Ваше обличчя в смартфоні офіційно стає паспортом замість паперового паспорта

Авіакомпанії сьогодні стають новими прикордонниками: вони іноді суворіше перевіряють документи, ніж офіційна прикордонна служба країн. Адже у разі відмови пасажирові у в’їзді в країну авіакомпанія повинна везти такого пасажира назад власним коштом. Щоб авіакомпанії могли ще ефективніше контролювати документи пасажирів, вони відмовіляються від паперових паспортів-книжечок на користь електронних документів у смартфоні та біометричної ідентифікації по обличчю.

Смартфони та технологія розпізнавання облич комбінуються для створення нових цифрових документів для подорожей. Дні паперового паспорта полічені, хоча нові ризики для конфіденційності залишаються. Через кілька років, незалежно від того, де ви живете чи подорожуєте, ваше обличчя, ймовірно, стане вашим новим паспортом.

Протягом століть люди використовували різні форми паспортів для пересування з одного місця в інше. Однак стандартний паспорт у його сучасному вигляді з’явився лише після Першої світової війни, коли їх почали застосовувати як захід безпеки та контролю за населенням і його переміщенням. Однак навіть тоді деякі вважали паспорти “пережитком у сучасному світі”.

Але використання паперових паспортів, які вперше стали електронними (e-Passport) з NFC-чипами у 2006 році, повільно переживає одну з найбільших трансформацій. Туристична індустрія, аеропорти та уряди працюють над тим, щоб усунути необхідність пред’являти паперовий паспорт під час міжнародних авіарейсів. У майбутньому вам може навіть не знадобитися носити паспорт із собою.

Замість цього для перевірки й підтвердження вашої особи дедалі частіше використовуються технології розпізнавання облич та смартфони. Прихильники таких систем стверджують, що це може зменшити час очікування та неприємну взаємодію, яка виникає в аеропортах. Однак експерти з конфіденційності застерігають, що про ці технології відомо мало, а їх поширення може призвести до витоків даних і посилення стеження за звичайними людьми.

Аеропорти у Фінляндії, Канаді, Нідерландах, Об’єднаних Арабських Еміратах, Великій Британії, Італії, США, Індії та інших країнах уже випробовують різні рівні безпаспортних подорожей чи технології, необхідної для цього. У жовтні чиновники Сінгапуру оголосили, що їхні мешканці можуть літати до країни й з неї без використання документів, а іноземні відвідувачі можуть насолоджуватися зручністю безпаспортного оформлення під час виїзду із Сінгапуру. За заявами чиновників, понад 1,5 мільйона людей скористалися такими системами.

“Це, мабуть, стане основним способом подорожей у недалекому майбутньому”, — каже Афіна Іоанну, викладачка бізнес-аналітики з Університету Суррея у Великій Британії, яка досліджувала питання конфіденційності, пов’язані з різними типами подорожей. Іоанну зазначає, що пандемія COVID-19 прискорила розвиток безконтактних подорожей, а багато ініціатив спрямовані на те, щоб прискорити пересування пасажирів в аеропортах.

Попри те, що тестування в різних країнах перебувають на різних етапах і використовують різну технічну інфраструктуру, вони здебільшого працюють за схожими принципами. Інформація, яка раніше зберігалася на NFC-чипі паспорта, включаючи дані обличчя, тепер зберігається в цифровому форматі та прив’язується до вашого телефону. ЄС планує створити офіційний додаток для подорожей. У аеропорту телефон можна буде пред’явити, і камера для розпізнавання облич спробує зіставити ваше обличчя із фотографією у паспорті.

Один із найпоширеніших підходів — це використання “цифрового проїзного документа” (DTC). Згідно з Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO), яка розробляє цей підхід, DTC складається з двох частин: віртуального елемента, що представляє інформацію, збережену в паспорті, і фізичного елемента — частини, яка знаходиться на вашому телефоні. Обидва елементи криптографічно пов’язані, щоб запобігти підробкам.

“Ключова особливість ICAO DTC полягає в тому, що органи влади можуть перевірити цифрове представлення даних паспорта до прибуття мандрівника та підтвердити цілісність і автентичність цих даних”, — йдеться в описі системи.

Існує три різні підходи до DTC, два з яких передбачають носіння паперових паспортів (але не обов’язково їх використання), а третій, що може з’явитися через кілька років, не потребує навіть видачі паспорта.

На початку цього року прикордонна служба Фінляндії провела невелике випробування DTC на 22 авіамаршрутах, використовуючи розроблений мобільний додаток. Хоча пасажирам усе ще потрібно було носити паспорти, прикордонники зазначили, що перевірки тривали лише вісім секунд, а технічна обробка займала дві секунди.

“Швидкість справді є ключовою, якщо ми говоримо про обслуговування великої кількості людей”, — каже Мікко Вяйсянен, керівник пілотного проєкту DTC.

Попри те, що скасування довгих черг в аеропортах багато хто сприйме позитивно, перехід до цифрових документів викликає занепокоєння щодо захисту даних, нормалізації технологій стеження, таких як розпізнавання облич, а також можливого впровадження систем цифрової ідентифікації в інші сфери суспільства.

Документація ICAO щодо DTC вказує на ризики, такі як “шахрайство з двійниками”, крадіжка даних DTC і їх дублювання, затримки в подорожах через збої в електронних системах і неможливість подорожувати через “помилкову відмову” у системах розпізнавання облич за відсутності резервних систем. Системи розпізнавання облич вже давно викликають суперечки.

У різних країнах компанії створюють системи перевірки, які допомагають людям підтвердити свою особу, що може включати зв’язок із офіційними урядовими базами даних. Удбхав Тіварі, директор із глобальної політики продуктів у Mozilla, каже, що під час розробки цих продуктів і систем застосовуються підходи “конфіденційності за дизайном” і мінімізації даних, але ризики залишаються.

“Ми не знаємо, наскільки ці системи є безпечними”, — каже Тіварі, додаючи, що існують загальні занепокоєння щодо справедливості, підзвітності та прозорості систем штучного інтелекту, які можуть бути використані. “Факт у тому, що всі ці компанії часто розробляють системи у глибоко закритий спосіб”, — додає він.

Крім того, країни можуть по-різному ставитися до людей. У різних країнах діють різні режими захисту даних, які можуть мати різну якість, і стандарти, за якими інформацію людей можна передавати урядам, правоохоронним органам чи навіть продавати.

“Наприклад, я б почувався набагато комфортніше, використовуючи біометричні подорожі в Німеччині, ніж у багатьох інших країнах світу, тому що я довіряю екосистемі захисту даних і регуляторам у Німеччині, але не в інших країнах”, — зазначає Тіварі.

Адам Цао, віцепрезидент із питань цифрової ідентичності у компанії Entrust, каже, що люди, які користуються будь-якими системами, хочуть бути впевненими, що їхні дані використовуються так, як вони очікують. Наприклад, каже він, люди хочуть знати, хто має доступ до інформації, з якою метою вони можуть її використовувати, і яке право голосу мають у цьому процесі.

“В ідеалі ми маємо досягти точки, коли в цьому оцифрованому світі ви надаєте лише потрібний обсяг інформації, на потрібний термін, з потрібною метою та потрібним людям”, — пояснює Цао. Але це може бути непросто.

В Індії система Digi Yatra для посадки на борт за допомогою розпізнавання облич зазнала численних критичних зауважень щодо того, як вона впроваджувалася і як людей записували на цю «добровільну» програму.

“Те, як це відбувається в Індії, більше не є добровільним, і це вже не те, за що ми можемо притягнути до відповідальності уряд чи будь-кого іншого”, — каже Діша Верма з Інтернет-фонду свободи.

Система Digi Yatra, яка працює в 24 аеропортах країни, може стати доступною для іноземних громадян у 2025 році. Тим часом є плани розширити використання технології ідентифікації на готелі та історичні пам’ятки. Незабаром ваше обличчя може стати і ключем до номера в готелі.

За матеріалами: Wired

The post Ваше обличчя в смартфоні офіційно стає паспортом замість паперового паспорта appeared first on .

Ця гідроелектростанція одна забезпечить електрикою 300 млн людей

У Китаї погодили будівництво рекордно великої гідроелектростанції. Вона втричі перебільшить поточну найбільшу гідроелектростанцію в світі – «Три ущелини» в Китаї. Потужності цієї нової гігантської гідроелектростанції Ярлунг Цангпо достатньо для живлення електрикою 300 млн людей.

Проект планується побудувати на річці Ярлунг Зангбо в Тибеті поблизу кордону з Індією і вартістю 137 мільярдів доларів США. Це частина 14-го «п’ятирічного плану» Китаю, який включає екологічні цілі щодо прискорення розвитку відновлюваної енергії та боротьби із забрудненням. Розташування пропонованої греблі дозволить використовувати переваги крутого географічного положення річки, щоб використовувати більше гідроенергії, ніж будь-коли раніше: 300 мільярдів кіловат-годин на рік.

Це означає 300 ТВт-год, яких достатньо для обслуговування 300 мільйонів людей.

Існуюча гідроелектростанція «Три ущелини», що перетинає річку Янцзи в Китаї, наразі має титул у світі за встановленою потужністю та щорічним виробництвом гідроелектроенергії, виробляючи від 95 до 112 ТВт-год щороку. У разі завершення запропонований проект гідроелектростанції Ярлунг Цангпо майже втричі перевершить видобуток греблі «Три ущелини».

Для відчуття масштабу: найбільшою гідроелектростанцією в США є дамба Гранд Кулі на річці Колумбія у Вашингтоні. Це одна з найбільших бетонних споруд у світі, яка виробляє близько 20 ТВт/год на рік. Дамба Гувера, яка розташована на кордоні Невади та Арізони (ви її могли бачити в грі Fallout), виробляє «лише» 4,2 ТВт-год.

Річка Ярлунг Цангпо, яка згодом переходить у Брахмапутру, коли впадає в Індію, є однією з найповноводніших річок світу, що бере початок з льодовика Ангсі в Тибетському автономному районі. Річка лише частково бере участь у висіченні Великого каньйону Ярлунг Цангпо. Регіон розташований на тектонічних плитах і страждає від регулярних землетрусів. Це також один із найглибших каньйонів у світі, його найглибша точка досягає 6 009 м. Він також має довжину 504,6 км, що робить його довшим за Гранд-Каньйон у США.

Усе це забезпечує падіння річки Ярлунг Зангбо приблизно на 7 667 м від її найвищої точки до Індії, що робить її однією з найбільш «багатих гідроенергією» річок у світі. Зокрема, ділянка довжиною 50 км біля гори Намча-Барва має перепад 2000 м, що робить її ідеальним місцем для будівництва гідроелектростанції.

Встановлення дамби в цьому місці вимагатиме буріння кількох 20-кілометрових тунелів, щоб відвести річку, яка має потік близько 2000 кубічних метрів на секунду. Цього достатньо, щоб заповнити приблизно три басейни олімпійського розміру за секунду.

Тим часом влада сусідньої Індії, яка розташована нижче за течією від проекту, висловила занепокоєння тим, що Китай контролює потік річки та який вплив це може мати на кордоні.

Китайські чиновники стверджують, що завершили масштабні геологічні дослідження на сейсмічно активній території і вважають, що будівництво може бути завершено безпечно. Терміни будівництва ще не визначені.

The post Ця гідроелектростанція одна забезпечить електрикою 300 млн людей appeared first on .

Чутки про Samsung Galaxy S25: все, що ми знаємо

Samsung традиційно презентує новий флагманський смартфон серії Galaxy на початку року, і 2025-й не став винятком: компанія оголосила про проведення заходу Galaxy Unpacked 22 січня.

Як завжди, у мережі з’являється безліч чуток про дизайн, характеристики, камери та ціну Galaxy S25. Особливу увагу привертає потенційний запуск нової моделі “Slim”, яку також може представити Apple для iPhone 17.

До офіційної презентації на Galaxy Unpacked ми зібрали всю наявну інформацію від інсайдерів та витоків.


Коли представлять Samsung Galaxy S25?

Samsung проведе захід Galaxy Unpacked 2025 22 січня у Сан-Хосе, Каліфорнія. Подія розпочнеться о 10:00 за тихоокеанським часом і транслюватиметься на офіційному сайті Samsung та на YouTube-каналі компанії.


Дизайн і дисплей Galaxy S25

У вересні Android Headlines опублікували рендери базової моделі Galaxy S25, які вказують на те, що Samsung може використати більш плоскі краї та округлі кути. У жовтні інсайдер Ice Universe поділився зображеннями з ультратонкими рамками для всіх трьох моделей серії.

  • Рамки: Тонші рамки зроблять профіль телефону компактнішим і легшим, хоча розмір екрана, ймовірно, не зміниться.
  • Розміри дисплея:
    • Galaxy S25 Ultra: ~6.8 дюйма, вага ~7.73 унції (менше, ніж 8.18 унції у S24 Ultra).
    • Galaxy S25: дисплей залишиться 6.17 дюйма, але буде рекламуватися як 6.2 дюйма.

Хоча про якість дисплея інформації небагато, Samsung, ймовірно, продовжить використовувати OLED-панель M13, щоб знизити витрати. Це може поставити її позаду конкурентів, таких як Pixel 9 і iPhone 16 Pro, які вже перейшли на панелі M14.

  • Камери та зарядка: Galaxy S25 Ultra отримає товстіші кільця навколо об’єктивів, а також підтримку магнітної зарядки, подібної до Apple MagSafe.
  • Кольори:
    • Galaxy S25: Moon Night Blue, Silver Shadow, Sparkling Blue, Sparkling Green.
    • Galaxy S25 Plus: додатковий колір Midnight Black.
    • Galaxy S25 Ultra: чотири титанові кольори — чорний, синій, сірий і срібний.

Продуктивність Galaxy S25

Серія Galaxy S25 отримає новий процесор Snapdragon 8 Elite, який забезпечить значний приріст швидкості, енергоефективності та можливостей ШІ. Цей чіп використовуватимуть усі моделі Galaxy S25, незалежно від регіону.

  • Оперативна пам’ять:
    • S25 і S25 Plus: щонайменше 12 ГБ.
    • S25 Ultra: щонайменше 16 ГБ.

Телефони працюватимуть на One UI 7 та Android 15 “з коробки”.


Камери Galaxy S25

Galaxy S25 Ultra, за чутками, збереже:

  • Основну камеру на 200 МП.
  • Телефото на 50 МП із 5-кратним зумом.
  • Другу телекамеру на 10 МП із 3-кратним зумом.
  • Покращення отримає ультраширокий об’єктив: 50 МП (замість 12 МП у S24 Ultra).

Інформації про камери S25 і S25 Plus поки немає.


Батарея Galaxy S25

Samsung може впровадити технологію “стекування” батарей, яка дозволяє зробити батарею компактнішою та збільшити її енергоємність.

  • Ємність батареї:
    • Galaxy S25: 4000 мА·год.
    • Galaxy S25 Ultra: 5000 мА·год.

Однак базова модель S25, ймовірно, залишиться з зарядкою потужністю 25 Вт, тоді як S25 Plus і Ultra підтримуватимуть 45 Вт.


Ціни Galaxy S25

Очікується, що Samsung збереже ціни на рівні попередніх моделей:

  • Galaxy S25: від $799.
  • Galaxy S25 Plus: від $999.
  • Galaxy S25 Ultra: від $1,299.

Це дозволить зберегти конкурентоспроможність з Apple та Google.

The post Чутки про Samsung Galaxy S25: все, що ми знаємо appeared first on .

Цей автомобіль переплигує нерівності на дорозі. Водій не потрібен BYD Yangwang U9

Компанія BYD опублікувала відео, в якому показано, як суперкар Yangwang U9 їздить без людини-водія, одночасно перестрибуючи різні перешкоди – ями, дорожні шипи.

Yangwang — преміальний електричний бренд BYD, а U9 — другий автомобіль після позашляховика U8. U8 потрапив у заголовки, оскільки він міг плавати на воді, тоді як суперкар U9 отримав багато уваги завдяки своїй підвісці Disus X і гідравлічній системі, яка дозволяє автомобілю стрибати або танцювати.

Тепер маркетологи BYD виводять це на новий рівень і публікують відео, на якому Yangwang U9 безпілотно їде по тестовій дорозі зі швидкістю 120 км/год. Перша перешкода, на яку він натрапляє, — широка вибоїна завдовжки 2,5 метра, заповнена водою. Коли електромобіль наближається, підвіска кидає автомобіль через вибоїну. За даними BYD, стрибок становить понад 6 метрів.

Наступна перешкода – поле дорожніх шипів висотою близько 3,5 сантиметрів. Як і в попередньому випадку, система підвіски Disus X змушує U9 перестрибувати через неї. BYD не надала жодних інших подробиць про тест, наприклад, яка була використана ADAS (Advanced driver-assistance system). Раніше BYD оголосила про співпрацю ADAS з DJI або Horizon Robotics.

Yangwang U9 був запущений у лютому 2024 року за 1,68 мільйона юанів (230,00 доларів США) у Китаї. Масове виробництво і поставки почалися через півроку, в серпні.

U9 — це повністю електричний суперкар на базі платформи BYD e4, оснащений системою підвіски Disus X. Ця система дозволяє машині їздити на трьох колесах, танцювати або стрибати, як показано в останньому відео.

Він оснащений чотирма електродвигунами загальною потужністю 960 кВт (1287 к.с.) і максимальним крутним моментом 1680 Нм. Він може розганятися до 100 км/год за 2,36 секунди і дрег-рейс на 400 метрів за 9,78 секунди. У листопаді 2024 року Янгванг U9 проїхав на Нюрбургрингу за 7:17,9.

На відміну від інших суперкарів, він оснащений не літій-нікелевим оксидом марганцю і кобальту (NMC), а більш дешевим літій-залізо-фосфатним пакетом (LFP). Ємність батареї становить 80 кВт/год, що вистачає на 465 км в умовах CLTC.

Розміри U9 складають 4966/2029/1295 мм (довжина/ширина/висота), а колісна база — 2900 мм. Його споряджена маса становить 2475 кг, що для суперкара досить багато.

U9 має напругу батареї 800 Вольт і може заряджатися від 30% до 80% за 10 хвилин. Суперкар також підтримує подвійну зарядку, тобто ви можете підключити дві незалежні зарядні розетки одночасно.

The post Цей автомобіль переплигує нерівності на дорозі. Водій не потрібен BYD Yangwang U9 appeared first on .

Магнітні павербанки для iPhone стануть сумісними з Samsung Galaxy

Стандарт бездротового заряджання Qi2 офіційно з’являється на пристроях Samsung Galaxy. Це станеться через два роки після першого оголошення про стандарт. Google також прагне до стандарту бездротової зарядки Qi2 і збільшує проникнення Qi2 у телефони Android та інші пристрої.

Стандарт Qi2 є стандартом бездротового заряджання з вбудованим кріпленням на основі магнітів. На сьогоднішній день єдиним Android-смартфоном з Qi2 є HMD Skyline. Але власники iPhone уже кілька років насолоджуються такою ж технологією, яку Apple називає Magsafe.

Wireless Power Consortium оголосив, що Qi2 побачить «прискорення» на пристроях Android у 2025 році, коли більше смартфонів приймуть вбудовану підтримку Qi2.

Samsung підтвердив, що пристрої Galaxy додадуть Qi2 у 2025 році, хоча немає жодної інформації про те, які пристрої його використовуватимуть. Подейкують, що Galaxy S25 підтримуватиме Qi2.

Крім того, Google рішуче натякає, що намагається отримати Qi2 у майбутніх телефонах Pixel.

The post Магнітні павербанки для iPhone стануть сумісними з Samsung Galaxy appeared first on .

Ілон Маск йде в школу: мільярдер запускає новий бізнес

Цього року Ілон Маск планує запустити наступне підприємство: приватний навчальний заклад. Заклад у Техасі під назвою Ad Astra відчинить свої двері уже цього року для дітей віком від трьох до дев’яти років. Школа орієнтована на навчання на основі STEM (абревіатура для технічних дисциплін) і має довгострокові цілі розширитися до університету.

Розташований у Бастропі, штат Техас, приватний навчальний заклад Ad Astra субсидуватиме навчання на перший рік, після чого вартість буде встановлена відповідно до місцевих приватних шкіл.

«Підхід Ad Astra до освіти зосереджений на практичному, проектному навчанні, де дітей заохочують досліджувати, експериментувати та знаходити рішення для реальних проблем», — йдеться на веб-сайті, додаючи, що його навчальна програма буде зосереджена на інтеграції предметів STEM у класи.

У повідомленні Департаменту охорони здоров’я та соціальних служб Техасу сказано, що дошкільний заклад отримав свій початковий дозвіл 14 листопада, що офіційно дозволило школі відкритися в 2025 році. Згідно з дозволом, дошкільний заклад може прийняти до 21 учня в перший рік роботи.

У матеріалах, отриманих Bloomberg, говориться, що довгострокова мета школи – розширитися до університету, орієнтованого на навчання STEM.

Хоча ім’я Маска не фігурує в жодній заявці школи до штату, згідно з податковою декларацією, його фонд пожертвував 100 мільйонів доларів на запуск дошкільного закладу.

Генеральний директор Tesla, SpaceX і власник соціальної мережі Twitter (X), Маск не надто відомий своїми інтересами в сфері освіти. Однак це не перша його інвестиція в цю сферу — у 2014 році Маск відкрив школу під назвою Ad Astra, яку він створив для своїх дітей і дітей своїх співробітників SpaceX. Школа припинила свою діяльність після того, як діти Маска закінчили школу.

Це не рідкість, коли мільярдери роблять пожертви на школи та університети. Однак відкриття Ad Astra відбувається в той час, коли новообраний президент Дональд Трамп вступає на посаду на другий термін. Маск є близьким соратником Трампа, йому доручено очолити нову комісію зі скорочення витрат під назвою Департамент ефективності уряду. На тлі закликів ліквідувати Департамент освіти та надати штатам більше контролю над шкільними класами, Маск міг би відіграти ключову роль у формуванні освітньої політики, пропонуючи поради Трампу та законодавцям. Очолюваний нимдепартамент не має права вносити зміни самостійно.

“Я вважаю, що нам потрібна значна реформа в освіті”, – сказав Маск під час передвиборної кампанії Трампа в жовтні.

«Департамент освіти, схоже, вважає своїм основним обов’язком нав’язування пропаганди нашим дітям, а не отримання ними хорошої освіти. Це божевілля», – сказав Маск. «Пріоритетом має бути навчання дітей навичкам, які знадобляться їм у подальшому житті, і виключити будь-яку соціальну пропаганду».

На веб-сайті Ad Astra сказано, що це не школа Монтессорі, але вона працює як така, зосереджуючись на освіті, орієнтованій на дитину, та індивідуальних уроках. Форма заявки до школи також заохочує батьків до участі, кажучи, що Ad Astra хоче, щоб батьки та опікуни брали активну участь і ділилися своїми подарунками з громадою.

Акцент на освіті STEM в Ad Astra відображає пріоритети Маска щодо практичного навчання, яке дало б дітям навички, які, за його словами, знадобляться їм для працевлаштування.

The post Ілон Маск йде в школу: мільярдер запускає новий бізнес appeared first on .

Як сайт OnlyFans став глобальною імперією та революціонізував порнографію

В 2024 році українські чиновники зробили так, що, мабуть, кожен українець тепер знає, де знайти цікавий контент для дорослих. Українська влада, в пошуку тих, до кого ще можна запустити руку в кишеню, знайшла українок, які працюють на платформі OnlyFans. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев розповів, що 350 українок заробили на OnlyFans 305,4 млн грн та сплатили 59 млн грн податків. Якщо вам цікаво розібратися, як та коли народився сайт OnlyFans, журналісти Reuters щойно опублікували історію цього сервісу.

OnlyFans – одна з найуспішніших соціальних платформ у світі, але водночас одна з найбільш закритих. Reuters простежує її шлях від невідомого сайту без порнографії до феномену для дорослих, що набрав обертів завдяки еротичним виконавцям і впливовим особам.

OnlyFans прагне переосмислити порнографію.

Маючи $1,3 мільярда доходу і понад 300 мільйонів користувачів, ця швидкозростаюча компанія настільки успішно поєднала секс-роботу з економікою онлайн-контенту, що змогла розширитися на комедію, музику та автоспорт.

Проте, незважаючи на свій амбітний вплив, внутрішній устрій OnlyFans залишається непрозорим.

Компанія має лише кілька десятків співробітників, хоча її база користувачів майже потроїлася за останні роки. Її мільярдер-власник рідко з’являється на публіці або згадується в промовах генерального директора. На зареєстрованій лондонській адресі компанії немає жодного знаку, а значна, але таємна частина її операцій, включно з модерацією контенту, базується в Україні – країні, охопленій війною.

Reuters простежило шлях OnlyFans від невідомого британського сімейного проєкту без порнографії до соціальної платформи для дорослих, що вартує мільярди доларів і досягла успіху завдяки еротичним виконавцям і знаменитим інфлюенсерам. З розвитком компанії OnlyFans намагається використовувати відвертий контент – своє, здавалось би, невичерпне джерело доходів – як трамплін для масштабування, позиціонуючи себе як технологічного новатора поряд із соціальними гігантами, такими як Instagram і X. Ключовою частиною цієї стратегії є зробити порнографію більш соціально прийнятною, дистанціюючи компанію від зловживань, часто пов’язаних із цією індустрією.

Публічне обличчя OnlyFans – це генеральна директорка Кейлі Блер, ірландська юристка та самопроголошена феміністка і “маніячка безпеки”, яка обійняла посаду у 2023 році. На публічних заходах 42-річна Блер представляє платформу як вигідну й таку, що розширює можливості, особливо для жінок, і часто згадує своїх двох доньок. “Я хочу, щоб вони мали гарне життя в онлайн-просторі”, – сказала вона делегатам на конференції з захисту дітей у Великій Британії у 2023 році. “Я хочу того ж і для ваших дітей”.

За словами Блер, люди приходять на OnlyFans, бо тут пропонується “етична” порнографія – хоча вона воліє уникати слова “порнографія”.

Проте саме “це слово” є рушієм бізнесу. Творці зазвичай заробляють гроші від підписників, публікуючи порнографічний контент і спілкуючись із ними онлайн. Створений у 2016 році, OnlyFans стверджує, що виплатив понад $20 мільярдів своїм творцям, кількість яких зараз становить 4,1 мільйона. Компанія отримує 20% від доходів творців.

OnlyFans не відповів на запити Reuters про інтерв’ю з Блер або власником компанії Леонідом Радвінським. Компанія та її материнська структура Fenix International Ltd також не відповіли на більшість запитань для цієї статті.

Ця розповідь про розвиток компанії базується на інтерв’ю з понад десятком людей, безпосередньо знайомих з операціями OnlyFans, а також десятками творців, колишніх творців і експертів у галузях порнографії, модерації контенту та онлайн-безпеки. Репортери також переглянули корпоративні документи, судові записи, вебсайти та виступи, пов’язані з OnlyFans та її ключовими працівниками.

OnlyFans публічно заявляє, що створює найбезпечнішу соціальну платформу у світі.

Проте вона працює за мільйонами платних стін, що робить цю заяву майже неможливою для незалежної оцінки. Ці стіни можуть приховувати серйозну шкоду. У серії розслідувань, опублікованих цього року, Reuters вивчив поліцейські й судові записи, які документують численні випадки сексуального рабства, матеріалів про сексуальне насильство над дітьми й несанкціонованої або “помстної” порнографії на OnlyFans у період з 2019 до 2024 року.

OnlyFans заявляє, що забороняє матеріали про сексуальне насильство над дітьми й “сучасне рабство”, включно з торгівлею людьми, і видаляє незаконний контент, щойно його виявлено. Компанія також стверджує, що інвестує значні кошти в модерацію контенту, перевіряючи “все” на сайті, і тісно співпрацює з правоохоронними органами по всьому світу, підтримуючи їхні розслідування.

Леонід Радвінський, власник, якого Блер рідко згадує публічно, купив OnlyFans у 2018 році й є єдиним акціонером. Згідно з корпоративними записами, 42-річний бізнесмен виплатив собі щонайменше мільярд доларів дивідендів за останні три роки.

Для керівника відомої компанії він залишається маловідомим.

Навіть із використанням спеціалізованих інструментів пошуку Reuters вдалося знайти лише шість різних фотографій Радвінського в мережі. Із чотирьох вебсайтів, які, ймовірно, належать йому, лише один згадує OnlyFans на ім’я; жоден не розкриває, що порно є основним джерелом його статків.

Натомість вони описують його як ангельського інвестора і філантропа, який присвячує “величезну кількість часу, зусиль і грошей некомерційним ініціативам”.

Радвінський – україно-американець, який купив OnlyFans у 2018 році.

Що вміли, те й зробили

Радвінський заробив статки завдяки OnlyFans. Але він не створив цю платформу.

Її засновником став британський підприємець Тім Стоклі, уродженець графства Ессекс, розташованого на північному сході від Лондона. У шкільні роки першим підприємницьким досвідом Стоклі було те, що він брав оплату з однокласників за доставку їхніх замовлень із місцевої закусочної з рибою та чипсами, про що свідчить архівна версія його персонального сайту timstokely.com.

Однак у дорослому віці саме порно принесло Стоклі багатство – після кількох невдач.

У 2011 році він запустив сайт фетишів Glam Worship, який дозволяв користувачам надсилати подарунки та гроші домінатріксам. Гасло сайту: “Ваша нова залежність”. Через рік чи два він презентував Customs4U, платформу, де жінки завантажували персоналізовані порновідео для платних клієнтів.

Обидва проєкти зазнали невдачі. Стоклі спробував знову. За його словами, після надихаючої розмови з друзями він вирішив створити вебсайт, “який би зробив монетизацію контенту простою для всіх творців”, тобто соціальну медіаплатформу з кнопкою оплати.

Цією платформою став OnlyFans.

“Команда одразу взялася до роботи, працюючи ночами, щоб запустити компанію: від написання коду для створення мінімалістичного, зручного інтерфейсу до особистого спілкування з першими користувачами”, – йдеться на сайті Стоклі.

Сім’я Стоклі, яку на сайті описують як “дуже згуртовану”, відігравала ключову роль у цьому процесі. OnlyFans стартував у 2016 році з Тімом на посаді генерального директора, а до кінця року його батьки Гай і Дебора стали директорами компанії. Його брат Том став головним операційним директором у 2018 році.

Ще одним із перших директорів OnlyFans була Петри, яка називала себе тихим партнером бізнесу й погодилася говорити лише за умови, що її прізвище не буде розголошене. Американська громадянка, що проживає в Нідерландах, Петри працювала на порносайті FreeOnes та була експертом із підвищення видимості вебсайтів у пошукових системах. Вона зазначила, що її головним завданням було залучення трафіку на OnlyFans.

“Однак це ніколи не планувалося як порносайт”, – сказала вона.

Спочатку умови використання OnlyFans забороняли відвертий контент. Петри розповіла, що компанія сподівалася залучити музикантів і інфлюенсерів із YouTube та Instagram, але цього виявилося недостатньо, щоб зацікавити їх.

“Тож ми вирішили повернутися до того, що добре знали, – дорослого контенту”, – зазначила вона.

До кінця 2017 року OnlyFans скасували заборону на порно – і платформа почала набирати обертів.

Для розширення в США, за словами Петри, сім’я Стоклі покладалася на Білла Фокса, відому особистість у порнографічній індустрії Каліфорнії. Фокс залучив десятки дорослих виконавців до OnlyFans, сказала вона. Їх називали в компанії “дівчатами Білла”, як розповіли двоє колишніх підрядників Reuters.

У той час як Фокс у Каліфорнії займався залученням топових виконавців, родина Стоклі приймала бізнес-рішення в Англії, розповіли підрядники. Компанія швидко розширювалася, але хаотично.

Колишній тайсько-британський порнозірка Кені Стайлз, який працював на OnlyFans у ранні роки, зазначив, що напрямок компанії був предметом запеклих суперечок. Він згадав, як одна з онлайн-нарад у 2018 році перетворилася на гучну сварку між Фоксом і Тімом Стоклі.

“Білл хотів, щоб це був звичайний порносайт. А Тім мав бачення, що він кине виклик Facebook і Instagram. Він хотів залучити основних творців контенту з YouTube на OnlyFans“.

За словами Петри, мета полягала не в тому, щоб утримувати OnlyFans довгостроково. “Ми хотіли створити проєкт, який зможемо продати”, – зазначила вона.

У 2018 році з’явився покупець – Радвінський. Скільки він заплатив за OnlyFans, ніколи не розголошувалося.

ЛЕО ВХОДИТЬ У ГРУ

Новий власник був медіа-сором’язливим і соціально незграбним, стверджують троє людей, які зустрічалися з ним, — зовсім не схожим на Стоклі, чий акаунт в Instagram переповнений знімками швидких автомобілів, порнозірок і вілл на Ібіці.

Радвінський приніс із собою багатий досвід у стрімко розвиваючомуся бізнесі онлайн-порно.

У дитинстві, в останні роки існування Радянського Союзу, він разом із батьками покинув Україну і переїхав до США. Він виріс в Іллінойсі, де його перша компанія, Cybertania Inc, була зареєстрована його матір’ю, Анною, у березні 1999 року, згідно з корпоративними документами. На той час Радвінському було лише 16 років.

Радвінський описав бізнес Cybertania у судовій декларації 2014 року як “онлайн-розваги”. Одним із перших його проєктів був сайт під назвою Ultrapasswords.com, який обіцяв посилання на сайти, пов’язані з порнографією, згідно з матеріалом Forbes 2021 року.

Це був прибутковий бізнес. У судових документах Cybertania зазначалося, що Ultrapasswords у 2002 році, коли Радвінському виповнилося 20 років, приносив дохід близько $5,000 на день. Зараз цей сайт неактивний.

Два роки потому, маючи диплом економіста Північно-Західного університету біля Чикаго, Радвінський запустив свій перший великий порнографічний проєкт: MyFreeCams, де моделі виконували сексуальні дії в прямому ефірі через вебкамеру. Глядачі платили за хвилини перегляду або купували віртуальні токени для чайових виконавцям.

До 2010 року XBIZ, новинний портал для порноіндустрії, називав MyFreeCams “однією з найбільших у світі спільнот для дорослих із вебкамерами”, яка мала у своєму каталозі 100,000 моделей. Цей сайт досі існує та належить американській компанії Радвінського MFCXY, Inc.

MyFreeCams був частиною хвилі “кам-сайтів”, які скористалися перевагами швидшого інтернету. Вони стали значним зрушенням у порноіндустрії, яка до початку 2000-х років здебільшого створювалася студійними виконавцями та розповсюджувалася на відеокасетах, а пізніше — на компакт-дисках і DVD або через платне телебачення.

Потім, у середині 2000-х років, з’явилися так звані “тюб-сайти”. Ці вебсайти не створювали власного порно, але надавали платформу для контенту, який завантажували користувачі — як професіонали, так і аматори. Такі сайти, як Xtube, Pornhub і xHamster, які залучали сотні мільйонів користувачів, здебільшого заробляли гроші за допомогою реклами та продажу даних користувачів. Споживачі отримували необмежений доступ до контенту безкоштовно.

“Порно стало доступнішим, ніж будь-коли раніше, але виконавці заробляли на ньому дедалі менше грошей”, — зазначила Маггі Макдоналд, аспірантка Торонтського університету, яка досліджує платформи для порно. Наступне десятиліття, поки тюб-сайти домінували в інтернет-порноіндустрії, багато виконавців боролися за виживання.

Під керівництвом Радвінського

Тім Стоклі залишався генеральним директором протягом наступних трьох років під керівництвом Леоніда Радвінського. Його брат Том обіймав посаду операційного директора, а їхній батько Гай, колишній банкір, працював співдиректором разом із Радвінським.

Успіх компанії стрімко зріс під час пандемії COVID-19 і пов’язаних із нею локдаунів.

Мільйони ізольованих людей, які шукали розваг, почали масово відвідувати порносайти. OnlyFans зазнав значного зростання числа авторів контенту, користувачів і доходів у США та Європі — своїх основних ринках. Згідно з корпоративними звітами, між 2019 і 2021 роками його прибуток до сплати податків зріс із $5,6 мільйона до $432,9 мільйона.

Хоча в інтернеті було багато безкоштовного порноконтенту, OnlyFans пропонував щось інше, за що люди були готові платити: персональний зв’язок. Підписники могли безпосередньо спілкуватися з авторами, шукаючи товариськості та інтимності. Автори контенту заробляли через підписки, чайові та продаж індивідуального контенту.

OnlyFans пропонував своїм творцям привабливе поєднання: можливість заробітку за умов гнучкої роботи, сексуального самовираження та фінансової свободи. Для деяких інфлюенсерів це був рідкісний шанс перетворити велику аудиторію в соціальних мережах на солідний дохід — за умови готовності роздягатися.

Однією з авторок, яка отримала величезний прибуток, стала Даніель Бреголі. Вона стала відомою як бунтівна підлітка після участі у шоу “Доктор Філ” у 2016 році разом зі своєю матір’ю. У сегменті під назвою “Я хочу відмовитися від моєї дочки, яка краде машини, ходить із ножами, танцює тверк і намагається підставити мене за злочин”, вона насміхалася з аудиторії, закликаючи їх “вийти й з’ясувати стосунки”. Її фраза “Catch me outside, how ‘bout dat?” принесла їй популярність і кар’єру як реперки під іменем Bhad Bhabie, а також мільйони підписників у соціальних мережах.

У квітні 2021 року, через шість днів після свого 18-го дня народження, Бреголі створила акаунт на OnlyFans, публікуючи сексуально провокативні фото. За перші шість годин вона заробила понад $1 мільйон, розповіла Бреголі Reuters. Через рік ця сума досягла майже $42 мільйонів, зазначила вона.

“Я навіть не уявляла, що це принесе такі гроші,” сказала вона. “Ніхто цього не знав.”

Хоча топові автори контенту заробляли величезні гроші, інші ледь зводили кінці з кінцями. “Дуже рідко можна знайти когось, хто заробляє багато,” сказала Ханне Стегеман, аспірантка Амстердамського університету, яка досліджує досвід онлайн-секс-працівників, включаючи авторів контенту на OnlyFans. “Набагато частіше люди працюють дуже важко, щоб заробити щось на рівні мінімальної зарплати.”

Роксі Рутс, колишня авторка контенту на OnlyFans із Німеччини, яка приєдналася до платформи у 2018 році та пішла у 2021-му, визнала, що ця робота була складнішою, а заробітки значно меншими, ніж вона очікувала.

“Я продовжувала цим займатися роками, бо думала: ‘О Боже, я повинна щось отримати — хоча б якісь заощадження’,” сказала вона.

Масштабний вибух контенту

Один із колишніх співробітників мав можливість спостерігати за тим, що він назвав «масштабним вибухом контенту» під час пандемії. Зак Хембрі приєднався до OnlyFans у 2019 році і працював модератором контенту зі свого дому в місті Бішопс-Стортфорд, що на північ від Лондона.

Контент перевірявся «програмованим ботом», який відзначав підозрілий матеріал для перегляду людськими модераторами, розповів Хембрі. Він переглядав цей матеріал у пошуках забороненого контенту, який потім блокувався або видалявся. «Я бачив усілякі речі, яких не хотів би бачити», – сказав він, маючи на увазі контент за участю дітей, тварин або фекалій, а також творця, який «навмисно переїдав».

У свої ранні роки, за словами Хембрі, OnlyFans дотримувався політики «нульової толерантності» до творців, які порушували правила. Але під час власності Радвінського, коли потік контенту зростав, топових авторів почали трактувати більш поблажливо, сказали Хембрі та інший колишній підрядник зі США.

Ті, чиї акаунти раніше могли бути закриті, почали отримувати попередження, зазначив Хембрі.

Наприклад, одного разу він заблокував акаунт, на якому демонструвалася інцестуальна сексуальна сцена між дорослими близнюками, що суперечило правилам сервісу OnlyFans. Пізніше, за його словами, він із роздратуванням дізнався, що хтось із керівництва поновив акаунт.

«Чому їм треба давати ще один шанс?» – сказав він. Хембрі зробив висновок, що «гроші були важливішими» для OnlyFans, ніж правила. Колишній підрядник із США погодилася; творці, які заробляли мільйони доларів для платформи, могли «завантажувати все, що завгодно», – сказала вона.

До 2021 року, за словами Хембрі, він знав понад десяток людей у Великій Британії, які працювали модераторами контенту в OnlyFans.

Зіштовхнувшись із експоненційним зростанням, OnlyFans звернувся до працівників із України, батьківщини Радвінського, яка мала добре розвинуту ІТ-індустрію, зазначили колишні співробітники та підрядники. До лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, OnlyFans мав «величезну команду» в Україні, яка займалася модерацією контенту та іншими функціями, заявила в нещодавній промові в Лондоні генеральний директор Кілі Блер.

Деяких із цих працівників найняла компанія під назвою StopFraud, за словами чотирьох осіб, які раніше працювали у StopFraud або OnlyFans. Один із колишніх українських модераторів, найнятий StopFraud, поділився з Reuters квитанцією про оплату, яка свідчила, що йому платив OnlyFans.

StopFraud майже неможливо відстежити. У своїх оголошеннях на українському сайті з працевлаштування вона описує себе як «швидко зростаючу компанію, що базується у США», але Reuters не змогли знайти реєстрацію бізнесу в США, Великій Британії чи Україні. Компанія не надала коментарів.

OnlyFans публічно не визнає жодних стосунків із StopFraud, а вебсайт StopFraud не згадує OnlyFans. Кілька колишніх працівників StopFraud розповіли Reuters, що мало що знали про свого роботодавця. Вони працювали вдома, модеруючи контент і перевіряючи творців. Своїх колег вони знали лише за псевдонімами. Одна із працівниць зазначила, що ці засекречені умови роботи змушували її почуватися «шпигункою». Інші відмовилися від інтерв’ю, посилаючись на підписані угоди про нерозголошення.

Хембрі розповів, що його команда модераторів контенту у Великій Британії була поступово замінена українськими підрядниками, і він коротко перейшов на роботу з управління відносинами з топовими творцями. Але, за його словами, він все ще міг перевіряти чергу, в якій чекав контент для перегляду. Незадовго до свого звільнення в 2022 році, він зазначив, що у черзі було мільйони матеріалів – щонайменше в 50 разів більше, ніж зазвичай. Він сказав, що не уявляє, як українські підрядники могли впоратися із завданням. Незрозуміло, як війна вплинула на їхню роботу. Після початку війни Блер заявила, що OnlyFans перевіз «певну кількість працівників» з України до сусідньої Польщі.

До 2022 року OnlyFans публічно заявляв, що створює «найбезпечнішу у світі платформу соціальних мереж». У липні того року компанія повідомила Ofcom, британському регулятору медіа, що, хоча вона покладається на автоматизацію для виявлення проблем, весь контент у підсумку переглядається людськими модераторами.

На платформі з таким обсягом контенту, як у OnlyFans, це завдання було «практично неможливим» без найму «тисяч модераторів», сказав Джейсон Помалес, колишній директор з довіри та безпеки у Vimeo, відомій платформі для обміну відео. «А це величезні витрати».

Ще четверо експертів із модерації контенту погодилися, що твердження OnlyFans про тотальний людський контроль є неправдоподібним. Лише в листопаді платформа заявила, що було завантажено майже 55 мільйонів одиниць контенту.

Процес модерації OnlyFans залишається незрозумілим. Компанія стверджує, що 80% її працівників – це «навчені модератори контенту», але вона не розкриває публічно ні загальної чисельності штату, ні методів навчання модераторів. Це ускладнює перевірку ефективності модерації для сторонніх спостерігачів.

Ofcom зібрав інформацію про модерацію та інші аспекти роботи безпосередньо від OnlyFans. Деяка частина цієї інформації – включаючи дані про чисельність персоналу модерації – не була опублікована, повідомив Ofcom, оскільки закон обмежує те, що він може розголошувати без згоди компаній, які він регулює. Водночас речник додав: «На цей момент ми розуміємо, що кожен елемент контенту (на OnlyFans) зрештою модерується людиною».

НЕСПОКІЙНІ БАНКИ

Зі зростанням популярності OnlyFans незаконний контент почав проходити повз модераторів. Люди почали скаржитися в поліцію на зловживання на платформі. BBC виявила на сайті неповнолітніх. І, здається, банки OnlyFans почали нервувати.

У серпні 2021 року компанія зробила шокуючу заяву: вона заборонить порнографію з жовтня того ж року. Не розкриваючи багато деталей, OnlyFans заявила, що прагне відповідати вимогам банківських партнерів і постачальників платіжних послуг. В інтерв’ю для Financial Times Тім Стоклі звинуватив банки в «несправедливому» ставленні, оскільки вони відмовляли у проведенні платежів для творців контенту через репутаційні ризики.

Запропонована заборона викликала обурення серед творців порнографічного контенту. Багато хто почувався зрадженим. Лорен Філліпс, американська творчиня, яка приєдналася до OnlyFans на ранньому етапі, сказала, що їй здалося, ніби компанія хотіла «використати нас, а потім відкинути».

Через шість днів OnlyFans несподівано скасувала заборону, заявивши, що отримала «необхідні гарантії» для підтримки своїх творців. Компанія не пояснила, що це були за гарантії або хто їх надав. Але видалення порнографії паралізувало б платформу — і позбавило б банки, які обробляють транзакції OnlyFans, постійно зростаючого потоку доходів.

Попри це, переконати потенційних банківських партнерів у тому, що порнографія на OnlyFans не є прикриттям для зловживань, залишалося складним завданням, розповіли деякі банкіри.

Навесні 2023 року посередники OnlyFans провели переговори з кількома інвестиційними банками на Волл-стріт, досліджуючи можливість партнерства, повідомили три особи, залучені в процес. Одна з них зазначила, що обговорювалося виведення OnlyFans на біржу; двоє інших сказали Reuters, що посередники шукали великі банки, які могли б допомогти обробляти платежі для OnlyFans.

На той час OnlyFans демонстрував приголомшливі показники: понад мільярд доларів доходу, понад півмільярда доларів операційного прибутку. Банкіри зазвичай боролися б за такий бізнес. Але переговори зайшли в глухий кут. Причина, за словами двох залучених осіб, — основний продукт OnlyFans: порнографія.

Порнографія робить OnlyFans недосяжним для багатьох великих банків та інвесторів, розповіли шість банкірів, юристів і інших інвесторів, усі з досвідом роботи на ринках капіталу, але без зв’язків із OnlyFans. Четверо з них висловили стурбованість, що будь-яка перевірка платформи може виявити незаконний контент, такий як матеріали сексуального насильства над дітьми, жертвами торгівлі людьми або порнографію без згоди.

OnlyFans з того часу заявила, що не планує виходити на біржу. Бізнес процвітає. У 2023 році творці контенту заробили на платформі 6,6 мільярда доларів. Компанія мала більш ніж достатній вільний грошовий потік, щоб залишатися приватною. Її виплата дивідендів у розмірі 472 мільйони доларів Редвінському перевищила суму, яку заробили засновник модної компанії Ralph Lauren і співзасновник Nike Філ Найт разом узяті.

Як усамітнений порномагнат, Редвінський зазвичай не згадується поряд із найбагатшими людьми світу. Але, схоже, він хоче, щоб це змінилося.

«Моя мета — одного дня підписати The Giving Pledge», — зазначено на одному з сайтів, що, ймовірно, належить йому, маючи на увазі обіцянки Білла Гейтса, Воррена Баффета, Марка Цукерберга та інших мільярдерів віддати більшу частину свого багатства на благодійні справи.

Отримавши відмову від Волл-стріт, OnlyFans продовжив зусилля щодо перетворення на мейнстрім-компанію, намагаючись переконати світ, що його порнографія є безпечною — і що OnlyFans є більше, ніж просто порносайт.

Це завдання випало на плечі його генерального директора Кейлі Блер.

ЕТИЧНА ПОРНОГРАФІЯ

На своїй попередній посаді юристки в юридичній фірмі Orrick, Herrington & Sutcliffe Кейлі Блер зазначала, що спеціалізувалася на кібербезпеці та онлайн-конфіденційності. Щонайменше троє інших співробітників Orrick також перейшли працювати до OnlyFans, клієнта цієї фірми.

В OnlyFans Блер представляє себе як просту, пряму лідерку компанії, яка прагне бути мейнстрімною.

«Ми також розміщуємо багато іншого контенту», — сказала вона в березні на конференції SXSW в Остіні, штат Техас, згадуючи спорт, комедію та музику. OnlyFans також пропонує контент, безпечний для роботи, на платформі OFTV, яку вона запустила у 2021 році.

OnlyFans стверджує, що навіть не відстежує, скільки порнографії продає, об’єднуючи її фінансово з усіма іншими пропозиціями. «Ми не класифікуємо наших творців за типом контенту, який вони створюють, тому не знаємо, який відсоток із них виробляє дорослий контент», — сказав речник компанії для Reuters минулого року. Блер публічно відхиляла твердження, що майже весь контент OnlyFans є порнографічним, не надаючи при цьому жодної власної цифри.

Вона також заявляє, що порнографія на OnlyFans відрізняється від інших сайтів. На конференції SXSW, яка демонструє «передові ідеї», вона пояснила, як OnlyFans дозволив дорослим виконавцям уникнути «експлуататорської» студійної системи й отримувати прямий прибуток від створеного ними контенту. Це «етичний» контент для дорослих, за її словами, і саме він привернув так багато підписників до OnlyFans.

«Я феміністка», — сказала Блер у серпні своїй аудиторії в клубі Trouble Club. «Мій фемінізм допомагає мені зрозуміти, чому я виконую цю роботу».

Деякі вважають призначення Блер хитрим піар-кроком для OnlyFans.

У нещодавньому дописі в LinkedIn Еллі Генсон, клінічна психологиня, яка займається запобіганням сексуальному насильству, поставила під сумнів, чи був би чоловік-генеральний директор «регулярно запрошений до суспільних форумів, щоб лірично розмірковувати про “розширення прав і можливостей”, “автентичність” і “фемінізм” без серйозних викликів і дебатів? Звісно, ні».

Кім Свеллоус, американська творчиня контенту, яка приєдналася до OnlyFans у 2017 році, сказала, що компанія зменшує внесок порнографічних творців, завдяки праці яких вона стала такою заможною.

«Мені здається, вони явно намагаються очистити свій імідж», — сказала вона.

Інші поточні та колишні творці також ставили під сумнів, наскільки OnlyFans є платформою, яка розширює права жінок. Рутс, колишня творчиня з Німеччини, сказала, що платформа залучає молодих, потенційно вразливих жінок до порноіндустрії, але не пропонує жодних порад щодо того, як впоратися з її вимогами та довгостроковими наслідками.

Виробництво та просування контенту були невпинними й виснажливими, а чоловіки-клієнти хотіли «використовувати тебе для власного задоволення», зазначила вона. «Дуже важко назвати це фемінізмом».

Софія Мей, 27 років, творчиня з Англії, сказала, що приєдналася до OnlyFans у 2021 році, щоб «трохи заробити на кишенькові витрати», і зараз отримує близько 35 000 фунтів стерлінгів (44 000 доларів) на місяць. «Чесно кажучи, я б не озиралася назад», — сказала вона для Reuters.

Проте, за словами Мей, помилкою є ставлення OnlyFans до порнографії як до будь-якого іншого контенту — через ризики, пов’язані з її виробництвом. У її випадку, як вона зазначила, ця робота зіпсувала стосунки з родиною та друзями й змусила боротися з самотністю, довгими годинами роботи та образливими чоловіками-передплатниками.

«Мабуть, найбільше впливає на тебе психологічне навантаження», — сказала вона. «Тебе бачать як об’єкт, як шматок м’яса».

За матеріалами: Reuters

The post Як сайт OnlyFans став глобальною імперією та революціонізував порнографію appeared first on .

В Україні в 2025 вимкнуть мобільні мережі 3G (UMTS). Готуйтеся купувати нові телефони, модеми, автосигналізації

Деякі телефони та смартфони перестануть нормально працювати в Україні. Держрегулятор НКЕК повідомив, що цього року мобільні оператори почнуть вимикати мережі мобільного зв’язку в стандарті 3G. До кінця 2025 року в країні залишаться лише мережі 2G та 4G.

НКЕК обіцяє забезпечити справедливе ставлення до клієнтів під час цього процесу, тому пересвідчились, що мобільні оператори забезпечуватимуть максимальне інформування та вигідні пропозиції для абонентів при переході з 3G на 4G, а саме: оператори повідомлять перед вимкненням 3G у регіоні.

Вимкнення мереж 3G означає, що для здійснення дзвінків смартфон переходитиме в режим 2G, якщо він не підтримує 4G VoLTE. Остання є не є універсальною технологією, вимагаючи сумісності телефону користувача з обладнанням оператора. Напис VoLTE на вашому телефоні не обов’язково означає, що він працюватиме з вашим мобільним оператором.

Відсутність мережі 3G UMTS і його перехід в 2G GSM для здійснення дзвінків та SMS означає, наприклад, що інтернет-дзвінки у Viber, Telegram чи WhatsApp, завантаження файлів та будь-яка інша передача даних перериватимуться, якщо вам подзвонять на телефон або сигнал 4G виявиться недостатньо потужним і він перемкнеться в 2G.

Окрім цього, перестане працювати низка нішевого обладнання: автомобільні сигналізації, віддалені системи охорони, мобільні USB-модеми тощо. Наприклад, вимкнення мереж 3G в США призвело до швидкого розряджання акумулятора в автомобілях Subaru Outback, оскільки вбудована в них автомобільна сигналізація почала невпинно пробувати підключитися до уже неіснуючої мережі 3G.

У НКЕК радять (https://www.facebook.com/NCEC.gov.ua/posts/pfbid02htSR6yyruwDCXhbBKLUs71qFFdHLENfptWqBKXXMMPC4t6PUCYBa9wvtyhFi7y2Pl): «якщо ваш смартфон не підтримує 4G/LTE, розгляньте можливість заміни пристрою на сучасніший. Це дозволить вам залишатися на зв’язку та користуватися мобільним інтернетом без обмежень».

До речі, в Австралії вперше в світі вимкнули не лише мережі 3G, а й мережі 2G. Мережу 2G в країні вимкнули вже давно, а мережу 3G – в листопаді 2024 року. Це одразу висвітлило проблему із неготовністю мобільних мереж 4G та 5G забезпечити надійні голосові дзвінки.

Мережі 2G та 3G використовують стандартизовану технологію здійснення дзвінків, відому як circuit-switched calling (комутовані виклики). Мережі 4G та 5G не мають такої стандартизованої технології, оскільки це лише стандарти передачі даних. Вони покладаються на окрему систему VoLTE, і не всі телефони 4G та 5G підтримують її.

VoLTE (Voice over LTE) є нестандартизованою системою, про що не повідомляють виробники та мобільні оператори. Тому навіть підтримка смартфоном VoLTE не значить, що він може дзвонити по VoLTE в мережі конкретного оператора.

Різні оператори та моделі телефонів можуть мати різну підтримку VoLTE. Ваш телефон повинен підтримувати VoLTE мобільної мережі, до якої ви хочете підключитися. Ваша SIM-картка повинна бути налаштована на VoLTE, і ваш оператор теж має підтримувати цю технологію. І, звісно, ця функція має бути увімкнена в налаштуваннях смартфона.

The post В Україні в 2025 вимкнуть мобільні мережі 3G (UMTS). Готуйтеся купувати нові телефони, модеми, автосигналізації appeared first on .

Китай презентував найшвидший у світі поїзд

Китай продовжує рухатися до швидшого майбутнього завдяки новій моделі швидкісного поїзда. Державний залізничний оператор China State Railway Group презентував прототип свого поїзда CR450, який претендує на звання найшвидшого комерційного швидкісного потяга у світі.

Згідно зі звітом South China Morning Post, CR450 зможе досягати пікової швидкості до 280 миль на годину (450 км/год), а його максимальна робоча швидкість у комерційному режимі складе 250 миль на годину (400 км/год). Для порівняння, поточні потяги серії CR400, які експлуатуються в Китаї, мають швидкість близько 220 миль на годину (350 км/год). Новий CR450 здатний скоротити час на 700-мильну подорож із Пекіна до Шанхая до 2,5 годин, повідомляє державне інформаційне агентство Yicai Global.

Технічні досягнення CR450

Хоча CR450 все ще перебуває на стадії прототипу, створення потяга, здатного досягати таких швидкостей, є значним технологічним та інженерним проривом. Згідно з офіційним пресрелізом уряду Китаю:

  • Маса поїзда буде на 10% меншою порівняно з його попередниками.
  • Операційний опір (зусилля, необхідне для руху потяга) зменшено на 22%.
  • Конструкція візка зменшує аеродинамічний опір на високих швидкостях.
  • Аеродинамічний “гостроносий” дизайн і спеціальні лобові скло допомагають підтримувати максимальне прискорення.

Виклики високих швидкостей

Попри вражаючі характеристики, досягнення заявлених швидкостей у комерційній експлуатації потребує серйозної інфраструктурної адаптації. Наприклад, французький поїзд TGV досяг рекорду швидкості для пасажирських потягів із колесами у 357,2 милі на годину (574,8 км/год) у 2007 році, але його середня комерційна швидкість становить лише 175 миль на годину (280 км/год).

Китай вже експлуатує найшвидші комерційні потяги у світі, які регулярно досягають швидкості 217 миль на годину (350 км/год). Проте для подальшого підвищення швидкостей необхідно забезпечити ідеальне вирівнювання залізничних шляхів.

Згідно з консалтинговою компанією AECOM, зі збільшенням швидкості потяга радіус поворотів має також суттєво збільшуватися. Наприклад:

  • Для потяга, що рухається зі швидкістю 224 миль на годину (360 км/год), радіус повороту повинен становити близько 6,2 милі (10 км).
  • При швидкості 250 миль на годину (400 км/год) радіус зростає до 7 миль (11,2 км).

Перспективи запуску

Китайський уряд заявляє, що CR450 введуть в експлуатацію “якнайшвидше”. Тим часом, у Каліфорнії будівництво проекту швидкісної залізниці триває вже майже два десятиліття після його першого схвалення, але пасажирські перевезення досі не запущено. Залишається сподіватися, що потяги в США будуть швидшими за темпи будівництва.

The post Китай презентував найшвидший у світі поїзд appeared first on .

Apple перервала свою 13-річну традицію анонсів гаджетів

Протягом більше десяти років Apple регулярно анонсувала абсолютно нові лінійки апаратних продуктів, від iPad у 2010 році до Vision Pro у 2023 році. Але вперше за 14 років Apple не змогла анонсувати жодних нових апаратних продуктів, зосереджуючись на виключно оновленні та вдосконаленні існуючих лінійок продуктів.

Хоча у 2024 році Apple оприлюднила велику кількість значних апаратних оновлень, як-от оновлений iPad Pro та Mac mini, все це були еволюції існуючих категорій, а не абсолютно нові лінійки продуктів.

Єдине абсолютно нове оголошення, яке варто відзначити, штучний інтелект Apple Intelligence, було програмним і не кваліфікується як нове обладнання. Таким чином, 2024 рік став першим роком з 2009 року, коли Apple не випустила абсолютно нового апаратного продукту.

Ось огляд основних нових продуктів, анонсованих щороку з 2010 по 2023 рік:

  • 2023 : Apple Vision Pro
  • 2022 : Mac Studio , Studio Display і Apple Watch Ultra
  • 2021 : AirTag
  • 2020 : Apple Silicon , MagSafe для iPhone екосистема , HomePod mini і AirPods Max
  • 2019 : AirPods Pro , Pro Display XDR і Apple Card
  • 2018 : iPhone XS Max
  • 2017 : iMac Pro, HomePod та iPhone X
  • 2016 : iPhone SE та AirPods
  • 2015 : iPad Pro, Apple Pencil і Apple TV HD
  • 2014 : Apple Watch
  • 2013 : iPhone 5C і iPad Air
  • 2012 : iPad mini
  • 2011 : Дисплей Thunderbolt
  • 2010 : iPad

2024 рік виділяється відсутністю нової категорії. Довгий час ходили чутки, але нещасливий проект Apple щодо електромобілів також міг відволікти значні ресурси..

За чутками, у 2025 році буде представлений хаб розумного дому Command Center, схожий на HomePod з 7-дюймовим дисплеєм, який може стати абсолютно новою лінійкою продуктів на тлі очікуваного переорієнтації Apple на розумний дім.

The post Apple перервала свою 13-річну традицію анонсів гаджетів appeared first on .