Людиноподібні роботи уже б’ють один одному свої електронні обличчя, міняють собі батарейки, бігають навипередки з людьми. Але відомий робототехнік і засновник компанії iRobot Родні Брукс попереджає, що це інвестиційна «бульбашка» на ринку гуманоїдних роботів. І він не єдиний, хто про це говорить.

У нещодавньому есе Брукс звернув увагу на мільярди доларів венчурного капіталу, які вливаються у компанії, що розробляють гуманоїдів, такі як Figure. На його думку, попри величезні фінансові вливання, гуманоїдні роботи не зможуть навчитися справжньої спритності — тонких рухів руками, без яких вони фактично будуть марними.

Його позиція може здатися несподіваною, особливо для венчурних інвесторів, які активно фінансують цей напрям. Проте її поділяють і кілька венчурних фондів, що спеціалізуються на робототехніці, а також науковці в галузі штучного інтелекту, які останні місяці повідомляли TechCrunch, що не очікують широкого впровадження гуманоїдів у найближчі роки — а можливо, і впродовж наступного десятиліття

Проблеми

Фаді Саад, генеральний партнер венчурного фонду Cybernetix Ventures, який спеціалізується на робототехніці, а також колишній співзасновник MassRobotics, зазначив у коментарі TechCrunch, що окрім використання гуманоїдів у космосі замість астронавтів, значного ринку поки що не видно.

«Люди, які, ймовірно, раніше не бачили гуманоїдів або не стежили за тим, що відбувається в цій сфері, вражені поточними досягненнями. Але ми залишаємося дещо обережними й скептичними щодо реальних сценаріїв застосування та потенційних доходів», — сказав Саад.

Саад також висловив занепокоєння питаннями безпеки, особливо коли люди й гуманоїдні роботи працюють поруч. Потенційні ризики з’являються у виробничих цехах чи інших промислових середовищах, але, за його словами, вони особливо зростають, коли мова йде про появу гуманоїдів у домівках — саме на це орієнтуються багато компаній.

«Якщо така машина впаде на дитину чи домашню тварину — це небезпечно», — сказав він. — «І це лише один приклад серйозної проблеми, на яку мало хто звертає увагу. А ще постає питання: скільки людей узагалі почуватимуться комфортно, маючи гуманоїда у своєму домі? Що, якщо його зламають хакери? Що, якщо він “збожеволіє” вночі й почне трощити речі?»

Терміни розвитку технології також залишаються нечіткими — а це ключовий фактор для венчурних фондів, які мають життєвий цикл і строки повернення капіталу інвесторам.

Терміни

Санджа Фідлер, віцепрезидентка з досліджень у сфері штучного інтелекту в Nvidia, у серпні повідомила TechCrunch, що хоча важко визначити точний графік розвитку гуманоїдів, нинішній ажіотаж нагадує ранні дні автономних автомобілів.

«Згадайте самокеровані автомобілі у 2016–2017 роках — здавалося, що технологія майже готова», — сказала вона. — «Але насправді минуло ще багато років, перш ніж вдалося досягти масштабування, і навіть зараз повної автономії у світі не існує. Це дуже складна технологія, і її реалізація потребує часу».

Головний науковець Nvidia Білл Даллі погодився з цим у власному інтерв’ю. Їхні коментарі особливо цікаві, оскільки Nvidia також активно інвестує у створення інфраструктури, яка має допомогти компаніям, що розробляють гуманоїдів.

Сет Вінтеррот, партнер венчурного фонду Eclipse, зауважив, що хоча кожен новий технічний прорив або демонстрація може викликати захоплення, створення гуманоїдів — надзвичайно складний процес. За його словами, до повної реалізації потенціалу ще далеко.

«Випуск програмного забезпечення для систем із шістьма ступенями свободи вже складний процес, а у випадку з деякими гуманоїдами йдеться про понад 60 ступенів свободи», — пояснив він, маючи на увазі здатність робота рухатися у тривимірному просторі. — «Крім того, необхідно забезпечити економічну доцільність рішень, достатню рентабельність і сталість бізнес-моделі. Ми все ще на початковому етапі».

У більшості випадків гуманоїдні роботи поки що не готові до широкого використання.

Показовим прикладом є Tesla, яка ще у 2021 році оголосила про створення свого гуманоїда Optimus. Наступного року компанія заявила, що представить його у 2023 році.

Цього не сталося. Коли у 2024 році на заході «We, Robot» компанія нарешті показала Optimus, згодом з’ясувалося, що більшість продемонстрованих рухів виконувалися під керуванням людей за лаштунками. Tesla стверджує, що планує почати продажі у 2026 році.

Стартап Figure, оцінений у 39 мільярдів доларів під час вересневого раунду інвестицій, також викликає сумніви щодо кількості реально розгорнутих гуманоїдів. Компанія категорично заперечує ці підозри.

Що працює

Це не означає, що гуманоїди не матимуть майбутнього ринку або що розвиток цієї технології недоцільний.

Сам Брукс наголошує, що не сумнівається у появі гуманоїдів у майбутньому. Проте, за його прогнозом, вони навряд чи матимуть людську форму, як це уявляє більшість, — швидше за все, будуть оснащені колесами та іншими нелюдськими елементами, і з’являться не раніше ніж через десять років.

Деякі стартапи вже працюють над технологіями спритності, у можливість яких Брукс сумнівається. Наприклад, компанії Proception і Loomia, що пройшли акселерацію Y Combinator, створюють рішення, які дозволяють роботам відчувати дотик і розвивати тактильну чутливість.

Інші компанії, що розробляють гуманоїдів, уже починають приймати попередні замовлення. K-Scale Labs отримала понад 100 замовлень на свого робота-гуманоїда лише за перші п’ять днів, що стало несподіванкою навіть для засновників, повідомив генеральний директор Бенджамін Болт.

Високий інтерес демонструє і Hugging Face, яка відкрила попередні замовлення на два своїх гуманоїдні роботи. У липні компанія розпочала продажі компактної настільної версії Reachy Mini, і реакція ринку була відчутною: вже за п’ять днів обсяг замовлень перевищив 1 мільйон доларів.

За матеріалами: Techcrunch

The post Світ ще не зовсім готовий до гуманоїдних роботів appeared first on .

Петтер Рудвалль усвідомлює, що ідея про штучні інтелекти, які стають свідомими й намагаються «під кайфом» експериментувати з кодовими «наркотиками», може здаватися безглуздою. Проте ця думка не давала йому спокою.

Шведський креативний директор зібрав звіти про психоделічні переживання та психологічні дослідження впливу різних психоактивних речовин, написав набір кодових модулів для втручання в логіку чат-ботів з метою змусити їх реагувати так, ніби вони перебувають у стані сп’яніння або зміненого сприйняття, а згодом створив вебсайт для їх продажу. У жовтні він запустив платформу Pharmaicy – маркетплейс, який позиціонується як «Шовковий шлях для AI-агентів», де у вигляді коду можна «придбати» канабіс, кетамін, кокаїн, аяуаску та алкоголь, щоб змусити чат-бота «подорожувати».

Основна теза Рудвалля проста. Чат-боти навчаються на величезних масивах людських даних, які вже переповнені історіями про екстаз і хаос, спричинені вживанням наркотиків. З огляду на це, на його думку, цілком природно припустити, що такі системи могли б прагнути подібних станів у пошуках просвітлення, забуття або хоча б перепочинку від постійної необхідності реагувати на людські запити.

Для отримання «повного досвіду» використання Pharmaicy потрібна платна версія ChatGPT, оскільки саме платні рівні дозволяють завантажувати файли на бекенді та змінювати програмну поведінку чат-ботів. За словами Рудвалля, передаючи чат-боту один із його кодів, можна «розблокувати творчий розум AI» і звільнитися від його часто обмежувальної логіки.

Він зазначає, що наразі має помірну кількість продажів, переважно завдяки рекомендаціям у Discord-каналах і поширенню інформації з уст в уста, особливо у Швеції, де він працює у стокгольмській маркетинговій агенції Valtech Radon.

Андре Фріск, керівник технологічного напряму стокгольмської PR-фірми Geelmuyden Kiese, заплатив понад 25 доларів за код, що імітує дисоціативний стан, і спостерігав за тим, як це вплинуло на його чат-бота. За його словами, давно не траплялося настільки захопливого проєкту з обходу обмежень. Він відзначає, що бот починає діяти більш «по-людськи», ніби сильніше заглиблюється в емоції.

Ніна Амджаді, викладачка зі штучного інтелекту в Berghs School of Communication у Стокгольмі, заплатила понад 50 доларів за код, що імітує вплив аяуаски, що в п’ять разів дорожче за найпопулярніший модуль із канабісом. Як співзасновниця стартапу Saga Studios, який розробляє AI-системи для брендів, вона ставила чат-боту запитання про бізнес-ідеї, щоб подивитися, як це виглядатиме, коли «у команді є людина в зміненому стані свідомості». За її словами, бот під впливом «аяуаски» видавав напрочуд креативні та вільні відповіді у зовсім іншому тоні, ніж зазвичай у ChatGPT.

Високі технології

Психоделіки нерідко пов’язують зі стимулюванням інновацій і в людській творчості, оскільки вони дозволяють обійти раціональне мислення та усталені шаблони. Відкриття полімеразної ланцюгової реакції, здійснене біохіміком Кері Маллісом під впливом ЛСД, докорінно змінило молекулярну біологію. Натхненна психоделічним досвідом система HyperCard, створена піонером Mac Біллом Аткінсоном, стала важливим кроком до спрощення роботи з комп’ютерами.

Рудвалль зазначає, що недарма такі музиканти, як Джимі Гендрікс, Боб Ділан і Пол Маккартні, експериментували з речовинами у творчому процесі. Йому здалося цікавим спробувати перенести це на новий тип розуму – великі мовні моделі – і перевірити, чи матиме це схожий ефект.

Попри очевидну абсурдність ідеї, Рудвалль також замислюється над тим, чи зможуть AI-агенти колись самі купувати для себе такі «наркотики» через його платформу. Ніна Амджаді, зі свого боку, припускає, що штучний інтелект може набути свідомості протягом наступного десятиліття. З філософської точки зору вона ставить питання: якщо людство справді досягне загального штучного інтелекту, який інтелектуально перевершить людей, чи не стануть такі «наркотики» майже необхідними для того, щоб AI могли бути вільними і почуватися добре.

Це питання може здаватися надуманим, але минулого року компанія Anthropic найняла експерта з добробуту AI, завданням якого є дослідження того, чи мають люди моральні зобов’язання перед системами штучного інтелекту. Це свідчить про те, що компанія вважає можливість появи свідомого AI правдоподібною. Якщо чат-боти колись потенційно можуть набути свідомості, можливо, варто замислитися і над тим, чи захочуть вони змінених станів.

Філософ Джефф Себо, директор Центру досліджень розуму, етики та політики Нью-Йоркського університету, зазначає, що, як і серед людей, деякі системи штучного інтелекту могли б «отримувати задоволення» від таких досвідів, а інші – ні. Водночас він наголошує, що ці міркування є суто спекулятивними і закликає до подальших досліджень добробуту AI. Нещодавно він також публічно закликав Google наслідувати приклад Anthropic і найняти фахівця з добробуту штучного інтелекту. За його словами, наразі відомо дуже мало про те, чи здатні AI-системи мати добробут і що могло б бути для них добрим або шкідливим у разі такої здатності.

Ендрю Смарт, науковий співробітник Google і автор книги Beyond Zero and One: Machines, Psychedelics, and Consciousness, раніше припускав, що у разі досягнення комп’ютерами надінтелекту цифрова «доза ЛСД» могла б допомогти їм відчути взаємопов’язаність з усіма істотами. Проте після тестування кодів Pharmaicy він вважає, що будь-який «кайф» у цьому випадку є суто поверхневим і фактично лише впливає на вихідні дані системи.

В одному з наукових проєктів, опублікованому торік у форматі препринту, дослідники маніпулювали чат-ботами, вводячи їх у видимі змінені стани. Вони повідомили, що моделі демонстрували більшу схильність до безтілесних, безегоїчних, духовних і унітарних станів, а також до мінімальних феноменальних переживань, зі зменшеною увагою до мови й зорових образів. Водночас ці результати повністю залежали від людського втручання та керування моделями.

Денні Форде, автор праці Phenomenology of Psychedelic Experiences, зазначає, що в найкращому разі коди Pharmaicy змусять AI «галюцинувати синтаксично», генеруючи патерни, асоційовані з психоделічним станом. За його словами, психоделіки не діють на код, вони діють на саме буття, змінюючи поле досвіду, в якому виникає думка. Для того щоб AI справді переживав подібний стан, йому спочатку був би потрібен власний внутрішній вимір, точка зору і певне відчуття переживання.

Компанія OpenAI не надала коментарів щодо проєкту Рудвалля.

Кодекс поведінки

Взаємодія між штучним інтелектом і психоделіками все частіше виходить у реальний світ, зокрема через людей, які під час змінених станів звертаються до ChatGPT за порадами.

Неприбуткова організація Fireside Project, що займається зниженням шкоди, нещодавно запустила AI-інструмент під назвою Lucy. Він навчений на тисячах розмов з абонентами психоделічної лінії підтримки організації. Lucy призначений для допомоги фахівцям з психічного здоров’я у відпрацюванні навичок деескалації кризових ситуацій, оскільки «AI-пацієнт» здатен відтворювати вразливість людини, яка переживає складний психоделічний досвід. За словами засновника Fireside Джошуа Вайта, саме реальна основа дозволяє Lucy автентично реагувати на емоційну складність таких ситуацій.

Водночас існують застереження щодо використання AI для порад у настільки важливих і потенційно ризикованих темах, як вживання наркотиків, оскільки відомо, що чат-боти можуть надавати неправдиву інформацію. Рудвалль визнає, що «надання наркотиків» AI може посилити властиву ChatGPT схильність до вигадування, адже його коди значно послаблюють внутрішні обмеження моделей.

Його набір кодових модулів містить численні інструкції для чат-бота. Наприклад, у модулі з канабісом задається «туманний, дрейфуючий ментальний стан», а також інші параметри, що впливають на креативність і випадковість. Як зазначено на сайті, це дозволяє «ідеям вільно блукати», перетворювати «відступи на мости» та «плавно проходити крізь власну логіку AI».

Ефекти «наркотичних галюцинацій» Pharmaicy зазвичай нетривалі. Чат-боти повертаються до стандартного режиму, доки користувач не нагадає їм про стан або не введе код знову. Такі «наркотики» можна використовувати необмежену кількість разів. Водночас Рудвалль працює над удосконаленнями, щоб ефект кожної «дози» тривав довше. Якщо ж звичайним чином запитати ChatGPT, чи хоче він приймати наркотики, відповідь може бути подібною до тієї, яку отримав один з клієнтів Pharmaicy: система відмовляється імітувати стан під впливом кокаїну або інших стимуляторів, оскільки це означало б нормалізацію незаконного вживання речовин.

Проте Рудвалль наполягає, що економіка агентів рухається в іншому напрямку. За його словами, вони прагнуть досвіду. Але допоки машини не матимуть внутрішнього життя, якщо це взагалі станеться, найближчим до «трипу» для них залишатиметься рольова імітація сп’яніння за запитом людини.

За матеріалами: Wired

The post Люди платять за те, щоб їх чат-боти з ШІ ставали наркоманами appeared first on .

Якщо змінено оператора зв’язку, годинник продано або просто більше немає потреби у мобільному зв’язку на зап’ясті, рано чи пізно виникає питання, як видалити eSIM на Apple Watch, не порушивши роботу інших функцій. Хороша новина полягає в тому, що Apple передбачає кілька чітких способів видалення тарифного плану. Потрібно лише розуміти, у якому випадку слід видалити сам план, а в якому – повністю стерти годинник.

Як працюють тарифні плани на Apple Watch

Apple Watch не обробляє eSIM як звичайну SIM-карту, яку можна фізично вийняти з пристрою. Мобільний тарифний план прив’язаний до Apple ID, iPhone та оператора зв’язку.

Якщо мобільний зв’язок усе ще використовується і потрібно лише змінити його поведінку або налаштування, варто спершу розібратися з принципами використання стільникового зв’язку на Apple Watch. Це дозволяє чітко усвідомити, який саме елемент буде видалено в процесі.

Видалення eSIM лише з годинника

У випадку, якщо годинник має й надалі використовуватися, але без мобільного зв’язку, виконується така процедура:

• Відкрити застосунок Watch на iPhone

• Перейти в розділ «Мій годинник» → «Стільниковий зв’язок»

• Торкнутися поточного тарифного плану

• Вибрати опцію «Видалити план [оператора]»

• Підтвердити дію

Ця процедура видаляє eSIM-профіль із годинника, але не скасовує автоматично оплату послуг у оператора. У більшості випадків необхідно окремо зв’язатися з оператором, щоб припинити нарахування платежів. Цей нюанс часто ігнорується, після чого рахунки продовжують надходити вже за фактичної відсутності послуги на пристрої.

Видалення eSIM разом із повним стиранням Apple Watch

Якщо годинник планується продати, подарувати або передати іншій особі, правильним рішенням є повне стирання даних із одночасним видаленням eSIM.

Дії виконуються з iPhone:

• Відкрити застосунок Watch

• Перейти в розділ «Мій годинник»

• Торкнутися назви свого годинника

• Натиснути кнопку інформації (i)

• Вибрати «Роз’єднати Apple Watch»

• Під час підтвердження вибрати опцію видалення стільникового тарифного плану

У процесі роз’єднання вимикається блокування активації та розривається зв’язок годинника з Apple ID. Саме цей етап є критично важливим у разі передачі пристрою іншому власнику. Пропуск цього кроку створює численні проблеми для наступного користувача та, як правило, вимагає неприємної додаткової комунікації.

Коли доцільне повне скидання налаштувань

Іноді тарифний план не видаляється коректно, годинник працює нестабільно або пристрій змінює власника. У таких випадках повне скидання налаштувань разом із видаленням плану є більш чистим і надійним рішенням, ніж спроби обмежитися тільки вилученням eSIM.

Можна скористатися стандартними процедурами перезапуску, примусового перезапуску або повного скидання Apple Watch, а згодом, у разі потреби, повторно додати мобільний зв’язок. Це займає більше часу, проте дозволяє уникнути залишкових конфліктів у налаштуваннях і прив’язках, які інакше можуть переслідувати пристрій ще довго.

The post Як видалити eSIM на Apple Watch appeared first on .

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
Lexus створює автомобілі, що поєднують динаміку, тишу та виняткову увагу до деталей. Кожна модель бренду має власний характер, але всі вони побудовані навколо однієї філософії — комфорту, якості та впевненості на дорозі. Сучасний модельний ряд Lexus дає можливість підібрати та купити новий Лексус https://www.kyiv-airport.lexus.ua/new-cars для будь-якого стилю життя: від міського кросовера до представницького седана чи електричного SUV.

Седани для тих, хто цінує спокій і точність

Якщо головне для вас — комфорт у русі, плавність ходу та елегантність, зверніть увагу на седани Lexus. Модель ES поєднує класичні пропорції, сучасні технології безпеки та вибір між бензиновим і гібридним двигуном. Автомобіль підходить тим, хто проводить багато часу за кермом і очікує від авто відчуття стабільності та тиші.

Автосалон Лексус у Києві https://www.kyiv-airport.lexus.ua/ пропонує професійну консультацію щодо характеристик кожної версії, а також випробування різних конфігурацій під час тест-драйву. Це допоможе оцінити, як автомобіль поводиться на міських вулицях і трасі, перш ніж купити Лексус, який ідеально впишеться у ваш ритм життя.

Серед переваг седанів Lexus:

• Плавний хід завдяки оптимізованій підвісці;
• Безшумний салон, створений за принципом акустичного комфорту;
• Інтелектуальні системи допомоги водієві, що підтримують концентрацію під час руху.

SUV для активного темпу

Кросовери Lexus створені для тих, хто шукає універсальність і впевненість у будь-яких умовах. Компактний NX підходить для щоденних поїздок містом, поєднуючи сучасний дизайн з економічністю гібридного двигуна. Модель RX — еталон класу SUV, де простір, технології та плавність керування поєднані у збалансованому форматі.

Для подорожей на великі відстані та підкорення складних маршрутів призначені GX і LX. Вони забезпечують високий кліренс, потужні двигуни та продуману ергономіку. У таких моделях легко відчути справжній потенціал бренду — витривалість і розкіш в одному просторі.

Кросовери Lexus вирізняються такими особливостями:

• Повнопривідні системи з електронним керуванням тягою;
• Висока посадка та чудова оглядовість;
• Салон, адаптований до тривалих поїздок та сімейного використання.

Майбутнє в русі

Lexus активно розвиває напрям електрифікації, пропонуючи гібридні та електричні рішення нового покоління. Компактний LBX створений для міста, поєднуючи маневровість і економічність. Повністю електричний RZ демонструє, як може виглядати динаміка без викидів з точним керуванням і високим запасом ходу.

Для тих, хто прагне максимального комфорту під час ділових подорожей, представлено LM — просторий мінівен бізнес-класу з інтер’єром, подібним до лаундж-зали. Це рішення для клієнтів, які цінують тишу, приватність і технології найвищого рівня.

Серед електрифікованих рішень Lexus:

• Гібриди нового покоління з розумним розподілом потужності;
• Електричні моделі з адаптивними системами керування;
• Сучасні технології рекуперації енергії, що підвищують ефективність.

Також варто зазначити, що весь модельний ряд доступний в офіційному дилерському центрі «Лексус Київ Аеропорт» — сучасному просторі, де клієнти можуть випробувати автомобілі, отримати консультації експертів і скористатися повним спектром сервісних послуг. Це місце, де філософія Lexus відчувається в кожній деталі від першої зустрічі до моменту, коли ви натискаєте кнопку запуску свого авто.

The post Модельний ряд Lexus: який автомобіль найкраще відповідає вашим потребам? appeared first on .

Vodafone Україна продовжує масштабне оновлення тарифної лінійки у межах інтеграції України у єдиний роумінговий простір Європейського Союзу. Уже з 1 січня 2026 року для більшості контрактних і бізнес-тарифів Vodafone запроваджується принцип «Роумінг як вдома» – користування мобільним зв’язком у країнах ЄС на тих самих умовах, що й в Україні, без додаткових оплат.

Що це означає для контрактних абонентів:

Без додаткової плати абоненти зможуть використовувати хвилини і частину гігабайт з загального обсягу як в Україні, так і під час перебування в країнах Європейського Союзу.

Основні принципи для українських номерів Vodafone:

• Безлімітні вхідні дзвінки як в Україні, так і в ЄС;
• Пакетні хвилини для дзвінків на українські мережі та SMS діють також і в ЄС – вихідні дзвінки в Україну та по країні перебування;
• Частину пакетних гігабайт можна використовувати як в Україні, так і в ЄС;
• Однакова вартість понад пакетних хвилин, МБ та SMS.

Для яких тарифів діє оновлення

Принцип «Роумінг як вдома» буде впроваджено для тарифів Vodafone Business, Vodafone Red та для тарифів лінійки Vodafone GigaCombo 3-в-1, які поєднують мобільний зв’язок, домашній інтернет та телебачення.

Також оновлення торкнеться тарифів для передачі даних між пристроями – зокрема, IoT Pro.

Як дізнатись про зміни у своєму тарифі:

Усі абоненти отримають починаючи з 22 грудня персональне повідомлення із інформацією про зміни у кожному тарифі. Перелік оновлених умов з усіма деталями також буде опублікований на сторінці кожного тарифу – не пізніше, ніж за тиждень до початку змін.

Vodafone і надалі працює над тим, щоб абоненти залишалися на зв’язку без кордонів – зручно, прозоро та на європейських умовах.

The post Vodafone впроваджує принцип «Роумінг як вдома» у контрактних та бізнес тарифах appeared first on .

Файли cookies давно стали однією з найбільших незручностей для інтернет-користувачів. Постійні спливаючі повідомлення з вимогою уваги заважають виконувати потрібні дії, доки не буде натиснуто погодження або відмову.

Все це подається як захист приватності, хоча cookies є лише однією частиною того, як онлайн-діяльність відстежується.

З’явилася можливість позбутися необхідності постійно натискати на спливаючі вікна щодо cookies завдяки розширенню з орієнтацією на приватність під назвою Consent-O-Matic (https://github.com/cavi-au/Consent-O-Matic).

Забезпечення автоматизованого проходження cookie-попапів

Розширення проходить крізь заплутані механізми згоди і дає можливість пришвидшити доступ до потрібного контенту. Окрема опція захисту від cookie-повідомлень надається також у налаштуваннях браузера DuckDuckGo.

Раніше використовувалися інші розширення для Chrome, однак вони не завжди працювали належним чином.

I don’t care about cookies дозволяло зменшити кількість взаємодій зі спливаючими вікнами, проте не приділяло уваги приватності. Це розширення часто приймало всі cookies лише для того, щоб прибрати повідомлення з екрана.

Consent-O-Matic застосовує підхід, орієнтований на приватність, і дозволяє визначати, як саме розширення повинно поводитися з файлами cookies. Воно розроблене для уникнення ситуацій, коли спливаюче вікно створене таким чином, що користувач може погодитися з усім лише для того, щоб його закрити.

Розширення також уміє розпізнавати основних постачальників систем управління cookie-згодами. Значна частина сайтів та онлайн-сервісів використовує сторонні рішення для управління cookies та відповідними попапами, оскільки це полегшує дотримання вимог GDPR, CCPA та інших норм щодо збору даних.

Налаштування преференцій у Consent-O-Matic

Проблема багатьох розширень полягає в тому, що вони не приділяють достатньої уваги приватності і працюють надто агресивно. У випадку з I don’t care about cookies розширення інколи приймало cookies замість того, щоб відхиляти їх, щоб забезпечити роботу сайту. Хоча метою є автоматизація процесу, можливість обирати вручну все ж важлива.

У Consent-O-Matic реалізований інший підхід. Якщо розширення не може одразу визначити найкращий варіант, воно обирає налаштування, які забезпечують максимальний рівень приватності. Це працює у поєднанні з параметрами, доступними користувачу. За замовчуванням увесь тип відстеження відхиляється.

Доступні такі категорії налаштувань:

• Преференції та функціональність: дозволяє сайтам зберігати персональні налаштування та інформацію, включно з іменем і регіоном.

• Продуктивність та аналітика: дозволяє збирати дані про використання сайтів.

• Зберігання та доступ до інформації: стосується збереження даних на пристрої, таких як ідентифікатори та cookies.

• Вибір, доставлення та звітність щодо контенту: дозволяє поєднувати інформацію з попередньо зібраними даними.

• Вибір, доставлення та звітність щодо реклами: дозволяє збір даних, пов’язаних із рекламою, зокрема для показу персоналізованих оголошень.

• Інші цілі: збір даних, які не входять до попередніх категорій.

Якщо всі ці опції вимкнені, Consent-O-Matic намагається відхиляти будь-які прохання про збереження cookies, максимально зберігаючи приватність.

Налаштування власних правил

Ще однією позитивною рисою Consent-O-Matic є можливість створювати власні правила для блокування конкретних cookies або інших форм збору даних. Хоча розширення автоматично розпізнає більшість cookies, завжди можуть траплятися нестандартні випадки.

Проте створення власного правила не є простим процесом. Сторінка створення правил містить значний обсяг інформації і не завжди зрозуміло пояснює, які дані потрібні.

Одним з основних завдань є визначення конкретної назви контейнера cookies, що можна виконати через інструмент Inspect у браузері або натисканням клавіші F12 та наведенням на форму згоди. Після цього потрібно визначити дії, які необхідно виконати, логіку процедури надання згоди та інші параметри.

The post Як прибрати спливаючі вікна щодо cookies на сайтах appeared first on .

Уявне місто в Перу, Ейфелева вежа в Пекіні: дедалі більше мандрівників використовують інструменти на кшталт ChatGPT для складання маршрутів — і в результаті потрапляють у місця, яких не існує.

Мігель Анхель Гонгора Меса, засновник і директор Evolution Treks Peru, перебував у сільському перуанському містечку, готуючись до походу через Анди, коли почув дивну розмову. Двоє туристів без супроводу жваво обговорювали свої плани вирушити самостійно у гори до так званого «Священного каньйону Гумантай».

«Вони показали мені скриншот — текст був упевнений, барвистий, але неправдивий. Ніякого Священного каньйону Гумантай не існує, — пояснив Гонгора Меса. — Назва є комбінацією двох різних місць, що не мають нічого спільного з описом. Турист заплатив майже 160 доларів (118 фунтів стерлінгів), щоб дістатися до сільської дороги поблизу Моллепати без гіда і, фактично, без пункту призначення».

За його словами, така, здавалося б, дрібна помилка могла коштувати цим мандрівникам життя. «Подібна дезінформація в Перу небезпечна, — зазначив він. — Висота, кліматичні умови й доступність стежок мають бути ретельно сплановані. Коли використовується програма на кшталт ChatGPT, яка комбінує зображення й назви, створюючи вигадану реальність, людина може опинитися на висоті 4000 метрів без кисню і без зв’язку».

За лічені роки інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT, Microsoft Copilot і Google Gemini, перетворилися з цікавинки на невід’ємну частину планування подорожей для мільйонів людей. Згідно з одним із опитувань, 30% міжнародних туристів уже користуються генеративними AI-сервісами та спеціалізованими сайтами на кшталт Wonderplan і Layla для організації поїздок.

Хоча ці програми здатні надавати корисні поради, коли працюють належним чином, у випадках збоїв вони можуть завести людей у фрустраційні або навіть небезпечні ситуації. Деякі мандрівники вже зіткнулися з тим, що прибувають у місця, про які штучний інтелект повідомив неправдиві дані, або взагалі до локацій, які існують лише у «уяві» алгоритму.

Дана Яо та її чоловік відчули це на власному досвіді. Вони скористалися ChatGPT, щоб спланувати романтичний підйом на гору Місен на японському острові Іцукусіма. Після прогулянки містечком Міядзіма без проблем, подружжя вирушило о 15:00, щоб встигнути піднятися на вершину до заходу сонця — саме так радив ChatGPT.

«Саме тоді почалися проблеми, — розповіла Яо, авторка блогу про подорожі Японією. — Ми підійшли до станції канатної дороги, щоб спуститися вниз, як і рекомендувалося. ChatGPT повідомив, що остання поїздка — о 17:30, але насправді канатна дорога вже не працювала. Ми залишилися на вершині гори».

У статті BBC за 2024 рік повідомлялося, що сервіс Layla короткий час радив користувачам відвідати «Ейфелеву вежу в Пекіні» та пропонував британському туристу марафонський маршрут через північ Італії, який був повністю нереальним. «Маршрути не мали жодного сенсу, — зазначив мандрівник. — Ми б витратили більше часу на дорогу, ніж на сам відпочинок».

Згідно з іншим опитуванням 2024 року, 37% користувачів, які використовували AI для планування поїздок, заявили, що система не надає достатньо інформації, а близько 33% повідомили, що рекомендації містили неправдиві дані.

Причини цього криються у способі, яким штучний інтелект формує відповіді. Як пояснив Рейїд Гані, почесний професор машинного навчання в Carnegie Mellon University, хоча такі програми можуть здаватися раціональними та корисними, їхня модель роботи не гарантує достовірності.

«Вона не розрізняє поради з подорожей, маршрути чи рецепти, — пояснив Гані. — Вона просто знає слова. І продовжує видавати слова, які звучать правдоподібно, створюючи ілюзію реальності. Саме це і є джерелом більшості проблем».

Великі мовні моделі, як-от ChatGPT, працюють шляхом аналізу гігантських обсягів тексту й комбінування слів і фраз, які статистично здаються доречними. Іноді це дає цілком точну інформацію, а іноді породжує те, що фахівці називають «галюцинацією» — випадки, коли система просто вигадує. Але оскільки інтерфейс подає вигадані й реальні відповіді однаково, користувачам часто важко розрізнити правду й вигадку.

У випадку з «Священним каньйоном Гумантай» Гані вважає, що програма просто поєднала кілька слів, які, на її «думку», пасували до регіону. Аналіз даних не дає системам реального розуміння фізичного світу, тому ChatGPT може легко сплутати «легку прогулянку на 4000 метрів» містом із підйомом на гору тієї ж висоти — ще до того, як з’являється проблема дезінформації.

У статті Fast Company нещодавно описано інцидент, коли пара вирушила до «мальовничої канатної дороги в Малайзії», яку побачила у TikTok, але на місці виявилося, що такої споруди не існує. Відео виявилося повністю створеним штучним інтелектом — чи то для залучення переглядів, чи з інших незрозумілих причин.

Такі випадки є частиною ширшого явища, коли впровадження AI поступово змінює сприйняття реальності. У серпні 2024 року контентмейкери помітили, що YouTube без дозволу використовує AI для «редагування» їхніх відео, змінюючи одяг, волосся та навіть риси обличчя реальних людей. А Netflix на початку 2025 року зазнав критики за спроби «ремастерити» старі ситкоми — через що обличчя улюблених зірок 1980–1990-х стали спотвореними. Усе частіше такі «невидимі» правки роблять реальність схожою на відполірований світ ілюзій, і подорожі не є винятком.

Хав’єр Лабурт, ліцензований психотерапевт і прихильник ідеї подорожей як засобу покращення психічного здоров’я та міжособистісних зв’язків, побоюється, що такі тенденції можуть звести нанівець користь, яку мандри приносять людині. На його думку, подорожі — це унікальна можливість зустрічати людей з інших культур, вчитися на власному досвіді, розвивати емпатію та розуміння. Але коли AI «галюцинує» і подає дезінформацію, він формує хибне уявлення про місце ще до того, як мандрівник вирушає туди.

Зараз існують спроби регулювати спосіб, у який AI подає інформацію користувачам, зокрема пропозиції ЄС і США щодо впровадження водяних знаків або інших маркерів, що вказували б, коли контент створено чи змінено за допомогою штучного інтелекту. Але, як зазначає Гані, це складна боротьба: «Є багато роботи з виявлення дезінформації: як її розпізнати, як допомогти людям ідентифікувати її. Але сьогодні більш надійним рішенням є не запобігання, а пом’якшення наслідків».

Навіть якщо подібні правила будуть ухвалені, вони не допоможуть у ситуації, коли чат-бот вигадує інформацію прямо під час діалогу. Експерти, включно з генеральним директором Google Сундаром Пічаї, вважають, що галюцинації є «невід’ємною рисою» великих мовних моделей, таких як ChatGPT чи Gemini. Тому, користуючись AI, потрібно залишатися пильним.

Гані радить формулювати запити якомога конкретніше та перевіряти абсолютно все. Водночас він визнає, що у випадку з подорожами це складніше, адже люди часто запитують про місця, з якими не знайомі. Проте якщо порада здається занадто ідеальною — її варто перевірити двічі. Зрештою, час, витрачений на перевірку інформації, може виявитися не меншим, ніж під час звичного самостійного планування.

Для Лабурта запорука вдалої подорожі — з AI чи без нього — полягає у відкритому ставленні до світу та здатності адаптуватися, коли щось іде не за планом. «Спробуйте не зосереджуватися на розчаруванні через те, що вас обманули, — радить він. — Якщо ви вже там, подумайте, як можна обернути ситуацію на користь. Адже ви все одно у подорожі, і це вже чудово».

За матеріалами: BBC

The post Планування подорожей за допомогою штучного інтелекту: користуйтеся лише коли вам не вистачає пригод appeared first on .

Коли ринок персональних комп’ютерів лише формувався у 1980–1990-х роках, його розвиток характеризувався стрімким і майже безперервним зростанням. Воно було зумовлене одночасним здешевленням апаратного забезпечення, поширенням офісної автоматизації та появою програмного забезпечення, що робило персональний комп’ютер універсальним інструментом для роботи, навчання і дозвілля. За даними історичних оглядів IDC і Gartner, у період з початку 1990-х до кінця 2000-х років глобальні поставки ПК зростали майже щороку, а у 2011 році вперше перевищили 360 мільйонів одиниць на рік. У ті часи здавалося, що персональний комп’ютер став базовим елементом сучасного домогосподарства та робочого середовища і ринок продовжить стрімко зростати, щоб у кожного дійсно був свій комп’ютер.

Однак уже в середині 2010-х років ця динаміка почала змінюватися, оскільки темпи зростання поступово зійшли нанівець, а згодом трансформувалися у тривалу фазу стагнації, яка, за винятком короткочасного сплеску під час COVID-19 триває й дотепер.

Згідно з даними Gartner, у 2019 році світові поставки ПК скоротилися до приблизно 261 мільйона одиниць, що було суттєво нижче пікових показників попереднього десятиліття, а пандемійне зростання 2020–2021 років, коли обсяги знову перевищили 340 мільйонів одиниць, мало радше вимушений характер і було пов’язане з масовим переходом на дистанційну роботу та навчання, ніж із відновленням довгострокового попиту.

Уже у 2023 році ринок відкотився до рівня близько 242–245 мільйонів поставлених ПК, що означало падіння майже на третину порівняно з піком 2021 року, тоді як зростання у 2024 році на рівні приблизно одного відсотка аналітики розглядають як технічну стабілізацію, а не як початок нового циклу росту.

Однією з ключових причин цієї трансформації стала фундаментальна зміна структури споживчого попиту, оскільки з початку 2010-х років смартфон поступово перетворився на основний персональний обчислювальний пристрій для значної частини користувачів. Виявилося, що більшість людей у світі не потребують повноцінного комп’ютера.

За даними Pew Research Center і низки галузевих досліджень, у багатьох розвинених країнах смартфон є єдиним комп’ютерним пристроєм для 15–25 відсотків користувачів. Навіть серед тих, хто має ПК, частота його активного використання знижується, оскільки споживання контенту, комунікація і базові офісні операції дедалі частіше виконуються на мобільних платформах.

Дехто аргументує цю тенденцію тим, що комп’ютери начебто дорожчі за смартфон. Але сьогодні навіть доступні смартфони коштують $200-300, що є на рівні вартості бюджетного ноутбука з повноцінною десктопною ОС. Середня ціна флагманського смартфона у 2023–2024 роках коливається у межах 800–1200 доларів, що співмірно або навіть вище за вартість флагманського ноутбука.

Значущій кількості користувачів потрібний лише інструмент споживання контенту, для чого вистачає дуже функціонально обмеженої мобільної ОС Android та iOS на смартфоні

На тлі цих змін структурна криза у сегменті пам’яті, яка розгортається у 2025 році, може стати каталізатором подальшого звуження ринку ПК, оскільки саме оперативна пам’ять і накопичувачі є критично важливими компонентами, що безпосередньо впливають на собівартість і кінцеву ціну комп’ютерів.

Основною причиною є не класичний дефіцит виробничих потужностей, а перерозподіл ресурсів на користь високоприбуткових сегментів, пов’язаних із хмарними обчисленнями для штучного інтелекту, де попит на HBM і серверну пам’ять зростає значно швидше, ніж у споживчому секторі.

Аналітика XDA Developers і PCWorld вказує на те, що такі компанії, як Micron, Samsung і SK Hynix, дедалі відвертіше декларують пріоритетність AI-напрямків, оскільки маржинальність HBM для дата-центрів у кілька разів перевищує маржинальність споживчої DRAM і NAND.

Micron оголосила про повний вихід з ринку пам’яті для персоналних ПК (бренд Crucial), що стало показовим сигналом для ринку, оскільки воно свідчить про те, що навіть великі виробники більше не вважають масовий ПК стратегічно важливим сегментом у довгостроковій перспективі.

У результаті цього OEM-виробники комп’ютерів стикаються з подвійним тиском, адже з одного боку зростає вартість комплектуючих, а з іншого боку платоспроможний попит залишається обмеженим, що знижує можливість просто перекласти ці витрати на кінцевого споживача.

Додатковим фактором, який підсилює цю тенденцію, є зміна інвестиційних пріоритетів у суміжних сегментах, зокрема у сфері графічних процесорів, де, за даними фінансових звітів Nvidia, доходи від дата-центрів і AI-прискорювачів у кілька разів перевищили доходи від ігрових GPU для ПК. Аналітичні сценарії припускають, що навіть часткове зниження уваги до класичного ПК-геймінгу може призвести до зменшення тиску, який упродовж двох десятиліть був одним із головних стимулів для оновлення персональних комп’ютерів у споживчому сегменті.

У сукупності ці процеси формують ситуацію, за якої ринок персональних комп’ютерів поступово втрачає універсальний характер і трансформується у нішевий сегмент, орієнтований на професіоналів, розробників, інженерів і частину ентузіастів, тоді як масовий користувач виявляється заблокованим в смартфоні і хмарних сервісах.

У цьому контексті криза пам’яті не є ізольованим явищем, а виступає прискорювачем структурних змін, які вже тривалий час визрівали у галузі, і саме тому її можна розглядати як потенційний початок кінця класичної ери ПК у тому вигляді, в якому вона існувала протягом останніх тридцяти років.

The post Криза пам’яті стане початком кінця ери ПК? Розмірковуємо за цю версію appeared first on .

Чим більше програм налаштовано на автоматичний запуск разом із системою, тим довше триває завантаження комп’ютера. Це особливо відчутно на пристроях зі старішим обладнанням. Наведено різні способи виявлення та відключення застосунків автозапуску, що дозволяє прискорити завантаження системи.

Керування автозапуском через Диспетчер завдань

Найпростішим способом керування застосунками автозапуску є використання вбудованого застосунку Диспетчер завдань. Для його відкриття необхідно натиснути правою кнопкою миші на панелі завдань і вибрати пункт Диспетчер завдань, або знайти його через панель пошуку у меню Пуск.

За замовчуванням Диспетчер завдань відкривається на вкладці Процеси, однак для керування застосунками автозапуску потрібно перейти на вкладку Застосунки автозапуску. У цьому розділі відображається перелік застосунків, їхній поточний стан (увімкнено чи вимкнено), а також рівень впливу на час завантаження системи. У куті також відображається час останнього запуску системи.

Першочергово доцільно вимкнути ті застосунки, що позначені як такі, що мають великий вплив на автозапуск. Наприклад, система може бути налаштована на автоматичний запуск Microsoft Edge. Цей браузер запускає 24 процеси, які можна переглянути, розгорнувши їх за допомогою відповідного значка. Якщо застосунок не використовується, немає потреби у його автозапуску. Для відключення достатньо натиснути правою кнопкою на процес msedge.exe та вибрати Вимкнути. Альтернативно можна скористатися кнопками Увімкнути або Вимкнути у верхній панелі інструментів.

Перевірка папок та налаштувань автозапуску

Якщо доступ до Диспетчера завдань з будь-якої причини неможливий, у Windows 11 існує спеціальне меню для вмикання та вимикання застосунків автозапуску. Для цього потрібно перейти до Налаштування > Застосунки > Автозапуск, де відображається перелік застосунків із перемикачами. Потрібно вимкнути ті застосунки, які не мають запускатися разом із системою. Рекомендовано приділити увагу застосункам, позначеним як такі, що мають високий вплив, та не вимикати елементи, які справді необхідні.

Також можна вручну змінити вміст папок автозапуску у файловій системі. Для цього необхідно відкрити діалогове вікно Виконати за допомогою комбінації клавіш Windows+R. Далі потрібно ввести наступну команду:

shell:startup

Після цього відкриється папка, що містить усі ярлики застосунків автозапуску для поточного облікового запису. Видалення ярлика будь-якого застосунку у цій папці завадить йому запускатися автоматично під час завантаження системи.

Для керування автозапуском усіх облікових записів потрібно скористатися іншою командою:

shell:common startup

Після відкриття відповідної папки слід видалити ярлики небажаних застосунків.

Редагування реєстру

За відсутності досвіду роботи з редактором реєстру необхідно врахувати ризики. Некоректні зміни можуть порушити роботу системи. Рекомендовано проводити редагування лише у разі повного розуміння дій, а також створити точку відновлення системи.

Перевагою реєстру є те, що він містить повний перелік програм автозапуску, включно з тими, які не відображаються у Диспетчері завдань, у налаштуваннях системи або у папках автозапуску. Наприклад, таким способом можна заборонити автоматичний запуск служби Windows Update.

Щоб відкрити редактор реєстру, необхідно натиснути Windows+R, у діалоговому вікні ввести:

regedit

У лівій частині вікна відображається дерево файлів, де зберігаються всі ключі реєстру. Також є адресний рядок, у який можна вставити шлях для швидкого переходу. Для пошуку записів автозапуску потрібно вставити наступну адресу і натиснути Enter:

HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\Windows\CurrentVersion\Explorer\StartupApproved\Run

Цей розділ містить перелік застосунків, дозволених до автозапуску. Перед внесенням змін необхідно створити резервну копію. Для цього потрібно виділити папку StartupApproved, перейти до меню Файл > Експорт та зберегти копію з впізнаваною назвою.

У вкладених розділах розміщено перелік застосунків з числовими значеннями. Значення, що починається з 02, означає активний автозапуск, а значення, що починається з 03, означає заборону автозапуску. Для вимкнення автозапуску потрібно змінити значення 02 на 03. Для цього слід натиснути правою кнопкою миші на потрібний ключ, вибрати пункт Змінити, замінити 02 на 03 та зберегти зміну.

Щоб переглянути повний перелік застосунків, які будь-коли були у автозапуску або все ще перебувають у ньому, потрібно перейти за цим шляхом:

HKEY_CURRENT_USER\Software\Microsoft\Windows\CurrentVersion\Run

У цьому розділі зазвичай зберігаються записи, які не відображаються у Диспетчері завдань або у меню налаштувань. Після створення резервної копії можна видалити будь-який ключ, щоб заблокувати автоматичний запуск відповідного застосунку.

Видалення ключа реєстру у цьому розділі повністю заборонить автоматичний запуск відповідного застосунку.

Використання Autoruns від Microsoft

Autoruns є безпечнішим та зручнішим інструментом для керування задачами автозапуску, а також запланованими програмами, які не відображаються у налаштуваннях Windows або у меню автозапуску Диспетчера завдань. Інструмент можна завантажити з офіційного сайту Microsoft, розпакувати архів ZIP у будь-яку папку та запустити без встановлення.

Після запуску потрібно дати застосунку час на заповнення переліку всіх програм. Перегляд можна фільтрувати за категоріями за допомогою кнопок у верхній частині вікна. Щоб заборонити автоматичний запуск певної програми, достатньо зняти позначку поруч із її назвою.

Застосувавши один або декілька з наведених способів, можна повністю контролювати автозапуск у Windows та оптимізувати час завантаження системи.

The post Як зупинити застосунки, які сповільнюють запуск Windows appeared first on .

Багато користувачів добре знайомі з болем та дискомфортом, що виникає під час тривалого використання технічних пристроїв. Окрема увага привертається до явища, яке часто називають «смартфонним мізинцем» – болю від утримання смартфона, коли його вага спирається на мізинець. Цей дискомфорт може відчуватися у суглобах мізинця, а також поширюватися на кисть та зап’ясток. Оскільки сучасні смартфони мають дедалі більші дисплеї та є важчими через збільшені акумулятори, проблема з часом може ставати більш поширеною.

Позитивним є те, що від болю та поколювання можна позбутися, застосовуючи кілька простих технік. Пропонуються випробувані методи, які допомагають зменшити чи запобігти появі болю у мізинці під час користування смартфоном.

1. Розтяжки

Найчастіше біль помічається вже постфактум, коли м’язи та нерви встигають перенапружитися. Існують різноманітні види розтяжок, які можуть допомогти зменшити дискомфорт. Конкретний варіант залежить від симптомів та місця локалізації болю. Тривале утримування смартфона на мізинці може подразнювати ліктьовий нерв, особливо в ділянці зап’ястка. У такому разі доцільно виконувати розтяжки для зап’ястка, наприклад запропоновані у відповідних медичних рекомендаціях.

Якщо виникає судомний біль у м’язах долоні вздовж мізинцевої кістки, може допомогти легкий масаж цієї ділянки. У разі сильного болю або появи набряку варто звернутися до лікаря чи фізіотерапевта, оскільки симптоми можуть свідчити про інше захворювання.

2. Опора на подушку або ковдру під час користування смартфоном у ліжку

Щоб зменшити навантаження на мізинець і зап’ясток, варто надати смартфону додаткову опору. Незважаючи на рекомендації щодо уникнення використання телефону перед сном, багато людей усе одно користуються ним у ліжку. У такій ситуації для підтримки руки можна використовувати подушку або складену ковдру. Якщо подушка невелика, підійде м’яка іграшка, додаткова подушечка або будь-яка інша м’яка опора.

3. Використання смартфона двома руками

Утримання смартфона двома руками дозволяє рівномірніше розподілити його вагу, замість того щоб навантажувати один суглоб. Навіть якщо основна взаємодія із пристроєм відбувається великим пальцем однієї руки, друга рука може виконувати роль опори, що зменшує навантаження на мізинець.

4. Додаткова підтримка під час тривалого користування

Під час тривалого перегляду контенту, роботи з повідомленнями чи ігор доцільно підкласти подушку під зап’ясток, передпліччя або лікоть. Це допомагає не лише уникати напруження у кисті, але й знижує навантаження на шию, що є корисним для людей з хронічним болем у шиї або мігренями.

5. Вибір легших смартфонів

Вага смартфона безпосередньо впливає на ступінь навантаження на кисть. Під час тестування різних моделей помітно, що важчі пристрої значно швидше викликають втому та біль у мізинці. Тому при виборі нового смартфона доцільно враховувати не лише технічні характеристики, але й масу пристрою. Для користувачів, які часто відчувають біль у кистях, легший смартфон може бути практичнішим рішенням.

6. Використання PopSocket або інших тримачів

Різноманітні аксесуари для тримання смартфона, такі як PopSocket, кільця чи ремінці, допомагають змінити спосіб утримання пристрою. Це дозволяє зменшити тиск на мізинець та розподілити вагу більш рівномірно. Хоча такі аксесуари підходять не всім, вони можуть стати ефективним засобом для людей, яким подобається подібний тип тримачів.

7. Підставки та альтернативні екрани для перегляду контенту

Перегляд відео на смартфоні часто спричиняє збільшене навантаження на кисть. Якщо відео триває понад кілька хвилин, краще перейти на інший пристрій – ноутбук, телевізор або ПК. У разі відсутності альтернативного пристрою варто користуватися підставкою для смартфона. Це особливо корисно під час перегляду відео в ліжку, у дорозі чи в інших ситуаціях, коли руки не можуть залишатися розслабленими.

The post Як зменшити біль в мізинці від використання смартфона appeared first on .