застосунки без активації повного режиму дисплея. Раніше Always On не працював так гнучко, але Apple змінила поведінку у одному з оновлень системи.

Цей метод працює лише на Apple Watch Series 10, Series 11 та Apple Watch Ultra 3. На моделях без Always On Display вимкнення жесту підіймання просто залишить екран вимкнутим.

Деякі користувачі випробовують цей так званий режим «просто годинник» упродовж кількох днів, вмикаючи лише частину сповіщень і вимикаючи автостарт Live Activities. За потреби параметр підіймання можна увімкнути назад у будь-який момент, повернувши годинник до звичайної поведінки.

The post Як змусити Apple Watch цокати як кварцові годинники appeared first on .

Хоча протистояння між Android та iPhone вже давно є напруженим і затяжним, особливо з боку великих компаній, одна команда розробників намагається привнести у цей простір певну гармонію, створивши емулятор iPhone та iOS для Android та інших пристроїв. І хоча певні суттєві обмеження цього емулятора навряд чи змусили б когось масово відмовлятися від iPhone на користь Android у найближчий час, сам проєкт виглядає багатообіцяючим з точки зору повернення до життя низки потенційно давно забутих програм для iPhone.

Відкритий емулятор iOS під назвою touchHLE доступний для всіх, хто прагне поєднати найкраще з обох світів. На момент написання цього тексту емулятор працює лише з обмеженою кількістю програм із ранніх етапів історії iPhone, а певні технічні обмеження також не дозволяють розробникам додати підтримку версій iOS, що перейшли на 64-бітну архітектуру. Проте для тих, хто завжди вважав програми для iPhone кращими за програми для Android, touchHLE може виявитися цікавим експериментом.

Емулятор може стати привабливим способом дослідити ранні дні існування iPhone, що робить його варіантом для розгляду всіма, хто ностальгує за класичними іграми, такими як “Castle Smasher”, “I Love Katamari” та “Metal Gear Solid Touch”. Хоча це не забезпечить досвід, ідентичний запуску сучасних ігор на Android-смартфоні, проєкт здатен подарувати щонайменше кілька моментів справжньої ностальгії за ранніми версіями iPhone.

Чи можливо використовувати iOS на Android?

Запуск програм та ігор для iOS на Android дійсно можливий, але цей процес навряд чи можна назвати простим або стабільним. Емулятор touchHLE, доступний для Android, Windows та macOS, являє собою середовище імітації операційної системи iPhone, здатне запускати програми, призначені для iPhone та iPod touch на базі iPhone OS версій 2.x і 3.0, підтримка яких фактично завершилася приблизно у 2011 році.

Розробники touchHLE мають довгострокові плани щодо додавання підтримки iPhone OS 3.1, програм для iPad на базі iPhone OS 3.2, а також застосунків для iPhone OS 4.x. Водночас не варто очікувати, що touchHLE зможе працювати із сучасними програмами для iOS найближчим часом, якщо взагалі колись зможе. За словами самих розробників, емулятор, найімовірніше, завжди обмежуватиметься підтримкою 32-бітних застосунків, оскільки забезпечення одночасної сумісності з 32-бітною та 64-бітною архітектурою є занадто складним завданням для такої невеликої команди. Беручи до уваги, що iOS уперше отримала 64-бітний чип із появою Apple A7, не варто розраховувати на підтримку програм, новіших за епоху iPhone OS 6.

У зв’язку з цим можуть виникати складнощі із запуском більшості сучасних програм та ігор. При цьому розробники ведуть базу даних сумісних із touchHLE застосунків, у якій також зазначається рівень працездатності кожної програми в емуляторі. Оскільки команда розробників складається з волонтерів, розширення цієї бази та поява підтримки новіших версій iOS може зайняти значний проміжок часу.

Як встановити touchHLE

Перш ніж встановлювати touchHLE на Android-пристрій, необхідно переконатися, що на ньому активовано дозвіл на встановлення програм із невідомих джерел. Загальна послідовність дій виглядає таким чином:

• Відкрити додаток налаштувань.

• Перейти до розділу «Програми» або «Програми та сповіщення» на окремих моделях.

• За наявності натиснути на три крапки у верхньому правому куті або просто перейти до наступного кроку.

• Вибрати «Спеціальний доступ» або «Спеціальний доступ до програм», залежно від версії системи.

• Перейти до пункту «Встановлення невідомих програм».

• Вибрати веб-браузер, який використовується для завантажень.

• Переконатися, що для цього джерела дозволено встановлення програм.

Далі необхідно підготуватися до розпакування ZIP-файлу touchHLE на пристрої Android. Для цього знадобиться файловий менеджер. Якщо на пристрої він відсутній або невідомо, який застосунок використати, можна скористатися будь-яким доступним у системному магазині додатків файловим менеджером. Після цього можна переходити до розпакування та встановлення touchHLE.

• Завантажити останню версію touchHLE з офіційного репозиторію на платформі для розміщення коду.

• Відкрити файловий менеджер.

• Знайти ZIP-файл touchHLE. Найімовірніше, він буде знаходитися у папці «Завантаження».

• Вибрати ZIP-файл touchHLE.

• Натиснути «Розпакувати» та перевірити шлях, за яким будуть збережені добуті файли.

• Знайти отриманий APK-файл.

• Вибрати його та натиснути «Встановити».

Після цього необхідно впевнитися, що всі файли формату IPA, які містять програми для iOS, розміщені в каталозі touchHLE_apps. Для цього потрібно скористатися файловим менеджером та скопіювати файл IPA у каталог:
android/data/org.touchHLE/files/touchHLE-apps

Слід мати на увазі, що через певні системні обмеження в керуванні файлами можуть виникати труднощі з доступом до окремих директорій. У такій ситуації може знадобитися ознайомлення з додатковими рекомендаціями, опублікованими розробниками touchHLE на сторінці проєкту для Android.

The post Як запускати програми iOS на Android-смартфонах appeared first on .